УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
12:20, 21 серпня 2018
Обласна рада перетворила Яблунівський обласний комунальний дитячий протитуберкульозний санаторій, що в Гусятинському районі, в обласний медичний центр для лікування і реабілітації учасників АТО. На р..
10:10, 21 серпня 2018
Для жителів села Дичків, що входить до Великогаївської об’єднаної територіальної громади, відбулася значна подія. Заклали та освятили перший камінь у будівництві фельдшерського пункту або, як зараз г..
10:17, 20 серпня 2018
Медичні послуги стануть ближчими для жителів сільської місцевості. Адже держава розпочала проект із розвитку сільської медицини. На її розвиток Тернопільська область отримала 220 млн. грн. Детальніше..
всі новини

Нормальний психічний стан – основа здоров’я людини

Немає здоров'я без психічного здоров'я
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

З метою підвищення обізнаності щодо проблем психічного здоров'я щороку 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров'я. Цей день призначений для більш відкритого обговорення психічних розладів, а також для стимулювання інвестицій в служби профілактики і лікування.

Фізичне та психічне здоров'я взаємопов'язані. Існує реальна необхідність приділяти увагу проблемам психічного здоров'я людей з хронічними хворобами і проблем фізичного здоров'я людей, що страждають психічними захворюваннями в рамках безперервного і комплексного медичного обслуговування.

Охорона психічного здоров'я охоплює широкий спектр діяльності, прямо або побічно пов'язаної з компонентом душевного благополуччя, включеного в даний ВООЗ визначення здоров'я: "стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб". Це відноситься до зміцнення здоров'я, профілактики психічних розладів, а також лікування та реабілітації людей, які страждають психічними розладами.

Що таке психічне здоров'я?

Психічне здоров'я не є просто відсутністю психічного розладу. Воно визначається як стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок в життя своєї спільноти.

У більшості країн, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, служби охорони психічного здоров'я відчувають серйозну нестачу ресурсів, як кадрових, так і фінансових. Більша частина з наявних ресурсів охорони здоров'я в даний час витрачається на спеціалізоване лікування та догляд за психічно хворими людьми і меншою мірою - на інтегровану систему охорони психічного здоров'я. Замість надання допомоги у великих психіатричних лікарнях країни повинні інтегрувати охорону психічного здоров'я в первинну медико-санітарну допомогу, забезпечувати допомогу за цим профілем в лікарнях загального призначення та розвивати служби охорони психічного здоров'я на рівні громад.

Ще менше фінансових ресурсів доступно для пропаганди психічного здоров'я - широкого поняття, що об'єднує цілий ряд стратегій, всі з яких спрямовані на надання позитивного впливу на психічне здоров'я. Серед використовуваних стратегій - заохочення індивідуальних ресурсів і вмінь та поліпшення соціально-економічного середовища.

Для зміцнення психічного здоров'я необхідні багатосекторальні дії, до яких залучені різні державні сектора та неурядові або місцеві організації. Основна увагу необхідно приділяти зміцненню психічного здоров'я протягом усього життя з тим, щоб забезпечити здоровий життєвий старт для дітей і запобігти психічні розлади в зрілості і старості.

Основні факти

Понад 450 мільйонів людей страждають від психічних розладів. У багатьох інших людей є психічні проблеми.

Психічне здоров'я є невід'ємною частиною здоров'я; дійсно, без психічного здоров'я немає здоров'я.

Психічне здоров'я - це не тільки відсутність психічних розладів.

Психічне здоров'я визначається соціально-економічними, біологічними чинниками і залежить від факторів навколишнього середовища.

Для зміцнення психічного здоров'я існують ефективні за вартістю міжсекторальні стратегії і заходи.

Психічне здоров'я є невід'ємною частиною і найважливішим компонентом здоров'я. Як було вже сказано, в Статуті ВООЗ йдеться: "Здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних дефектів". Важливим наслідком цього визначення є те, що психічне здоров'я - це не тільки відсутність психічних розладів і форм інвалідності.

Психічне здоров'я - це стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресів, продуктивно працювати і робити внесок в своє співтовариство. В цьому позитивному сенсі психічне здоров'я є основою добробуту людини та ефективного функціонування спільноти.

Детермінанти психічного здоров'я

Рівень психічного здоров'я людини в кожен даний момент часу визначається численними соціальними, психологічними і біологічними факторами. Так, наприклад, сталий соціально-економічний тиск визнається фактором ризику для психічного здоров'я окремих людей і співтовариств. Очевидні фактичні дані пов'язані з показниками злиднів, включаючи низькі рівні освіти.

Погане здоров'я пов'язано також зі швидкими соціальними змінами, стресовими умовами на роботі, гендерною дискримінацією, соціальним відчуженням, нездоровим способом життя, ризиками насильства і фізичного нездоров'я, а також з порушеннями прав людини.

Існують також спеціальні психологічні та особистісні чинники, через які люди стають вразливими перед психічними розладами. І, нарешті, є ряд біологічних причин психічних розладів, включаючи генетичні фактори і дисбаланс хімічних речовин у мозку.

