УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
11:20, 21 червня 2018
Відповідно до плану основних організаційних заходів управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації на поточний рік, 21 червня, на базі Тернопільської обласної дитячої..
15:00, 20 червня 2018
У конференц-залі готельного комплексу "Avalon", 20 червня відбулися переривчасті курси для лікарів-дерматовенерологів області.
13:00, 20 червня 2018
20 червня, на базі Тернопільської університетськох лікарні відбулися переривчасті курси для лікарів-лаборантів лікувально-профілактичних закладів Тернопільської області.
всі новини

Нормальний психічний стан – основа здоров’я людини

Немає здоров'я без психічного здоров'я
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

З метою підвищення обізнаності щодо проблем психічного здоров'я щороку 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров'я. Цей день призначений для більш відкритого обговорення психічних розладів, а також для стимулювання інвестицій в служби профілактики і лікування.

Фізичне та психічне здоров'я взаємопов'язані. Існує реальна необхідність приділяти увагу проблемам психічного здоров'я людей з хронічними хворобами і проблем фізичного здоров'я людей, що страждають психічними захворюваннями в рамках безперервного і комплексного медичного обслуговування.

Охорона психічного здоров'я охоплює широкий спектр діяльності, прямо або побічно пов'язаної з компонентом душевного благополуччя, включеного в даний ВООЗ визначення здоров'я: "стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб". Це відноситься до зміцнення здоров'я, профілактики психічних розладів, а також лікування та реабілітації людей, які страждають психічними розладами.

Що таке психічне здоров'я?

Психічне здоров'я не є просто відсутністю психічного розладу. Воно визначається як стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок в життя своєї спільноти.

У більшості країн, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, служби охорони психічного здоров'я відчувають серйозну нестачу ресурсів, як кадрових, так і фінансових. Більша частина з наявних ресурсів охорони здоров'я в даний час витрачається на спеціалізоване лікування та догляд за психічно хворими людьми і меншою мірою - на інтегровану систему охорони психічного здоров'я. Замість надання допомоги у великих психіатричних лікарнях країни повинні інтегрувати охорону психічного здоров'я в первинну медико-санітарну допомогу, забезпечувати допомогу за цим профілем в лікарнях загального призначення та розвивати служби охорони психічного здоров'я на рівні громад.

Ще менше фінансових ресурсів доступно для пропаганди психічного здоров'я - широкого поняття, що об'єднує цілий ряд стратегій, всі з яких спрямовані на надання позитивного впливу на психічне здоров'я. Серед використовуваних стратегій - заохочення індивідуальних ресурсів і вмінь та поліпшення соціально-економічного середовища.

Для зміцнення психічного здоров'я необхідні багатосекторальні дії, до яких залучені різні державні сектора та неурядові або місцеві організації. Основна увагу необхідно приділяти зміцненню психічного здоров'я протягом усього життя з тим, щоб забезпечити здоровий життєвий старт для дітей і запобігти психічні розлади в зрілості і старості.

Основні факти

Понад 450 мільйонів людей страждають від психічних розладів. У багатьох інших людей є психічні проблеми.

Психічне здоров'я є невід'ємною частиною здоров'я; дійсно, без психічного здоров'я немає здоров'я.

Психічне здоров'я - це не тільки відсутність психічних розладів.

Психічне здоров'я визначається соціально-економічними, біологічними чинниками і залежить від факторів навколишнього середовища.

Для зміцнення психічного здоров'я існують ефективні за вартістю міжсекторальні стратегії і заходи.

Психічне здоров'я є невід'ємною частиною і найважливішим компонентом здоров'я. Як було вже сказано, в Статуті ВООЗ йдеться: "Здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних дефектів". Важливим наслідком цього визначення є те, що психічне здоров'я - це не тільки відсутність психічних розладів і форм інвалідності.

Психічне здоров'я - це стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресів, продуктивно працювати і робити внесок в своє співтовариство. В цьому позитивному сенсі психічне здоров'я є основою добробуту людини та ефективного функціонування спільноти.

Детермінанти психічного здоров'я

Рівень психічного здоров'я людини в кожен даний момент часу визначається численними соціальними, психологічними і біологічними факторами. Так, наприклад, сталий соціально-економічний тиск визнається фактором ризику для психічного здоров'я окремих людей і співтовариств. Очевидні фактичні дані пов'язані з показниками злиднів, включаючи низькі рівні освіти.

Погане здоров'я пов'язано також зі швидкими соціальними змінами, стресовими умовами на роботі, гендерною дискримінацією, соціальним відчуженням, нездоровим способом життя, ризиками насильства і фізичного нездоров'я, а також з порушеннями прав людини.

Існують також спеціальні психологічні та особистісні чинники, через які люди стають вразливими перед психічними розладами. І, нарешті, є ряд біологічних причин психічних розладів, включаючи генетичні фактори і дисбаланс хімічних речовин у мозку.

