УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
13:20, 18 вересня 2018
За участю делегації із Сполучених Штатів Америки, 17 вересня, відбулося передавання рентген-апарату вартістю більше 40000$ для Лановецької комунальної центральної районної лікарні.
12:45, 18 вересня 2018
Уже цієї п’ятниці, 21 вересня, о 19:20 у прямому ефірі “ТТБ” відбудеться сьомий випуск Звіти наживо.
12:45, 18 вересня 2018
Уже цієї п’ятниці, 21 вересня, о 19:20 у прямому ефірі “ТТБ” відбудеться сьомий випуск Звіти наживо.
всі новини

Характеристика епідемічної ситуації з туберкульозу в Тернопільській області

За останні 5 років як в державі, так і в Тернопільській області реєструється зниження захворюваності. Проте за 2016 рік захворюваність на вперше діагностований туберкульоз зросла на 16,7% (в абсолютних числах з 409 до 475). Як результат область мала найбільший приріст захворюваності на рівні держави, але продовжувала відноситись до 3-х територій із найнижчим показником захворюваності.  У 2017 році захворюваність на ВДТБ зменшилась з 44,7 до 38,1 ( 17% ), захворюваність на ВДТБ+РЕЦДИВИ з 57,0 до 46,7 (18,1%)

 

Ріст захворюваності відмічено в 4 районах.

 

Найвищий показник захворюваності на 100 тис. населення зареєстрований у Ланівецькому (70,5), Бережанському (48,9), Теребовлянському (45,9), Заліщицькому (45,2) районах. Найнижчий показник у Монастериському (21,1), Чортківському (21,5), Збаражському  (27,6) районах при обласному – 38,1.

 

На 33,5% зросла захворюваність у Бучачському, на 45,2% в Заліщицькому районах .

 

При оцінці епідситуації необхідно враховувати, що за даними ВООЗ в Україні розрахункова захворюваність на ТБ складала у 2015 році 91,0 на 100 тис. населення, проте за результатами рутинного епіднагляду захворюваність складала  70,5 на 100 тис. населення. Таким чином, в Україні щороку своєчасно недовиявляється 22,5% випадків захворювання на ТБ, що сприяє подальшому поширенню ТБ.

 

Питома вага вперше  виявлених хворих з бацилярними формами легеневого туберкульозу становить 62,0%, що є негативною епідеміологічною ознакою, так як такі хворі є основним джерелом інфекції і несуть небезпеку для оточуючих.

 

В розрізі районів питома вага бацилярного туберкульозу становила: у Підволочиському р-ні –87,5%, Збаражському– 80,0%, Тернопільському р-ні – 73,3%.

Негативною прогностичною  ознакою є реєстрація деструктивних форм туберкульозу, питома вага яких залишається великою-44,4 ( у 2016 рроці 45,1) . В таких районах,  як Козівський, Підволочиський, Збаразький, Кременецький, Підгаєцький, Чортківський, Бучачський, Тернопільський деструктивні форми становлять 50 і  більше відсотків. Найбільше деструктивного туберкульозу діагностовано у Козівському р-ні – 72,7% та Кременецькому – 57,7,0%.

Дані показники свідчать про пізнє виявлення захворювання та можуть надалі відобразитися на показнику  ефективності лікування.

 

Практично дещо покращилась епідситуація щодо реєстрації рецидивів туберкульозу. Захворюваність на рецидиви туберкульозу становить 9,8  на 100 тис. нас. проти 12,5 за 2016 рік.

 

 Найвища захворюваність на рецидиви туберкульозу на 100 тис. населення зареєстрована у Теребовлянському р-ні – 18,4, Підгаєцькому р-ні– 16,1,  Бережанському р-ні – 14,7, Збаражському р-ні –13,4, у м. Тернопіль –7,4.

 

 Серед рецидивів зменшилась кількість хворих з бацилярними формами (6,9 на 100 тис. нас.проти 8,7)), з деструктивними формами ( з 6,4 до 6,3 на 100 тис. нас.). А у таких районах, як Чортківському, Тернопільському, Монастириський , Ланівецькому, Зборівському, Бучацькому, Заліщицькому бацилярні форми  становили – 100%.

