УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
09:36, 07 грудня 2018
Наприкінці жовтня Міністерство охорони здоров'я України зробило дуже важливий крок для запровадження системи трансплантації в Україні. Розпочалися закупівлі послуги для розробки Єдиної державної ..
08:55, 07 грудня 2018
Інформаційний медичний вісник листопад 2018
всі новини

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

Маршрут пацієнта по пілотному проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою

Версія для лікаря

У квітні 2012 року за ініціативи Кабінету Міністрів України було започатковано пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. В перелік антигіпертензиних засобів, які входять до пілотного проекту включено 7 молекул: еналаприл, лізиноприл, бісопролол, ніфедипін, амлодипін, метопролол та комбінації препаратів: еналаприл+гідрохлортіазид, лізиноприл+гідрохлортіазид, амлодипін+лізиноприл. Перелік лікарських засобів, задіяних у пілотному проекті доповнено комбінованими лікарськими засобами: Еналаприл у комбінації з гідрохлортіазидом, Лізиноприл у комбінації з гідрохлортіазидом, Амлодипін у комбінації з лізиноприлом. Встановлено три рівні часткового відшкодування вартості лікарських засобів для осіб з гіпертонічною хворобою: перша група – лікарські засоби, вартість яких підлягає частковому відшкодуванню 90% від їх вартості; друга група – лікарські засоби, вартість яких підлягає частковому відшкодуванню їх вартості на 60-80%; третя група – лікарські засоби, вартість яких не підлягає відшкодуванню їх вартості але в майбутньому при зниженні їх цін також будуть підлягати відшкодуванню.

Завдяки цій Державній програмі зросла кількість хворих на гіпертонічну хворобу, які почали систематичне лікування, а саме 75%. Значущим є факт зменшення хворих на інсульт більш, ніж на 6% у 2013 р., порівняно з 2012 р. Практично, це 6000 хворих, у яких умовно вдалося, запобігти розвитку інсульту. Це та кількість хворих, які за рахунок лікування ГХ не стали інвалідами. Ще одним показником результативності пілотного проекту зокрема, та лікування ГХ загалом, можна вважати зменшення викликів швидкої медичної допомоги з приводу гіпертонічних кризів. В середньому по Україні цей показник зменшився на 16%.

Високий АТ є фактором ризику багатьох патологічних станів і захворювань серцево-судинної системи, таких як атеросклероз, гіпертрофія лівого шлуночка і серцева недостатність, ішемічна хвороба серця (ІХС), інфаркт міокарда, цереброваскулярні захворювання (ішемічні і геморагічні інсульти), ниркова недостатність. Чим вищий АТ, тим більший ризик мозкового інсульту (МІ) та ІХС. Особи з високим АТ мають в 3-4 рази вищий ризик ви¬никнення ІХС і в 7 разів вищий ризик МІ в порівнянні з такими з нормальним АТ.

Так, в Україні в 2012 році зареєстровано 12 286 823 захворювань на гіпертонічну хворобу, поширеність захворювання складає 32 780,9 на 100 тис. населення, кількість хворих на ІХС складає 9 028 604, поширеність – 24088,1 на 100 тис дорослого населення. Щодо ускладнень ГХ, то за 2012 рік зареєстровано 50 562 випадків ГІМ (поширеність 134,9 на 100 тис. населення), церебральні інсульти (всі форми) – 111 615 (поширеність – 297, 8 на 100 тис. населення)

При зверненні до лікаря пацієнта з підвищеним артеріальним тиском перш за все необхідно виконати наступні кроки:

Крок перший.
Виявлення підвищеного артеріального тиску та факторів ризику

Первинне обстеження пацієнта з артеріальною гіпертензією повинне підтвердити діагноз артеріальної гіпертензії, виявити причини симптоматичної гіпертензії, оцінити СС ризик, ураження органів і супутні клінічні стани. Діагностичні рівні АТ наведені в табл. 1.

Табл.1. Визначення гіпертензії згідно з рівнями офісного і позаофісного АТ.