Стратегії та заходи

Зміцнення психічного здоров'я включає дії по створенню умов життя і навколишнього середовища, підтримують психічне здоров'я і дозволяють людям вести здоровий спосіб життя. Сюди входить цілий ряд дій, спрямованих на підвищення ймовірності того, щоб більша кількість людей мали краще психічне здоров'я.

Атмосфера, в якій забезпечені повага і захист основних громадянських, політичних, соціально-економічних і культурних прав, є основою зміцнення психічного здоров'я. При відсутності безпеки і свободи, що забезпечуються цими правами, підтримувати високий рівень психічного здоров'я дуже складно.

Національна політика в галузі охорони психічного здоров'я не повинна бути спрямована лише на психічні розлади. Вона повинна визнавати більш широкі аспекти, що сприяють зміцненню психічного здоров'я, і вирішувати пов'язані з ними проблеми. Сюди входить облік аспектів зміцнення психічного здоров'я в стратегіях і програмах державного та ділового секторів, включаючи освіту, працю, правосуддя, транспорт, навколишнє середовище, житлові умови та соціальне забезпечення, а також сектор охорони здоров'я.

Зміцнення психічного здоров'я значною мірою залежить від міжсекторальних стратегій.

Конкретні шляхи зміцнення психічного здоров'я включають наступні:

  • заходи в ранньому дитинстві (наприклад, відвідування вдома вагітних жінок, дошкільні психосоціальні заходи, комбінована допомогу в галузі харчування та психосоціальних аспектів для груп населення, що знаходяться в несприятливому положенні);
  • підтримка дітей (наприклад, програми з придбання навичок, програми з розвитку дітей і молодих людей);
  • надання соціально-економічних можливостей жінкам (наприклад, поліпшення доступу до освіти та схеми мікрокредитування);
  • соціальна підтримка літніх людей (наприклад, ініціатива з організації знайомств, місцеві денні центри для людей похилого віку);
  • програми, націлені на уразливі групи населення, включаючи меншини, корінні народи, мігрантів і людей, постраждалих від конфліктів і стихійних лих (наприклад, психосоціальні заходи після стихійних лих);
  • заходи щодо зміцнення психічного здоров'я в школах (наприклад, програми з впровадження екологічних змін в школах і школи зі сприятливими умовами для дітей);
  • заходи щодо зміцнення психічного здоров'я на робочих місцях (наприклад, програми з профілактики стресу);
  • стратегії в галузі житлових умов (наприклад, поліпшення житлових умов);
  • програми щодо запобігання насильства (наприклад, ініціативи по роботі поліції з громадськістю);
  • і програми розвитку окремих спільнот (наприклад, ініціативи "Співтовариства, які піклуються", комплексне сільське розвиток).

ВООЗ підтримує уряди в їх прагненнях зміцнити психічне здоров'я, аналізує фактичні дані щодо зміцнення психічного здоров'я і працює з урядами з метою поширення цієї інформації і включення ефективних стратегій у політику і плани.

Програма ВООЗ щодо усунення прогалин в галузі охорони психічного здоров'я (mhGAP) спрямована на нарощування масштабів послуг для людей з психічними і неврологічними розладами, а також з розладами, пов'язаними із вживанням наркотиків та інших речовин, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. При прийнятті та здійсненні цієї програми десятки мільйонів людей зможуть отримувати лікування від депресії, шизофренії та епілепсії, уникнути самогубств і вести нормальний спосіб життя, навіть в місцях з обмеженими ресурсами.

ДЕПРЕСІЯ І ШЛЯХИ ЗЦІЛЕННЯ

Сучасні психологи стверджують, що кожна людина — потенційна жертва депресій. Але передбачити, хто зможе легко впоратися із цим, а хто — ні, вони не можуть. В основі депресії завжди лежить втрата, і дивно, що більшість із нас не піддаються постійним депресіям.

Адже людське життя — це безкінечна низка втрат. Згідно з даними ВООЗ, до 2020 року депресія вийде у світі на перше місце серед інших хвороб людини.

Учені з’ясували, що депресія в різних її проявах — найпоширеніше захворювання мешканців провідних індустріальних країн. Учені вважають, що зі зменшенням параметрів магнітного поля Землі (його нині спричиняє прискорений дрейф магнітних полюсів Землі) населення планети дедалі частіше впадає в апатію. До причин депресивних станів також зараховують глобальну фінансову кризу, загрозу скорочення робочих місць або втрату банківських вкладів. Через темні окуляри хвороби будь-яка проблема здається нездоланною, хоча здорові люди сприймають ті ж неприємності як частину життя.

Депресія — це не просто кепський настрій, що трапляється в кожної людини. Це — клінічний розлад, за якого, крім поганого настрою, спостерігаються тілесне страждання, погіршення апетиту, зниження маси тіла, сухість у роті тощо. У повсякденних розладах простежується конкретний раціональний зв’язок із певною травмівною ситуацією чи подією. У такі періоди ймовірне зниження загальної працездатності, заглибленість у себе. Однак при цьому зберігається здатність діяти й взаємодіяти з іншими людьми, розуміти причини поганого настрою. З часом людина забуває про дискомфортний момент і його причину. Такий стан Зігмунд Фрейд позначив як "скорботу".

