ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Департамент ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
Новини
всі новини

Бачення 2020: право на зір

Бачення 2020: право на зір
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

Кожні п‘ять хвилин у світі сліпне
один дорослий і щохвилини — дитина.

Зір – одна з фізіологічних функцій сенсорної системи, за допомогою якої людина отримує 80-90% інформації про навколишній світ. Ця інформація необхідна не лише для повноцінного існування та орієнтування людини, але і для естетичного сприйняття світу, реалізації прагнень.

Всесвітній день зору (World Sight Day) відзначається у другий четвер жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Ця дата відзначена в календарі для залучення глобальної уваги до проблем сліпоти, порушення зору і реабілітації людей з порушенням зору. У проведенні Всесвітнього дня зору беруть участь різні організації, пов'язані з цією проблемою. Цей день є також основною подією глобальної ініціативи з профілактики сліпоти "Бачення 2020: право на зір", створеної ВООЗ та Міжнародним агентством з профілактики сліпоти. Сліпота — це нездатність бачити. Провідні причини хронічної сліпоти включають катаракту, глаукому, вікову дегенерацію жовтої плями, помутніння рогівки, трахому і захворювання очей у дітей (наприклад, що викликаються дефіцитом вітаміну А). У світі все ширше зустрічається сліпота, що розвивається з віком, а також сліпота, що викликається неконтрольованим діабетом. За даними Міжнародного агентства з профілактики сліпоти, приблизно 284 мільйона чоловік мають проблеми із зором, з них 39 мільйонів не бачать зовсім. Хвороби очей вражають більше 19 мільйонів дітей. Близько 80% випадків сліпоти можна було б уникнути в разі своєчасного лікування.

У рамках Всесвітнього дня зору проводяться просвітницькі та профілактичні заходи, спрямовані на попередження хвороб очей. У деяких країнах у цей час жителі мають можливість пройти обстеження в офтальмолога. Люди мають замислитись про можливості профілактики сліпоти та проблем, пов’язаних с зором, адже три чверті випадків таких захворювань можуть бути попереджені або вилікувані.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в світі налічувалось 161 млн. чоловік з порушенням зору, серед яких 37 млн. були сліпими та потребували професійно-технічної та соціальної підтримки. Кількість таких хворих має тенденцію до зростання. Сьогодні в світі вже налічується 45 млн. сліпих людей, а в 2020 році прогнозуэться, що їх буде вже понад 76 млн. чоловік.

Серед причин сліпоти згідно з результатами епідеміологічних досліджень практично у всіх регіонах світу друге місце займає глаукома, що підкреслює її соціальну значущість як одного з самих інвалідизуючих захворювань. За результатами досліджень ймовірність настання сліпоти на одне око через 20 років після виникнення захворювання і початку лікування складає 27%, а на обидва ока - 9%.

Прогнозується, що в 2020 році кількість хворих на глаукому буде складати до 78 млн чоловік. Приріст хворих на глаукому складає приблизно 20 млн чоловік протягом 10 років. Найбільша кількість хворих буде спостерігатись в Європі (21, 1% - 23,9% від світових показників ). В Європі на глаукому припадає 12% всіх випадків сліпоти. В світі, за деякими даними, вже налічуються до 12,3 млн пацієнтів, сліпих внаслідок глаукоми, з них кожний другий - сліпий внаслідок первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ)

Динаміка захворюваності на глаукому в Україні характеризується аналогічними тенденціями та є невтішною. Зростання показника поширеності глаукоми складає 30,7%, захворюваності - 29,8%, чисельності диспансерної групи - 33,96%.

В структурі первинної інвалідності по зору глаукома за три роки перемістилась з четвертої рейтингової позиції на другу і складає 17,2% від усієї чисельності вперше визнаних інвалідами. При цьому необхідно підкреслити, що це переважно інваліди 1 та 2 груп, що відображається на вартості лікування.

Що таке глаукома? Чому вона виникає ? Чи можна запобігти цьому захворюванню? Як боротися з нею?