 

 Захворюваність на активний туберкульоз разом з  рецидивами серед усього населення Тернопільської області становить – 46,7 на 100 тис. нас. (у 2016 р. – 57,0 на 100 тис. нас.).  Зниження захворюваності на ВДТБ+РТБ складає 18,1%.

 

 

Захворюваність на туберкульоз в Україні

(вперше зареєстровані хворі + рецидиви)

 Високі та низькі показники захворюваності обумовлені рівнем виявлення хворих первинною ланкою, використанням бактеріоскопічних та флюорографіних обстежень, участю населення в профілактичних оглядах, результатами діяльності територіальних протитуберкульозних закладів.

 Захворюваність серед дітей і підлітків є малоінформативною  для аналізу, так як вибірка є недостатньою. Кількість зареєстрованих випадків: діти – 3 випадки проти 4 у 2016 році (по одному в Підволочиському, Заліщицькому, Борщівському районах), підлітки – 7 випадки проти 4 у 2016 році (у Бережанському-2, Заліщицькому-2, Тернопільському-1, Підгаєцькому-1, Ланівецькому-1       районах).

Особливої уваги заслуговує виявлення випадків позалегеневого ТБ.  У 2017 році виявлено 36 випадків проти 53 у 2016 р.

 

В структурі позалегеневого туберкульозу становлять:

- позалегеневий ТБ органів дихання – 33,3 % (37,3 % у 2016 р.);

- кістково-суглобовий – 55,6 % (35,9 % у 2016 р.);

- периферичних лімфовузлів – 5,6 % (7,6 % у 2016 р.);

Проводячи аналіз захворюваності на вперше діагностований туберкульоз, спостерігається, що 57,1% випадків – це жителі сільської місцевості.           

 У соціальній структурі хворих із вперше діагностованим туберкульозом у 2017 році, як і в попередні роки, продовжують переважати соціально незахищені верстви населення, зокрема відсоток непрацюючих працездатного віку складає 52,5%, пенсіонерів - 24,4%, робітників і службовців - 6,3%, учнів та студентів - 2,8%, медичних працівників - 1,0%, осіб без постійного місця проживання – 1,3%, осіб, які повернулися з місць позбавлення волі, - 0,5%, інших категорій осіб - 6,8%. Серед вперше зареєстрованих хворих на туберкульоз I-III категорій обліку 11,42% склали хворі, які зловживають алкоголем, та 0,8% - це споживачі ін’єкційних наркотиків, що стверджує  про нагальну потребу розширення дії програми соціальної підтримки пацієнтів, санітарно-освітньої програми разом з активною участю громадських організацій.

 

Щодо гендерного поділу захворілих, то переважають особи чоловічої   статі  – 75%, жіночої – 25%.

 

У віковій структурі населення серед хворих із вперше діагностованим туберкульозом переважають особи працездатного віку 78,6%. За віком найбільше виявляється хворих серед чоловіків: 35-44  та  45-54 роки, серед жінок: 35-44 та 65 років і старше, що свідчить про високий соціальний вплив та економічне навантаження.

 

 Захворюваность на КО-інфекцію у Тернопільській області за  підсумками 2017 року, зменшилась на 25% і становить 3,0 на 100 тис. населення( вперше зареєстрованні + повторні випадки). Поширеність у поєднанні зі СНІДом також становить 3,1 на 100 тис. нас.

 

 

Станом на 01.01.2018 р. зареєстровано 32 випадки на поєднану патологію ТБ/ВІЛ.  У 21  пацієнтів поєднану патологію виявлено вперше. Максимальна кількість ко-інфекції зосереджена у  м. Тернопіль – зареєстровано 12 пацієнтів на ко-інфекцію, у Кременецькому р-ні – 3 пацієнтів, у Збаразькому – 3 випадки.

 

 Однак охоплення АРТ-терапією все ще залишається недостатнім від потреби на рівні 84,3% (рекомендовано - 100% ) по причині відмови хворих від лікування  та  важкості стану пацієнтів. 

 

 Завдяки налагодженню співпраці фахівців облтубдиспансеру та Центру СНІДу  охоплення тестуванням на ВІЛ-інфекцію хворих на туберкульоз становить 100%.