Існує й інша форма розладу: за часів стародавніх греків його називали меланхолією, нині — депресією. Цей стан можна охарактеризувати як загальну загальмованість, нездатність до діяльності, нескінченний потік докорів і образ на свою адресу, гостре почуття провини й очікування покарання. Від депресії часто страждають люди з підвищеною відповідальністю, працездатністю й суворим ставленням до себе. Жодна інша хвороба не призводить так часто до суїциду, як депресія. У ФРН, наприклад, щорічно відбувається майже 10 тисяч випадків самогубств, 150 тисяч спроб суїциду на тлі депресивних станів (якщо хворі не отримують адекватного лікування).

Особливості депресивної людини в тому, що вона може сказати, що або кого втратила, але не може пояснити, у чому полягає ця втрата. Існує класичний сум, коли переживання горя супроводжується емоційними сплесками, ймовірним зниженням працездатності. І це нормальний стан. Питання в іншому: як довго буде людина перебувати в ньому.

Психотерапевта не насторожить те, що людина, приміром, два роки сумує з приводу серйозної втрати, наприклад смерті родича. Однак цей період повинен розділитися на кілька етапів: спочатку шокова реакція, потім фаза гострого горя, згодом — фаза виходу з горя й повернення до життя. Однак є вразливі натури, які "зависають" на якомусь етапі, приміром, людина давно втратила своїх батьків, а реагує так, ніби це сталося вчора. Тоді їм потрібен помічник — фахівець, із яким можна "пройти" всіма етапами переживань без патологічних фіксацій.

Трапляються подібні розлади і з приводу дріб’язкових ситуацій. Якщо свої думки не "виплеснути" назовні, а спрямувати їх усередину себе, прихований смуток рано чи пізно неодмінно випливе назовні. На жаль, кількість втрат з віком збільшується. Тому важливо навчитися переживати й розуміти, що в житті не все залежить від вас. А щоб пережити біль, ліпше давати волю емоціям — наприклад поплакати (це стосується не лише жінок). Голландські психологи виявили, що плач у більшості випадків поліпшує стан. Дослідники встановили: спочатку плач спричиняє неприємні фізичні зміни, наприклад: підвищення частоти пульсу, потім в організмі "включаються" заспокійливі механізми і людині легшає. Водночас у кожному третьому випадку підвищення настрою не спостерігається, а кожна десята людина, поплакавши, почуває себе навіть гірше, ніж до цього.

Цікаво, що в багатьох хворих на депресію помічено генетичну схильність до цього стану. Згідно з офіційними даними, біполярні порушення спостерігаються приблизно в 1% населення європейських країн. У таких людей стадії депресії чергуються з гіперактивністю. В Європі це захворювання діагностують переважно в дорослих і молодих людей.

Для лікування депресії використовують медикаментозний і психотерапевтичний вплив: лікувальна фізкультура, лікування світлом, масаж, арома- або арт-терапія. Арт-терапія є відносно новим методом лікування психіки. Так називають лікування мистецтвом. Як самостійний напрям арт-терапія існує всього кілька десятиліть. Дослідження показали, що в людей, які страждають від депресії, можна успішно компенсувати тривогу і досягнути відносного психологічного комфорту завдяки читанню книг, прослуховуванню музики, перегляду архітектурних пам’яток тощо. Арт-терапія — це спосіб вільного самовираження й самопізнання. Художня творчість допомагає зрозуміти й оцінити свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил. Опираючись на трансцендентні властивості символів і власний творчий потенціал, людина здатна досягти самозцілення.

Арт-терапію можна проводити в індивідуальному і груповому варіантах. Індивідуальну арт-терапію можна застосовувати для пацієнтів, яким не показана вербальна психіатрія (люди літнього віку з порушеннями пам’яті часто здатні виражати свої переживання в образотворчій формі), пацієнтів з неглибокими психічними розладами наркотичного походження; для дітей і дорослих із проблемами вербалізації (аутисти, мовленнєві порушення — заїкуватість, малоконтактність), із нез’ясованими переживаннями (з посттравматичними розладами). Методика арт-терапії базується на переконанні, що внутрішнє "Я" людини відбивається в образах щоразу, коли вона спонтанно малює, пише портрет, слухає музику або ліпить скульптуру, розглядає архітектурні пам’ятки. Образи художньої творчості відображають наші підсвідомі процеси, в тому числі фобії, внутрішні конфлікти, спогади дитинства, сновидіння.

Психоаналіз або психоаналітично орієнтована терапія відрізняються від інших форм психотерапії насамперед своєю орієнтацією на унікальну особистість у цілому, на її плюси й мінуси. Завдання аналітика — з’ясувати причину симптому.

Найліпшою профілактикою депресії є здоровий клімат у родині, а також підтримка близьких і друзів. Це те, що дарує почуття захищеності. Також ефективними є переживання минулого або фантазійного відчуття щастя (так звані ресурсні переживання). Адже в кожної людини є спогади та мрії, в яких вона почуває себе щасливою.

Комунальна установа Тернопільської обласної
ради “Центр здоров’я”