1. Що таке глаукома?
В літературі глаукома визначається як група захворювань, що характеризуються прогресуючим перебігом і призводять до руйнування зорового нерва, що найчастіше пов'язано з підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ) та приводить до НЕВИЛІКОВНОЇ СЛІПОТИ.
2. Як уражується зоровий нерв при глаукомі?
Існує багато причин. Це і порушення кровопостачання, і дія негативних факторів (оксидний стрес), але одним з найбільш вагомих факторів ризику є підвищення внутрішньоочного тиску вище рівня, який є безпечним для пацієнта. Як правило, це повязано з порушенням відтоку рідини з очного яблука. Ось чому так важливо контролювати рівень внутрішньоочного тиску.
3. Чи завжди підвищенний внутрішньоочний тиск свідчить про наявність глаукоми?
Не обовязково. Підвищенний тиск свідчить про те, що ви знаходитесь в групі ризику. Якщо при цьому є ушкодження зорового нерву, характерні для глаукоми, то це свідчить про наявність захворювання. Необхідно своєчасно контролювати рівень тиску, проходити огляд очного дна у лікаря та визначати поле зору. Комплексне регулярне обстеження є дуже важливим у профілактиці та ранньому виявленні хвороби.
4. Чи може бути глаукома без високого тиску?
Так. Існує так звана нормотензивна глаукома. Вона зустрічається дещо рідше як правило, пов'язана з загальною судинною патологією.
5. У кого може виникнути глаукома?
У будь-якої людини. Але існують фактори ризику виникнення захворювання. Фактори ризику виникнення глаукоми класифікують як системні та місцеві.

Серед них найбільш актуальними є:

  • спадковість та сімейний анамнез,
  • вік (старше 40 років),
  • наявність супутньої судинної патології (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, схильність до вазоспазмів, мігрені),
  • тютюнопаління,
  • хронічний стрес та інші,
  • особливості будови ока,
  • рівень ВОТ,
  • короткозорість та інші.
Поставити правильний діагноз допоможе комплексне офтальмологічне обстеження.
6. Як проявляється глаукома?
Як правило, відкритокутова глаукома на перших стадіях має безсимптомний перебіг. Нема болю, гострота зору може залишатись тривалий час високою. Якщо не призначити своєчасно лікування, в подальшому з'являються проблеми з полем зору, що призводить до його звуження. Зір знижується і з часом наступає сліпота.
7. Які обстеження допожуть в діагностиці глаукоми?
  • Визначення гостроти зору.
  • Вимірювання поля зору (на ранніх стадіях - комп'ютерна діагностика).
  • Огляд очного дна (при відкритокутовій глаукомі - з розширенням зіниць). При необхідності комп'ютерна діагностика стану шару нервових волокон зорового нерва.
  • Визначення внутрішньоочного тиску.
  • Вимірювання товщини рогівки.
8. Чи можна лікувати глаукому?
Необхідно. Лікування повинно бути направлене на три складові - нормалізіцію внутрішньоочгого тиску, покращення кровопостачання в сітківці та зоровому нерві, нейропротекція. Лікування, розпочате на початкових стадіях, дозволяє уповільнити прогресування глаукоми та зберегти зір . Ось чому так важливо раннє виявлення захворювання.
9. Які існують методи лікування?
Медикаментозне (краплі, таблетки) направлене, як правило, на зниження внутрішньоочного тиску. Лазерне та хірургічне лікування.
10. Чи можна самостійно призупиняти застосування гіпотензивних крапель, якщо внутрішньоочний тиск нормалізувався?
НІ В ЯКОМУ РАЗІ. Глаукома потребує постійного спостереження, чіткого дотримання рекомендацій лікаря. Зміни в лікуванні можливі лише після консультації зі спеціалістом.
11. Чи можна вилікувати глаукому?
Ні. Втрачений зір внаслідок глаукоми не відновлюється. Але зберегти його можна.

Звичайно, діагностика глаукоми комплексна, непроста та потребує, окрім кваліфікації лікаря та технічного забезпечення, готовності та бажання пацієнта до співпраці. Для встановлення діагнозу необхідно перевірити зір, поле зору (на початку захворювання, або лише при підозрі на нього - комп'ютерними методами), стан зорового нерва (традиційним оглядом - офтальмоскопією та комп'ютерними методами), виміряти рівень тиску в оці. При необхідності лікар запропонує ще додаткові методи обстеження, які допоможуть своєчасно поставити діагноз.

Якщо діагноз встановлено, то треба усвідомлювати, що ви повинні бути під пильним, постійним наглядом спеціаліста та чітко дотримуватись його рекоменлацій. Хоча глаукома і відноситься до прогресуючих захворювань, раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу.