 

Потребує покращення охоплення ВІЛ-інфікованих хіміопрофілактикою ізоніазидом (31%) та організацію профілактичним лікуванням хворих на ко-інфекцію котримоксазолом (81,25%).

 

В Тернопільській області, як і в Україні, залишається напруженою епідеміологічна ситуація щодо мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ).

 

У Тернопільській області протягом 2017 р. виявлено 111 хворих на МРТБ, з них 58 пацієнтів з нових випадків та 53– повторні випадки, що ставить під сумнів контрольованість лікування.

ВООЗ внесла Україну до списку  30 країн світу з найвищим тягарем МР ТБ з оціночною кількістю випадків – 22 000 МР ТБ у 2015 році. За даними рутинного епіднагляду виявлено в 2015 році лише 8440 випадків МР ТБ, що свідчить про значне його недовиявлення та потребує прийняття невідкладних заходів.

         Розрахункова кількість виявлених МРТБ хворих повинна складати  за висновками ВООЗ:

•         23% ВІД ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНИХ  ХВОРИХ

•         58% від ПОВТОРНИХ ВИПАДКІВ ЛІКУВАННЯ

•         Відповідно до захворюваності, згідно визначених стандартів по ВООЗ, повинно було виявлено:

90 хворих із нових випадків;

71 хворий із повторних випадків.

Тобто в області за 2017 р. недовиявлено близько 50 пацієнти на МРТБ.

 

Захворюваність на  МРТБ  у 2017 р. становить 10,4 проти 11,6 на 100 тис. нас. у 2016 р. Найвищу захворюваність на 100 тис. населення на МРТБ   зареєстровано у:

-Заліщицькому районі – 19,2;

-Зборівському р-ні –16,6;

- Козівському р-ні -   15,6;

- Підволочиському р-ні –14,0;

-Лановецькому – 13,4.

 

Найнижчу захворюваність на МРТБ зафіксовано у Шумському р-ні (3,0 на 100 тис. нас.), Підгаєцькому р-ні ( 5,3 на 100 тис. нас.) та Борщівському р-ні (5,9 на 100 тис. нас.).

 

 Рівень МРТБ серед  хворих, яким вперше в житті   встановили діагноз туберкульозу, залишається високим. Так,  у 2014 р. питома вага МРТБ, які перейшли із вперше  діагностованого туберкульозу, становила 33%, у 2015 р.  - 45%,  у 2016 р. - 39%, у 2017р – 52%  Серед хворих із повторними випадками  діагноз МРТБ  виставлено у 48% пацієнтів.

Питома вага РРТБ становить 14,4% від загальної кількості хворих 4 категорії ( у 2016 р. – 12%).

 

 Реєстрація мультирезистентного туберкульозу з 2013 року на більш високому рівні, як серед нових випадків, так і повторних, пов’язана з впровадженням молекулярно-генетичних методів дослідження  та ставить завдання  подальшого покращення лікування хворих.

 

 За період 2013-2016 років реєструється строката картина щодо повторних випадків туберкульозу. Так, у 2013 р. взято на облік 233 хворих з випадком повторного туберкульозу, у 2014 р. –177 хворих, у 2015 р. – 141 пацієнт,  у 2016р. – 158 хворих, а у 2017р- 123 хворих.

 

 У 2017 році в таких районах, як Збаразький,Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Чортківський  питома вага повторних випадків лікування становить 30 і більше відсотків.

 

Показник поширеності на всі форми активного туберкульозу за період  2011-2017 років на 100 тис. населення знизився з 100,3  до 50,3.

Високі показники поширеності  у 2017 році спостерігались у Зборівському (89,2), Лановецькому (87,6), Підволочиському(68,3) районах. Низькі у  Бережанському (39,5), Козівському (34,3) та Чортківському (36,6) районах, що свідчить про несвоєчасне переведення хворих у залишкові зміни (кат.5.1).

 

 Показник смертності від туберкульозу за останні 5 років знижено з 7,7 до 4,2 на 100 тис. населення і залишається найнижчим   в Україні.  Ця тенденція свідчить про ефективність заходів протидії туберкульозу та  пов’язана насамперед з адекватним забезпеченням потреби протитуберкульозними препаратами.

 

У 2017 р. не зафіксовано випадків смерті від туберкульозу у Монастириському та Зборівському районах.