Стратегії та заходи

Зміцнення психічного здоров'я включає дії по створенню умов життя і навколишнього середовища, підтримують психічне здоров'я і дозволяють людям вести здоровий спосіб життя. Сюди входить цілий ряд дій, спрямованих на підвищення ймовірності того, щоб більша кількість людей мали краще психічне здоров'я.

Атмосфера, в якій забезпечені повага і захист основних громадянських, політичних, соціально-економічних і культурних прав, є основою зміцнення психічного здоров'я. При відсутності безпеки і свободи, що забезпечуються цими правами, підтримувати високий рівень психічного здоров'я дуже складно.

Національна політика в галузі охорони психічного здоров'я не повинна бути спрямована лише на психічні розлади. Вона повинна визнавати більш широкі аспекти, що сприяють зміцненню психічного здоров'я, і вирішувати пов'язані з ними проблеми. Сюди входить облік аспектів зміцнення психічного здоров'я в стратегіях і програмах державного та ділового секторів, включаючи освіту, працю, правосуддя, транспорт, навколишнє середовище, житлові умови та соціальне забезпечення, а також сектор охорони здоров'я.

Зміцнення психічного здоров'я значною мірою залежить від міжсекторальних стратегій.

Конкретні шляхи зміцнення психічного здоров'я включають наступні:

  • заходи в ранньому дитинстві (наприклад, відвідування вдома вагітних жінок, дошкільні психосоціальні заходи, комбінована допомогу в галузі харчування та психосоціальних аспектів для груп населення, що знаходяться в несприятливому положенні);
  • підтримка дітей (наприклад, програми з придбання навичок, програми з розвитку дітей і молодих людей);
  • надання соціально-економічних можливостей жінкам (наприклад, поліпшення доступу до освіти та схеми мікрокредитування);
  • соціальна підтримка літніх людей (наприклад, ініціатива з організації знайомств, місцеві денні центри для людей похилого віку);
  • програми, націлені на уразливі групи населення, включаючи меншини, корінні народи, мігрантів і людей, постраждалих від конфліктів і стихійних лих (наприклад, психосоціальні заходи після стихійних лих);
  • заходи щодо зміцнення психічного здоров'я в школах (наприклад, програми з впровадження екологічних змін в школах і школи зі сприятливими умовами для дітей);
  • заходи щодо зміцнення психічного здоров'я на робочих місцях (наприклад, програми з профілактики стресу);
  • стратегії в галузі житлових умов (наприклад, поліпшення житлових умов);
  • програми щодо запобігання насильства (наприклад, ініціативи по роботі поліції з громадськістю);
  • і програми розвитку окремих спільнот (наприклад, ініціативи "Співтовариства, які піклуються", комплексне сільське розвиток).

ВООЗ підтримує уряди в їх прагненнях зміцнити психічне здоров'я, аналізує фактичні дані щодо зміцнення психічного здоров'я і працює з урядами з метою поширення цієї інформації і включення ефективних стратегій у політику і плани.

Програма ВООЗ щодо усунення прогалин в галузі охорони психічного здоров'я (mhGAP) спрямована на нарощування масштабів послуг для людей з психічними і неврологічними розладами, а також з розладами, пов'язаними із вживанням наркотиків та інших речовин, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. При прийнятті та здійсненні цієї програми десятки мільйонів людей зможуть отримувати лікування від депресії, шизофренії та епілепсії, уникнути самогубств і вести нормальний спосіб життя, навіть в місцях з обмеженими ресурсами.

ДЕПРЕСІЯ І ШЛЯХИ ЗЦІЛЕННЯ

Сучасні психологи стверджують, що кожна людина — потенційна жертва депресій. Але передбачити, хто зможе легко впоратися із цим, а хто — ні, вони не можуть. В основі депресії завжди лежить втрата, і дивно, що більшість із нас не піддаються постійним депресіям.

Адже людське життя — це безкінечна низка втрат. Згідно з даними ВООЗ, до 2020 року депресія вийде у світі на перше місце серед інших хвороб людини.

Учені з’ясували, що депресія в різних її проявах — найпоширеніше захворювання мешканців провідних індустріальних країн. Учені вважають, що зі зменшенням параметрів магнітного поля Землі (його нині спричиняє прискорений дрейф магнітних полюсів Землі) населення планети дедалі частіше впадає в апатію. До причин депресивних станів також зараховують глобальну фінансову кризу, загрозу скорочення робочих місць або втрату банківських вкладів. Через темні окуляри хвороби будь-яка проблема здається нездоланною, хоча здорові люди сприймають ті ж неприємності як частину життя.

Депресія — це не просто кепський настрій, що трапляється в кожної людини. Це — клінічний розлад, за якого, крім поганого настрою, спостерігаються тілесне страждання, погіршення апетиту, зниження маси тіла, сухість у роті тощо. У повсякденних розладах простежується конкретний раціональний зв’язок із певною травмівною ситуацією чи подією. У такі періоди ймовірне зниження загальної працездатності, заглибленість у себе. Однак при цьому зберігається здатність діяти й взаємодіяти з іншими людьми, розуміти причини поганого настрою. З часом людина забуває про дискомфортний момент і його причину. Такий стан Зігмунд Фрейд позначив як "скорботу".