Катаракта (лат. cataracta - водоспад) – офтальмологічне захворювання, пов'язане з помутнінням кришталика ока і яка викликає різні ступені розладу зору.

У ряді випадків хвороба може розвинутися під впливом зовнішніх факторів, наприклад під впливом випромінювання, або в результаті деяких захворювань, зокрема цукрового діабету. В більшості своїй катаракта – це природний результат старіння. Фізично помутніння кришталика обумовлене денатурацією білка, що входить до складу цього органу.

Симптоми катаракти

Найбільш частим симптомом катаракти є зниження гостроти зору. В залежності від розташування помутнінь кришталика в центрі або на периферії зір може знижуватися або залишатися високим. Якщо катаракта починає розвиватися на периферії кришталика, пацієнт може не відчувати ніяких змін в зорі. Така катаракта виявляється випадково на профілактичному лікарському огляді.

Чим ближче до центру знаходиться помутніння кришталика, тим серйозніше стають проблеми із зором. При розвитку помутнінь в центральній частині кришталика (його ядрі) може з'явитися або посилитися короткозорість, що проявляється поліпшенням зору поблизу, але погіршенням зору вдалину. Цим пояснюється те, що людям з катарактою дуже часто доводиться міняти окуляри.

Багатолітні пацієнти в такій ситуації відзначають ту обставину, що загублена на п'ятому десятку життя здатність читати і писати без плюсових окулярів на деякий час незрозумілим чином повертається. При цьому предмети видно нечітко, з розмитими контурами. Зображення може двоїтися. Зіниця, який зазвичай виглядає чорним, може придбати сіруватий або жовтуватий відтінок. При набухає катаракті зіниця стає білим.

Люди з катарактою можуть скаржитися на підвищену або знижену світлочутливість. Так, деякі кажуть, що світ навколо став якимось тьмяним. З іншого боку, непереносимість яскравого світла, краще зір в похмуру погоду або в сутінках характерно для помутнінь в центральній зоні кришталика. Найбільш часто такі скарги спостерігаються при так званій заднекапсулярной катаракті. Всі перераховані симптоми є показанням для звернення до лікаря.

Вроджена катаракта у дитини може проявитися косоокістю, наявністю білого зіниці, зниженням зору, що виявляється по відсутності реакції на безшумні іграшки.

Діабет і зір

При цукровому діабеті через нестачу в організмі гормону підшлункової залози - інсуліну, відбувається порушення всіх видів обміну речовин. Печінка і м'язи втрачають здатність переробляти надходить цукор в глікоген. У результаті тканини організму не засвоюють і не можуть використовувати цукор в якості джерела енергії. Незасвоєний тканинами, він накопичується в крові і виводиться з сечею. Підвищений рівень цукру вкрові та сечі - показник цукрового діабету. Серед ускладнень діабету, може бути, саме підступне - порушення зору, Тому що воно починається непомітно і, якщо вчасно не вжити заходів, може привести до сліпоти. Око - одна з найбільшзамкнутих систем в організмі. Але для виконання своїх функцій він повинен постійно отримувати приплив енергії. Розвинена судинна мережа забезпечує його необхідними живильними речовинами. Будь-які порушення в судинній системі організму, в тому числі викликані діабетичної хворобою, миттєво позначаються на харчуванні очі. Якщо око не отримує поживних речовин, спрацьовує захисна реакція: прагнучи "нагодувати" око, його судинна система починає розростатися. Цей процес екстреного розгалуження судин, проріферація, стає згубним для органів зору. Він веде до дистрофічних змін сітківки, сильно ускладнює перебіг глаукоми і. катаракти. Розростання судинної системи ока у діабетиків часто призводить до патології сітківки, званої діабетичної ретинопатію. Що при ній відбувається? Безліч новоутворених судин починають проростати крізь сітківку, вони часто лопаються, що призводить до крововиливу в склоподібне тіло. В результаті склоподібне тіло втрачає прозорість, ущільнюється, стягуючи сітківку і сприяючи утворенню в ній розривів і рубців. Саме ретинопатія є причиною прогресуючого зниження зору аж до сліпоти. У хворих на цукровий діабет сліпота настає в 25 разів частіше, ніж у людей, не страждають цією патологією.