Ріст смертності  зареєстровано в Підгаєцькому р-ні з 10,6 до 21,5, Гусятинському- з 3,3 до 8,3, Чортківському- з 5,3 до 8,1, Борщівському- з 2,9 до 5,9 на 100 тис. нас.  

Питома вага померлих до одного року спостереження становить - 44,4%, до 40 років-13,3% .

Невтішним є і той факт, що 64,4% померлих  - це особи працездатного віку, 35,6%-пенсіонери, чоловіки—86,7%, жінки-13,3%.

 Одним із найважливіших показників щодо ситуації з туберкульозом є визначення епідемічного тягаря, який дає можливість визначити регіони, в яких ситуація щодо  туберкульозу найбільш напружена, для надання цілеспрямованої, ефективної технічної допомоги.

 

 

Основні показники, що входять до розрахунку тягаря ТБ


1. Захворюваність на 100 тис. населення (загальна; серед дітей)

2. Смертність на 100 тис. населення (загальна; серед дітей)

3. Летальність (смертність у когорті, %)

4. Розповсюдженість на 100 тис. населення (загальна; серед дітей)

5. Інвалідність із причин ТБ на 10 тис. населення

 

Оціночна шкала індексу епідемічного тягаря ТБ

0 – немає даних / низький рівень тягаря

1 – середньо-низький рівень тягаря

2 – середній рівень тягаря

3 – середньо-високий рівень тягаря

4 – високий рівень тягаря

 

У 2017 році з врахуванням основних показників, а саме захворюваності, смертності, летальності, поширеності, інвалідності,  згідно оціночної шкали індексу, середньо-високий рівень епідемічного тягаря характерний для Кременецького та Підгаєцького районів. Середньо-низький рівень мають Збаразький, Лановецький, Монастириський та Гусятинський райони. Всі інші райони мають середній рівень тягаря туберкульозу. Слід відзначити, що в цілому ситуація по туберкульозу, згідно оціночної шкали індексу епідемічного тягаря, має тенденцію до позитивної динаміки. Якщо проводити паралелі між аналогічними критеріями за 2016 р., то варто відзначити, що у 2017 р. жоден із районів не  має високого рівня тягаря, як це було у 2016 р. (Підгаєцький  р-н).

 

Виявлення та діагностика  туберкульозу

 

 За даними ВООЗ покращення роботи з виявлення ТБ на первинному рівні, надання медичних послуг та ефективне запровадження сучасних методів лабораторної діагностики ТБ забезпечили збільшення кількості підтверджених нових випадків ТБ мікроскопічним, бактеріологічним, молекулярно-генетичними методами.

 

Одним з показників, що відображає ефективність організації діагностики туберкульозу, є  виявлення  випадків з позитивним результатом  мікроскопії мазка мокротиння у закладах первинної медико-санітарної допомоги.

 

 З метою дотримання якісних достовірних результатів лабораторних досліджень  всі лабораторії успішно пройшли тестування  зовнішнього контролю якості.

 

 По області за 2013-2017 роки  відсоток виявлення хворих,  обстежених у загально-лікарняній мережі,  збільшився з 0,6 до 1,31.

 

 

Практично у всіх районах та  м. Тернополі, крім Шумського та Борщівського,  виявлення випадків туберкульозу з позитивним результатом  мікроскопії мазка в закладах  ПМСД у 2017 році було  незадовільним і не досягло значення, визначеного індикатором  загально-державної соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки (5 і більше відсотків).

 

 Особливу увагу щодо організації виявлення хворих на туберкульоз  на рівні закладів ПМСД необхідно приділити в Бережанському, Гусятинському, Козівському, Лановецькому, Кременецькому, Монастириському, Тернопільському районах.

 

Причиною низького рівня виявлення закладами первинної ланки є неправильний відбір пацієнтів, порушення правил збору мокротиння, не забезпечення транспортування мокротиння з ФАПів та амбулаторій загальної практики сімейної медицини у лабораторії первинного рівня.

 

В області найбільш поширеним  є виявлення туберкульозу за зверненням  по медичну допомогу та проведеними профілактичними флюорографічними обстеженнями.