Категорія

САТ (мм рт ст.)

ДАТ (мм рт ст.)

Офісний АТ

>140

і / або

>90

Амбулаторний АТ (за даними ДМАТ)

Денний час (під час неспання)

>135

і / або

>85

Нічний час (під час сну)

>120

і / або

>70

24 години

>130

і / або

>80

Домашній АТ

>135

і / або

>85

Класифікація артеріальної гіпертензії за етіологічною ознакою:

А. Ессенціальна або первинна гіпертензія.

Б. Вторинна гіпертензія. Причини.

  1. Ліки або екзогенні речовини:
  • Гормональні протизаплідні засоби
  • Кортикостероїди, симпатоміметики
  • Тіамін, еритропоетин
  • Циклоспорин
  1. Захворювання нирок:
  • Гломерулонефрити
  • Обструктивні нефропатії
  • Інтерстиціальний нефрит
  • Полікистоз нирок
  • Гідронефроз
  • Травми нирок
  • Ренінсекретуючі пухлини
  • Первинна затримка солі (синдром Ліддла, синдром Гордона)
  • Пієлонефрити
  • Інтерстиціальний нефрит
  • Діабетична нефропатія
  • Вроджена гіпоплазія нирок
  • Реноваскулярна гіпертензія
  • Ренопривні гіпертензії

Таблиця 2. Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнями АТ

  1. Ендокринні захворювання (синдром Кушинга, первинний гіперальдостеронізм, вроджена гіперплазія наднирників, феохромоцитома, хромафінні пухлини, які розташовані поза наднирниками, ракова пухлина)
  2. Коарктація аорти та аортити
  3. Ускладнення вагітності
  4. Неврологічні захворювання (підвищення внутрішньочерепного тиску, пухлини мозку, енцефаліти, респіраторний ацидоз, апное під час сну, тотальний параліч кінцівок, гостра порфірія, отруєння свинцем, синдром Гієна-Барре)
  5. Артеріальні гіпертензії, індуковані хірургічним втручанням (постопераційна гіпертензія)

Класифікація артеріальної гіпертензії за величиною артеріального тиску наведена в таблиці 2.

Оцінка факторів ризику

Фактори, що підвищують загальний серцево-судинний ризик, наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Фактори, що впливають на оцінку ризику при артеріальній гіпертензії

1. Чоловіча стать

2. Вік (чоловіки >55 років, жінки >65 років)

3. Паління

4. Дисліпідемія ЗХ >4,9 ммоль/л (190 мг/дл) та/або ЛПНП >3,0 ммоль/л (115 мг/дл), та/або ЛПВП чоловіки <1,0 ммоль/л (40 мг/дл), жінки <1,2 ммоль/л (46 мг/дл), та/або тригліцериди >1,7 ммоль/л (150 мг/дл)

5. Глюкоза в плазмі натще 5,6-6,9 ммоль/л (102-125 мг/дл)

6. Порушення тесту толерантності до глюкози

7. Ожиріння, індекс маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2

8. Абдомінальне ожиріння (окружність талії: чоловіки ≥102 см; жінки ≥88 см)

9. Попередні СС-захворювання у сімї (чоловіки у віці <55 років; жінки у віці <65 років)

Крок другий.
Лікування артеріальної гіпертензії

При вперше виявленому підвищенні систолічного АТ≥140 мм рт. ст. та/або діастолічного АТ≥90 мм рт. ст. двічі чи тричі підтвердженими вимірами на протязі місяця за присутності будь якого кардіоваскулярного фактора ризику слід не зволікаючи призначити антигіпертензивну терапію препаратом однієї із п’яти рекомендованих груп з одночасною модифікацією стилю життя (ІА). Це зокрема стосується АГ ІІ і ІІІ ступеню. Проте, якщо базовий рівень АТ є визначено високим (систолічний АТ>180 мм рт.ст.) і за умови високого кардіо-васкулярного ризику можна ініціювати лікування комбінацією двох антигіпертензивних препаратів (ІІb С), це відноситься до і фіксованих антигіпертензивних комбінацій (ІІb В).

