УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
12:41, 18 січня 2018
19 січня 2018 року в Тернопільській університетській лікарні перебуватиме делегація ізраїльських лікарів, які прилетіли в Україну для проведення Дня ізраїльської медицини у місті Тернополь.
09:57, 18 січня 2018
Перший випуск «Дайджесту змін в охороні здоров’я» викликав широкий резонанс серед лікарської спільноти. Сьогодні Міністерство охорони здоров’я випустило другий номер національної медичної стіннівки. В..
09:00, 18 січня 2018
Мотоциклетні, автомобільні та автобусні медичні аптечки мають бути оснащені засобами для надання першої допомоги при ДТП і не мусять містити будь-яких медичних препаратів. Відповідний проект наказу пі..
всі новини

ФРОНТИ НАСТУПУ НА СЕРЦЕВІ НЕДУГИ

ФРОНТИ НАСТУПУ НА СЕРЦЕВІ НЕДУГИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

Серцево-судинні захворювання залишаються основною причиною смертності населення в усьому світі. Тому в усіх країнах увага науковців та організаторів охорони здоров’я до цієї проблеми надзвичайно велика. Не стала винятком і Україна – XIII Національний конгрес кардіологів, який нещодавно відбувся під егідою НАМНУ, МОЗ України, Асоціації кардіологів України та Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМНУ і зібрав майже 3000 учасників із різних країн (України, Росії, Франції, США, Великої Британії, Італії, Чехії, Словенії, Голландії, Угорщини, Японії, Китаю), був присвячений найважливішим напрямкам сучасної вітчизняної і світової кардіології. Про підсумки конгресу і завдання, які доведеться вирішувати вітчизняним кардіологам найближчим часом повідомляє директор ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України", Президент Асоціації кардіологів України, академік НАМН України, професор Володимир КОВАЛЕНКО.

Середній показник смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) у розвинених країнах — приблизно 50%. На жаль, в Україні він значно вищий (один із найвищих у світі) і сягає 66,6%. Слід відзначити, що такого рівня ми поступово "досягли" за останні 20 років — свого часу цей показник у нас також не перевищував 50%. Більше того, дослідження засвідчили, що фактично він і нині не дуже відрізняється від інших країн. Однак ситуація погіршилася і через те, що знизилася відповідальність лікарів, патологоанатомів, судмедекспертів стосовно ставлення діагнозу хворим. У разі раптової смерті чи смерті хронічних хворих у стаціонарах різного профілю (онкологічного, хірургічного, пульмонологічного тощо) таким пацієнтам часто безвідповідально "приписують" серцево-судинну патологію як причину смерті. А ще багатьом померлим взагалі не роблять розтинів і без патологоанатомічного підтвердження встановлюють діагноз кардіосклероз чи раптову серцево-судинну смерть. І це суттєво завищує згадані показники. Якщо ж розглядати реальні причини серцево-судинної смертності, то найчастіше наші співвітчизники помирають від гострого інфаркту міокарда, інсультів, порушення ритму серця та серцевої недостатності.

Ще однією особливістю є те, що в Україні від ССЗ помирають люди, на 10-12 років молодші, ніж у розвинених країнах світу. Але цей показник також потрібно розглядати через призму загальної тривалості життя населення (вона в Україні також менша на 10-12 років). Із передчасним старінням раніше виникає і дебют серцево-судинних захворювань.

Чи врятує від цього профілактика і що потрібно зробити у масштабах держави?

Безумовно, заходи профілактики на рівні популяційних стратегій є основними серед тих, що запобігають розвитку ССЗ. Тому у багатьох розвинених країнах світу були створені програми профілактики основних хвороб — артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, програми боротьби з високим рівнем холестерину, пропаганди здорового харчування, здорового способу життя, відмови від куріння. Усе це сприяло суттєвому зниженню рівня смертності від ССЗ — на 10-15% і навіть більше.

Прикладом у розв’язанні цього питання у нашій державі були дві Національні програми — Програма профілактики та лікування артеріальної гіпертензії та Програма запобігання та лікування захворювань серцево-судинної системи та судинно-мозкових захворювань, які впроваджувалися під егідою нашого інституту, МОЗ України, НАМН України. Виконання передбачених ними профілактичних закладів дало позитивні результати: за 10 років вдалося знизити смертність від інсультів у людей працездатного віку на 20%. А також збільшити тривалість життя хворих із ССЗ на 1,1-1,2 роки. Тож як бачимо подібні програми працюють і в умовах наших реалій. Крім того в такий спосіб актуалізується не лише первинна профілактика, яка обмежує чинники ризику, а й вторинна — тобто зростає прихильність хворих до лікування. Кількість людей, які активно лікують артеріальну гіпертензію, збільшилася за час реалізації цих програм майже вдвічі. Це дуже важливо, тому і нинішні ініціативи держави стосовно забезпечення ліками, відшкодування їх вартості хворим на артеріальну гіпертензію матимуть надзвичайно вагомі результати. Тож можна сказати, що лікування і профілактика — два фронти наступу на серцеві недуги.

Наскільки доступними для українців є нові методи лікування?

Цю проблему варто розділити на дві частини. В Україні імплементовані майже всі нові методи лікування ССЗ (це стосується фармакотерапевтичних, інтервенційних та кардіохірургічних методів), якими користується світ. Однак їх доступність для нашого населення, на жаль, нижча, ніж у західних країнах. І це пов’язано головним чином із фінансовим чинником, адже сучасні кардіохірургічні інтервенційні технології, розхідні матеріали дуже дороговартісні. І без належної державної підтримки вони "віддаляються" від пацієнта. Тому нині з боку держави готується низка ініціатив для розв’язання цієї проблеми. У тому числі і фінансових. Наступна ініціатива — з боку НАМНУ та МОЗ України — виділення квот на безкоштовне лікування тяжкохворих із різних регіонів у високоспеціалізованих закладах держави.

На конгресі значне місце було відведено обговоренню питання коморбідності.

Так, ця проблема нині дуже актуальна і тому вона стала основною темою конгресу. Більшість людей середнього та похилого віку одночасно хворіють на кілька хвороб, наприклад: ССЗ та цукровий діабет, чи хвороби нирок, або ревматичні недуги. Таке поєднання несприятливе для перебігу захворювань, формує нові ознаки, які не притаманні одній окремій хворобі. Тому дуже важливо вивчати ці особливості. Коморбідність — складна проблема і донести її до пересічного лікаря теж непросто. До сьогодні у світі не розроблено уніфікованої методології щодо вивчення коморбідності і визначення найбільш раціональної тактики її фармакотерапії. В Україні ж ми щойно почали цю роботу.

Досвід розвинених країн світу, які за останні 20 років знизили захворюваність та смертність від серцево-судинної патології, дає підстави для оптимізму і віру в те, що, доклавши спільних зусиль, будуть знайдені шляхи розв’язання цієї проблеми і в нашій країні.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради “Центр здоров’я”
за матеріалами медичної газети МОЗ України “Ваше здоров’я”