 

Кількість проведених флюорографій на 1000 населення становило:

                               у    2013 р.       -   449

                         у     2014 р.      -   513

                         у     2015 р.      -    484

                         у     2016 р.      -    531

                          У     2017р.       -    529

 У 2017 р. в області  із -за відсутності коштів в райони не виїзжали виїзні флюорографи облтубдиспансеру, що негативно вплинуло на виявлення хворих на туберкульоз.

 

 

 

           Особливо проблемним залишається виявлення туберкульозу серед дітей.  У 2016 році план проведення туберкулінодіагностики виконаний лише на 10,9%. Виконання плану становило в Ланівецькому районі лише 1,6%, Бучачському - 2,7%, Кременецькому - 4,3%, в м. Тернопіль -5,9%. Річний план вакцтнації дітей до одного року  виконаний на 90,9%.

 

 Для виявлення туберкульозу  серед дорослого населення надалі необхідно більш активно використовувати бактеріоскопію, продовжувати практикувати роботу виїзних флюорографів, серед дітей – туберкулінодіагностику.

 

Результати лікування хворих на туберкульоз

        Забезпечення ефективного лікування приводить до припинення подальшого поширення випадків туберкульозу та попередження інфікування МТБ серед здорового населення та є одним із ключових заходів для контролю за туберкульозом.

        Тернопільська область була в числі областей, які мали найвищу ефективність лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень з бактеріовиділенням у 2014 році. На формування показника ефективності лікування ТБ впливає як високий рівень смертності у когортах, так і частка випадків з невдалим та перерваним лікуванням та невдачею лікування.

Серед  вперше виявлених пацієнтів з позитивним мазком, які проліковані в Тернопільській області у 2016 р., (140 пацієнтів, з них перейшло у 4 кат. 28 хворих) ефективно проліковані – 82 хворих, що становить 73,2%. Негативним залишається той факт, що результат «вилікуваний» мають тільки 27% ефективно пролікованих пацієнтів, що свідчить про недотримання моніторингу контрольних  обстежень на стаціонарному та амбулаторному етапі лікування і може бути однією із причин появи ранніх рецидивів.  Турбує показник «летальність у когорті», який серед даної категорії людей  становить 13,4%, що майже втричі перевищує встановлений стандарт (5%). Невтішним для області залишається і відсоток переведених до 4 категорії - 28 хворих із 140 (20%).

 

Ефективність лікування в розрізі районів

 У таких районах, як Бережанський,  Лановецький, відсоток переведених до 4 категорії становить 50% і більше. Структура результату лікування  у розрізі районів виглядає досить неоднозначною. Так, у Лановецькому районі серед вперше виявлених хворих із позитивним мазком 100% переведено у 4 кат., у Збаразькому районі 100% - ефективно проліковані, у Теребовлянському районі  53% - ефективно проліковані, 23% - померло та 13% переведено у 4 кат.                Аналогічна тенденція зберігається і при аналізі ефективності лікування серед усіх нових випадків туберкульозу. Проблемним залишається моніторинг лікування у частині бактеріоскопічних обстежень як на рівні надання  стаціонарної, так і амбулаторної медичної допомоги, що в свою чергу веде до необгрунтованого збільшення «завершеного лікування» серед пацієнтів з бацилярними формами туберкульозу. Недопрацюванням районних спеціалістів є і значний відсоток «перерваного лікування», що становить ще й епідемічну загрозу для оточуючих. Крім того суттєвий показник перерваного лікування дає можливість передбачити  подальший ріст пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом.

 Особливої уваги заслуговує аналіз ефективності лікування хворих на  МРТБ. Ефективність лікування  хворих на МРТБ, які взяті на облік за 9 місяців 2015 р. становить 55%.

Найвищий результат ефективності лікування досягнуто у вперше діагностованих хворих, які були зареєстровані до 4 категорії та становить по області 66% (26 хворих із 40). Перерване лікування становить  15%, 7% «невдалого лікування», летальність у когорті серед даної групи пацієнтів становить 12%. Проводити аналіз по районах – це не інформативно, так як вибірка для аналізу є недостатньою.

Серед рецидивів, які були зареєстровані до 4 категорії за ІІІ квартали 2015 року, відсоток ефективного лікування становить 47%, перерване лікування – 12%, померло – 15% та 26% - «невдача лікування».