Негайне зниження АТ, навіть при АГ І ступеню вимагають також стани із високим тотальним кардіоваскулярним ризиком, а це ураження органів мішеней, хворі із цукровим діабетом, наявним серцево-судинним захворюванням чи хронічною хворобою нирок (рівень доказів ІВ). Цільові рівні АТ у пацієнтів із ЦД (І А), перенесеним інсультом, ТІА (ІІa В), встановленою кардіоваскулярною патологією, нефропатією (ІІa В) повинні бути систолічний АТ≤140 мм рт.ст., діастолічний АТ≤85 мм рт.ст., при протеїнурії систолічний АТ≤130 мм рт.ст (ІІb В).

Ініціація антигіпертензивного лікування у вигляді монотерапії повинна розглядатися при АГ І ступеню у пацієнтів низького і помірного ризику, коли незважаючи на проведення модифікації стилю життя АТ залишається підвищеним (ІІa В).

Ініціація комбінованої антигіпертензивної терапії необхідна у пацієнтів з встановленим високим АТ чи при високому\дуже високому серцево-судинному ризику (рівень доказовості ІІb С).

Хворим похилого віку рекомендований будь який антигіпертензивний препарат, проте в лікуванні ізольованої АГ слід надавати переваги антагоністам кальцію і діуретикам (І А). у категорії пацієнтів із АГ старших 80 років переглянуті і цільові рівні АТ - систолічний АТ 140-150 мм рт.ст.(І А) Ініціювати лікування у цієї категорії пацієнтів слід при підвищенні систолічного АТ≥160 мм рт.ст. (І А).

Табл.3 Підходи до лікування в залежності від рівня ризику ESC-ESH-Guidelines-2013

ФР, асимптомне ураження органів-мішеней чи  ССЗ 

Високе N

САТ 130-139

ДАТ 85-89

АГ 1ст.

САТ 140-159

ДАТ 90-99

АГ 2ст.

САТ 160-179

ДАТ 100-109

АГ 3ст.

САТ ≥180

ДАТ≥110

Нема ФР

АГТ не проводиться

МСЖ декілька міс. Додати АГТ  до  АТ <140/90

МСЖ декілька тижн. Додати АГТ  до  АТ <140/90

МСЖ. Негайно

додати АГТ  до

АТ <140/90/9

1-2 ФР

МСЖ. АГТ не проводиться

МСЖ декілька тижн. Додати АГТ  до  АТ < 140/90ф.

МСЖ декілька тижн. Додати АГТ  до  АТ <140/90ф.

МСЖ. Негайно

АГТ  до

АТ <140/90

≥ 3ФР

МСЖ. АГТ не проводиться

МСЖ декілька тижн. Додати АГТ до АТ < 140/90

МСЖ. Додати АГТ до АТ <140/90

МСЖ. Негайно

АГТ до

АТ <140/90

УОМ, ХЗН 3ст.чи ЦД

МСЖ. АГТ не проводиться

МСЖ. АГТ  до

АТ <140/90

МСЖ.АГТ  до

АТ <140/90

МСЖ. Негайно

АГТ до АТ <140/90

ССЗ, ХЗН ≥4ст.чи ЦД с УОМ чи ФР

МСЖ. АГТ не проводиться

МСЖ. АГТ до

АТ <140/90

МСЖ.АГТ  до

АТ <140/90

МСЖ. Негайно

АГТ до АТ <140/90


ФР – фактори ризику;
МСЖ - модифікація способу життя;
УОМ - ураження органів-мішеній;
АГТ – антигіпертензивна терапія;
ЦД – цукровий діабет

Немедикаментозне лікування.