Існує й інша форма розладу: за часів стародавніх греків його називали меланхолією, нині — депресією. Цей стан можна охарактеризувати як загальну загальмованість, нездатність до діяльності, нескінченний потік докорів і образ на свою адресу, гостре почуття провини й очікування покарання. Від депресії часто страждають люди з підвищеною відповідальністю, працездатністю й суворим ставленням до себе. Жодна інша хвороба не призводить так часто до суїциду, як депресія. У ФРН, наприклад, щорічно відбувається майже 10 тисяч випадків самогубств, 150 тисяч спроб суїциду на тлі депресивних станів (якщо хворі не отримують адекватного лікування).

Особливості депресивної людини в тому, що вона може сказати, що або кого втратила, але не може пояснити, у чому полягає ця втрата. Існує класичний сум, коли переживання горя супроводжується емоційними сплесками, ймовірним зниженням працездатності. І це нормальний стан. Питання в іншому: як довго буде людина перебувати в ньому.

Психотерапевта не насторожить те, що людина, приміром, два роки сумує з приводу серйозної втрати, наприклад смерті родича. Однак цей період повинен розділитися на кілька етапів: спочатку шокова реакція, потім фаза гострого горя, згодом — фаза виходу з горя й повернення до життя. Однак є вразливі натури, які "зависають" на якомусь етапі, приміром, людина давно втратила своїх батьків, а реагує так, ніби це сталося вчора. Тоді їм потрібен помічник — фахівець, із яким можна "пройти" всіма етапами переживань без патологічних фіксацій.

Трапляються подібні розлади і з приводу дріб’язкових ситуацій. Якщо свої думки не "виплеснути" назовні, а спрямувати їх усередину себе, прихований смуток рано чи пізно неодмінно випливе назовні. На жаль, кількість втрат з віком збільшується. Тому важливо навчитися переживати й розуміти, що в житті не все залежить від вас. А щоб пережити біль, ліпше давати волю емоціям — наприклад поплакати (це стосується не лише жінок). Голландські психологи виявили, що плач у більшості випадків поліпшує стан. Дослідники встановили: спочатку плач спричиняє неприємні фізичні зміни, наприклад: підвищення частоти пульсу, потім в організмі "включаються" заспокійливі механізми і людині легшає. Водночас у кожному третьому випадку підвищення настрою не спостерігається, а кожна десята людина, поплакавши, почуває себе навіть гірше, ніж до цього.

Цікаво, що в багатьох хворих на депресію помічено генетичну схильність до цього стану. Згідно з офіційними даними, біполярні порушення спостерігаються приблизно в 1% населення європейських країн. У таких людей стадії депресії чергуються з гіперактивністю. В Європі це захворювання діагностують переважно в дорослих і молодих людей.

Для лікування депресії використовують медикаментозний і психотерапевтичний вплив: лікувальна фізкультура, лікування світлом, масаж, арома- або арт-терапія. Арт-терапія є відносно новим методом лікування психіки. Так називають лікування мистецтвом. Як самостійний напрям арт-терапія існує всього кілька десятиліть. Дослідження показали, що в людей, які страждають від депресії, можна успішно компенсувати тривогу і досягнути відносного психологічного комфорту завдяки читанню книг, прослуховуванню музики, перегляду архітектурних пам’яток тощо. Арт-терапія — це спосіб вільного самовираження й самопізнання. Художня творчість допомагає зрозуміти й оцінити свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил. Опираючись на трансцендентні властивості символів і власний творчий потенціал, людина здатна досягти самозцілення.

Арт-терапію можна проводити в індивідуальному і груповому варіантах. Індивідуальну арт-терапію можна застосовувати для пацієнтів, яким не показана вербальна психіатрія (люди літнього віку з порушеннями пам’яті часто здатні виражати свої переживання в образотворчій формі), пацієнтів з неглибокими психічними розладами наркотичного походження; для дітей і дорослих із проблемами вербалізації (аутисти, мовленнєві порушення — заїкуватість, малоконтактність), із нез’ясованими переживаннями (з посттравматичними розладами). Методика арт-терапії базується на переконанні, що внутрішнє "Я" людини відбивається в образах щоразу, коли вона спонтанно малює, пише портрет, слухає музику або ліпить скульптуру, розглядає архітектурні пам’ятки. Образи художньої творчості відображають наші підсвідомі процеси, в тому числі фобії, внутрішні конфлікти, спогади дитинства, сновидіння.

Психоаналіз або психоаналітично орієнтована терапія відрізняються від інших форм психотерапії насамперед своєю орієнтацією на унікальну особистість у цілому, на її плюси й мінуси. Завдання аналітика — з’ясувати причину симптому.

Найліпшою профілактикою депресії є здоровий клімат у родині, а також підтримка близьких і друзів. Це те, що дарує почуття захищеності. Також ефективними є переживання минулого або фантазійного відчуття щастя (так звані ресурсні переживання). Адже в кожної людини є спогади та мрії, в яких вона почуває себе щасливою.

Комунальна установа Тернопільської обласної
ради “Центр здоров’я”