Комп’ютерний зоровий синдром (КЗС) – комплекс порушень здоров’я, який може виникати у користувачів персональних комп’ютерів (ПК). Діагноз ставлять, якщо людина, що працює за ПК протягом двох годин, висловлює хоча б дві з десяти скарг: головний біль, сльозотеча, різь, туман, двоїння, свербіж, важкість в очах, фотофобія, миготіння знаків на екрані, нудота. У користувачів ПК дуже поширені кон’юнктивіти і блефарити, патогенетично пов’язані з КЗС.

Синдром розвивається при умові, що робоче місце організовано неправильно – у користувача незручне крісло, відсутні пюпітри для паперів, підставки для ніг та кистей рук, не встановлена висота і нахил монітора відносно очей, відстань від очей до екрана. За таких умов тіло людини при роботі займає вимушене положення: спина статично напружена, шия витягнута, плечі жорстко фіксовані. Напружені м’язи погіршують кровотік у сонних артеріях, а недостатнє кровозабезпечення головного мозку веде до головокружіння, появи головного болю. На фоні шийного остеохондрозу з’являється відчуття випирання очних яблук, туману в очах, мушок та райдужних кіл у полі зору. Розвитку КЗС сприяє поганий мікроклімат приміщення, значна загальна іонізація та мікробне забруднення, а також куріння.

Куріння біля екрану комп’ютера становить додаткову загрозу для організму людини. Екран приладу та повітря навколо працюючого комп’ютера електризуються. Це сприяє притягненню до шкіри обличчя позитивно заряджених іонів хімічних речовин аерозолю тютюнового диму, швидкому поглинанню їх організмом. Не слід забувати, що після викурювання сигарети повітря, яке видихається людиною, протягом двох годин все ще містить отрути.

Після напруженої зорової роботи із зображенням на моніторі спостерігаються численні порушення, в першу чергу зменшення обсягу і резервів акомодації, які залежать від частоти монітора. Статичне напруження очних м’язів призводить до спазму акомодації та порушення конвергенції. Напруження зростає в умовах аномалій рефракції, зменшення прозорості оптичних середовищ ока.

Відзначають міопізацію ока (тимчасова, несправжня міопія), ступінь якої залежить від тривалості роботи з зображенням: після 4 годин – 0,25 Д, після 6 годин – 0,5 Д. Додатковим негативним чинником є підвищення при роботі внутрішньоочного тиску на 8 -10%. Як наслідок, через приблизно 6 років роботи, у користувачів ПК розвивається адаптаційна міопія.

Найбільш значні порушення функції акомодації спостерігаються у дітей та осіб з порушеннями акомодації та конвергенції (міопія, гіперметропія, косоокість). Зоровий апарат дітей недосконалий і продовжує формуватися, що впливає на формування рефракції ока. Діти захоплюються комп’ютерними іграми і не роблять пауз, вони можуть доволі довго витримувати зорове навантаження, не зважаючи на втому. Дітям потрібні монітори з екранами менших розмірів, а вони користуються моніторами для дорослих. Вже через 30 хвилин безперервної роботи у школярів з міопією спостерігаються негативні зміни функції акомодації.

Зорова діяльність користувача ПК супроводжується розгляданням екранного зображення, якому властиві дискретність, мерехтіння, нерідко неоптимальні світлотехнічні характеристики. Тому ушкоджуються механізми первинного аналізатора – сітківки, змінюється поріг світлової та кольорової чутливості, час відновлення після фотостресу. Зменшуються периферичні поля зору.

На особливу увагу заслуговує патогенез синдрому сухого ока, який супроводжує КЗС, проте його причини не з’ясовані. Є припущення, що в основі лежить рефлекторна реакція очей на непомітні коливання зображення, характерні для екранів комп’ютерних моніторів. Внаслідок перенапруження зору порушуються захисні рефлекси очей - моргання і сльозовиділення - поверхня очних яблук пересихає, тканини ока отримують менше поживних речовин, імунний захист слабшає. Так створюються ідеальні умови для розвитку мікроорганізмів. Щорічне проходження офтальмологічного обстеження всіх користувачів ПК є обов’язковим.

Пам’ятайте! У світі більше 180 мільйонів слабкозорих людей.

Українцям теж є що захищати — нація не може похвалитися "зіркістю". Навіть більше, очні захворювання стрімко молодіють. Щорічно у півмільйона українських дітей падає зір...

Будьте пильними, шановні краяни, та не забувайте проходити медогляд в окуліста!

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”