Немедикаментозна терапія спрямована:

  • на зменшення маси тіла за наявності ожиріння;
  • зменшення вживання алкоголю;
  • регулярне виконання динамічних фізичних вправ;
  • обмеження вживання кухонної солі до 5,0 г на добу (1/2 чайної ложки солі);
  • достатнє вживання калію, кальцію та магнію;
  • зменшення вживання насичених жирів та холестерину;
  • відмову від паління.

Немедикаментозне лікування називають також модифікацією способу життя, тому що його основа — це усунення шкідливих звичок (паління, надмірного вживання алкоголю), збільшення фізичної активності, обмеження солі в їжі тощо.

Збільшення маси тіла корелює з підвищенням АТ, а її зменшення у хворих на ожиріння має значний антигіпертензивний ефект. Так, стійке зменшення маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням САТ на 1,5–3 мм рт.ст., ДАТ — на 1–2 мм рт.ст.

Фізична активність сприяє зменшенню АТ. Для досягнення антигіпертензивного ефекту необхідне регулярне помірне аеробне навантаження. Як правило, достатньо ходьби протягом 30–45 хвилин щодня або хоча б 5 разів на тиждень. Ізометричні навантаження, такі як підйом ваги, сприяють підвищенню АТ і повинні бути виключені.

Обмеження вживання солі та дотримання дієти сприяє зниженню АТ. Доведено, що зменшення натрію в дієті до 5,0 г кухонної солі асоціюється зі зниженням САТ на 4–6 мм рт.ст. та ДАТ — на 2–3 мм рт.ст. Зниження АТ унаслідок зменшення вживання солі більш суттєве у людей похилого віку. Їжа повинна містити достатню кількість калію і магнію (щоденне вживання фруктів та овочів до 400–500 г) і кальцію (молочні продукти). Рекомендується вживати рибу тричі на тиждень. Зменшувати в раціоні кількість жирів, особливо тваринного походження, та обмежувати продукти, багаті на холестерин. Менше вживати цукру (60 г/добу) і продуктів, що його містять.

Раціональна дієтотерапія дозволяє зменшити рівень АТ у хворих із м’якою гіпертензією. Так, у дослідженні DASH дотримання хворими низькосольової дієти, що містить фрукти, овочі та продукти з низьким вмістом жирів, дозволило досягнути зниження АТ у пацієнтів із АГ на 11,4/5,5 мм рт.ст. Нижче наводяться основні компоненти цієї дієти (табл.4).

Таблиця 4

Група продуктів

Кількість порцій в день

Розмір порцій

Приклади продуктів

Значення в дієті

Зернові продукти

6-8

· 1 скибка хліба,

· 30 г. крупи або сухого сніданку,

· ½  тарілки каші або макаронів

Хліб (краще цільнозерновий), піта, крупи, хлібці, крекери і т.д.

Головні джерела енергії і харчових волокон

Овочі

4-5

· 1 тарілка різаних листових овочів,

· ½ тарілки приготовлених овочів (варка, тушковане і т.д)

· 170 мл. Овочевого соку без цукру

Помідори, картопля, морква, горошок, кабачки, будь-яка капуста, шпинат,  квасоля і ін..

Багаті  джерела калію, магнію і харчових волокон

Фрукти

4-5

· 170 мл. соку,

· Середнього розміру фрукт,

· ½ чашки свіжих або заморожених фруктів,

· ¼ чашки сухофруктів

Цитрусові, виноград, банани, абрикоси, персики, ягоди, фініки, соки без додавання цукру

Багаті джерела калію, магнію і харчових волокон

Молочні продукти ((знежирені або з низьким вмістом жиру)

2-3

· 220-230 мл. молока,

· 1 чашка йогурта,

· 40-45г. сиру

Молоко, кисломолочні продукти, сир, тверді сири – всі знежирені або низької жирності (1%)

Багаті кальцієм і білками

Пісне м'ясо, птиця і риба

Менше 170г.

·  80-90 г. приготовленого м’яса, птиці або риби

М'ясо пісне, без видимого жиру, птиця без шкірки. Риба може бути жирною.