Серед інших повторних випадків лікування, які були зареєстровані до 4 категорії у 2015 році,  46% завершило лікування ефективно,  23,5% - померло,  23,5% - невдале лікування, 7% - перервало лікування.  Дана картина вкотре доводить, що  з кожним повторним встановленим випадком туберкульозу  шанси на ефективне лікування у пацієнтів знижуються.

 

Щодо лікування хворих на амбулаторному етапі:

     - амбулаторне лікування отримали 235 хворих;

     - 64 хворих під контролем диспансерно-поліклінічних відділень ПТЗ;

     - 171 хворих під контролем районних тубкабінетів та сімейних амбулаторій;

     -  на супроводі Товариства Червоного Хреста на протязі року було 54 хворих;

     -  розпочали лікування на амбулаторному етапі – 19 хворих.

 

         Підсумувавши, стверджуємо, що в області є ряд невирішених  проблем, які  будуть тягнути за собою зростання рецидивів та вперше діагностованого МРТБ, а саме:

-         недотримання контрольованого лікування на амбулаторному етапі, надання медичної допомоги хворим на ТБ;

-         недотримання термінів моніторингу обстежень результатів лікування районними фтизіатрами;

-         недостатня інформаційно-просвітницька робота з пацієнтами щодо прихильності до лікування;

-         низька свідомість населення по відношенню до власного здоров’я, що тягне за собою пізнє виявлення та зменшує ефективність результатів лікування.

 

Впровадження єдиної системи обліку хворих на ТБ

З метою вдосконалення системи управління інформацією у сфері контролю за туберкульозом у Тернопільській області та в Україні   фахівцями УЦКС розроблено та впроваджено Єдиний реєстр хворих на туберкульоз.  Фахівці області вперше ознайомилися з програмою у 2010 році.  Однак усі випадки туберкульозу почали реєструвати тільки з 2013 року.  З моменту функціонування Єдиної електронної бази хворих на туберкульоз фахівцями області (станом на 01.01.2017 р.)  до реєстру внесено 5662 випадків, з них 628 внесено у 2017 році. Згідно рекомендацій УЦКС ведення Електронного реєстру хворих повинне забезпечуватися лікуючими лікарями та районними фтизіатрами, а верифікацію даних мають  проводити працівники відділу моніторингу і оцінки (МІО).

З 2015 року активно ведеться модуль «Препарати». На обласному рівні призначено 2 осіб, які відповідають за цей розділ роботи. Привертає увагу те, що в районах області несвоєчасно вносяться зміни щодо використання  препаратів, що створює труднощі  у контролі за їх залишками. У IV кварталі 2016р  запроваджено оновлену схему  реєстрації пацієнтів в Електронному реєстрі: після підтвердження діагнозу ТБ на ЦЛКК лікуючий лікар пише повідомлення згідно інструкцій заповнення. Для того, щоб інформація була повною, воно перескановується  та відправляється в електронному вигляді  на район. Районний фтизіатр протягом 2-3 днів  реєструє пацієнта та переводить на лікування  у відповідний заклад.

Лікуючий лікар стаціонару несе відповідальність за якість заповнення реєстру тільки за період перебування пацієнта у стаціонарі.  При виписці пацієнта зі стаціонару лікуючий лікар  переводить пацієнта в Електронному реєстрі до іншого лікувального закладу (районний тубкабінет).

Випадки  хворих на туберкульоз в Електронному реєстрі  закриваються тільки районними фтизіатрами.

 Залишається  проблемним  питання незабезпеченості комп’ютерною технікою користувачів Електронного реєстру в трьох районах – Лановецькому, Підгаєцькому, Козівському.

Фахівцями УЦКС постійно оновлюються усі модулі Реєстру, а це відповідно потребує постійного вдосконалення навичок на навчальних семінарах та тренінгах як на національному, так і на обласному рівнях.

 Для ефективного ведення Електронного реєстру на рівні області необхідно забезпечити його користувачів комп’ютерною технікою, доступним інтернетом та інформаційним матеріалом  з релізом оновлень бази.

Прес – служба УОЗ за матеріалами В. Д. РУДИКА,  

директора СТМО «Фтизіатрія»       


Читайте також