Багаті білком і магнієм

Горіхи, зернята, суха квасоля і горох

4-5 в тиждень

· 40-45 г. горіхів,

· 2 ст.л. зернят

· ½ тарілки приготовленої квасолі або гороху

Будь-які горіхи, зернята соняшника і гарбуза, квасоля, горох

Багаті енергією, магнієм, калієм, білками і харчовими волокнами

Жири і олії

2-3

· 1 ст.л. майонезу

· 1 ч.л. олії

· 1ч.л. спреду

· 2 ст.л. салатного соусу

Спреди (м’які маргарини ), майонез низької жирності, салатні соуси і будь-які олії

Джерело жирних кислот

Солодощі

Менше 5 в тиждень

· 1 ст.л. цукру

· 1 ст.л. варення

Цукор, варення, цукерки, зефір, пастила, морозиво

Солодощі мають бути з низьким вмістом жиру

Що повинно бути в раціоні харчування за системою DASH

  • Продукти з цільних злаків: До 8 порцій в день. Розмір порції відповідає 1 –й скибці хліба, 30 грам сухої крупи або близько пів склянки готової каші, макарон і ін..
  • Овочі: 4-5 порцій в день. Перевагу потрібно надавати зеленим овочам: їх порція за об’ємом дорівнює близько склянки. Порція інших овочів і овочевих соків вдвічі менше.
  • Фрукти: 4-5 порцій в день. Порція – це або 1 свіжий фрукт, або ¼ склянки сухофруктів, або ½ стакана фруктового соку.
  • Нежирні молочні продукти: 2-3 порції в день. Порція молочних продуктів відповідає 150 мл. молока або йогурту, або 40-50 грам твердого сиру.
  • Білкова продукти: До 200 г. в день (нежирне м'ясо, птиця, риба, яйця).
  • Горіхи, зернята, бобові: 4-5 порцій в тиждень. Порція це або 40г. горіхів, або 2ст.л. арахісового масла/зернят, або варені горох чи квасоля з розрахунку 80 мл. сухого продукту.

Надмірне вживання алкоголю сприяє підвищенню АТ та викликає резистентність до антигіпертензивної терапії. Необхідно обмежити вживання алкоголю або воно не повинно перевищувати 30 мл етанолу на добу для чоловіків і 15 мл — для жінок.

За наявності високого ступеня нікотинової залежності у хворого на АГ доцільне призначення нікотинозамісної терапії. Жувальна гумка, що містить нікотин із нейтральним або м’яким присмаком рекомендується особам, які випалюють до 25 сигарет на добу, а 4 мг тим, хто щодня випалює понад 25 сигарет.

Медикаментозне лікування

Основні фармакологічні групи антигіпертензивних засобів (діуретики, бета- блокатори, антагоністи кальцію, ІАПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II) істотно не відрізняються за здатністю знижувати рівень АТ у монотерапії. Однак існують індивідуальні відмінності відповіді на лікування. Будь-який із сучасних засобів зниження АТ не забезпечує цього ефекту у 20-40% пацієнтів. Чим більший ступінь підвищення АТ, тим менша імовірність ефекту монотерапії.

Слід відзначити, що антигіпертензивні препарати мають не лише гіпотензивний ефект, але й ангіопротекторну дію, що при регулярному та адекватному лікуванні призводить до зменшення ускладнень ГХ (інсульти, інфаркти, нефропатії, тощо).

Крок три.
Виписка рецепту.

Рецепти з позначкою: "Пілотний проект. Гіпертонічна хвороба" на лікарські засоби виписуються хворому на гіпертонічну хворобу за наявності відповідних показів з обов’язковим записом про призначення лікарських засобів та номеру рецептурного бланку в медичній документації (медична карта амбулаторного хворого). Хворі на гіпертонічну хворобу отримують лікарські засоби за рецептами лікаря у аптеках, закріплених за цими закладами. Медичні працівники, які мають право виписувати рецепти є відповідальними за призначення хворому ліків та додержання правил виписування рецептів згідно із законодавством України.

Рецепти на лікарські засоби повинні виписуватися за міжнародною непатентованою назвою на рецептурних бланках форми № 1. Рецепт діє протягом одного місяця з моменту його видачі та зберігається протягом трьох років починаючи з 1 січня наступного року. Відпуск лікарських засобів за рецептами здійснюється з оплатою споживачем різниці між фактичною роздрібною ціною, встановленою на момент придбання лікарського засобу, та референтною ціною, затвердженою МОЗ станом на 1 вересня 2012 року. Приклад відшкодування ціни на деякі препарати наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Приклад відшкодування ціни на препарати

Непатентована назва препатару

Торгова назва препарату

ДОЗА

Форма випуску           Виробник

Оптова ціна

Референтна ціна

Enalapril

Еналаприл

10 мг

20 табл   Дарница

3,03

1,98

Еnalapril

Еналаприл-Астрафарм

20мг

20 табл   Астрафарм

3,78

3,76

Bisoprolol

Бисопролол

2,5 мг

30 табл     Здоровя

10,01

9,20

Bisoprolol

Бісопролол-Ратіофарм

5мг

30 табл     ГМБХ

21,92

8,45

Встановлено три рівня часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою:

  • Перша група – лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, вартість яких підлягає частковому відшкодування 90% від їх вартості;
  • Друга група – лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, вартість яких підлягає частковому відшкодуванню їх вартості
  • Третя група – лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, вартість яких не підлягає відшкодуванню.

Реалізація проекту здійснюється в межах субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.

Крок чотири.
Препарати та їх групи.

Згідно Постанові Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012р. No 340 ПЕРЕЛІК міжнародних непатентованих назв лікарських засобів (у вигляді таблеток та капсул) та їх комбінації, на які поширюється дія пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою передбачено наступні лікарські засоби:

Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему та їх комбінації:

Еналаприл (монопрепарат) Enalapril

Еналаприл (комбінація з гідрохлортіазидом) Enalapril and thiazides

Лізиноприл (монопрепарат) Lisinopril

Лізиноприл (комбінація з гідрохлортіазидом) Lisinopril and thiazides

Блокатори бета-адренорецепторів та їх комбінації:

Бісопролол (монопрепарат) Bisoprolol

Метопролол (монопрепарат) Metoprolol

Небіволол (монопрепарат) Nebivolol

Антагоністи кальцію та їх комбінації

Амлодипін (монопрепарат) Amlodipine

Амлодипін (комбінація з лізиноприлом) Amlodipine and lisinopril

Ніфедипін (монопрепарат) *Nifedipine
*крім лікарських засобів короткої дії

Маршрут пацієнта по пілотному проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, керується наступними законодавчими актами:

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 р. № 340 "Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою".
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 р. № 907 "Про затвердження Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою".
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 982 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою".
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 554 "Питання удосконалення реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою".
  • Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.05.2012 № 394 "Про затвердження Порядку розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою та порівняльних (референтних цін) на такі засоби".
  • Наказ МОЗ України від 28.04.2012 № 321 "Про заходи МОЗ України щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою"
  • Наказ МОЗ України від 03.08.2012 № 194-Адм "Про проведення перевірки виписування рецептів на лікарські засоби особам з гіпертонічною хворобою"
  • Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2012 № 419 "Про затвердження реєстру граничного рівня оптово-відпускних та порівняльних (референтних) цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою станом на 1 вересня 2012 року".
  • Наказ МОЗ України від 10.09.2013 № 794 Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 1 червня 2012 року № 419.
  • Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою"
  • Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для хворих на гіпертонічну хворобу"
  • Проект наказу МОЗ України "Порядок розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою"

Повний перелік документів, необхідних для роботи лікаря по пілотному проекту представлений на сайті Міністерства Охорони Здоров’я України http://www.moz.gov.ua

Пам’ятка для аптечного закладу, що бере участь в реалізації пілотного проекту стосовно запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою