УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
12:04, 22 червня 2018
21 червня, в сесійній залі Чортківської районної ради відбувся семінар з питань організації надання паліативної допомоги в рамках реформи охорони здоров'я.
09:50, 22 червня 2018
21 червня, заступник начальника управління - начальник відділу медичних кадрів та режимно-секретної роботи охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації Лідія Зіновіївна Чайковська ..
11:20, 21 червня 2018
Відповідно до плану основних організаційних заходів управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації на поточний рік, 21 червня, на базі Тернопільської обласної дитячої..
всі новини

МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ

МЕНИНГОКОККОВАЯ ІНФЕКЦІЯ
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

Менінгококова інфекція — інфекційна хвороба, що викликається менінгококом. Джерелом збудника інфекції є хворий чи людина бактеріоносій. Найбільш небезпечний в епідемічному відношенні хворий на менінгококовий назофарингіт.

Як поширюється?

Збудник інфекції передається повітряно-краплинним шляхом із крапельками слизу при кашлі, чханні, розмові. Зараженню сприяють скупченість людей, тісний контакт між ними. Тривалість менінгококоносійства звичайно не перевищує 2 — 3 тижнів, іноді продовжується до 6 тижнів і більше, особливо при наявності хронічного запалення носоглотки. Захворюваність піддається сезонним коливанням: у країнах помірного клімату щорічний підйом захворюваності починається в листопаді - грудні і досягає максимуму в березні-травні. Хворіють частіше діти.

Які клінічні прояви?

Інкубаційний період триває 3 — 7 днів.

Гострий назофарингіт — найбільш часта форма хвороби. Основними симптомами цієї форми є головний біль, відчуття першіння і біль у горлі, заложеність носа, нежить зі скудними слизово-гнійними виділеннями, сухий кашель. Задня стінка глотки гіперемована, набрякла, нерідко з відкладенням слизу, лімфоїдні фолікули гіперплазовані. Відзначаються ін'єкція судин склер і гіперемія слизових ока. У важких випадках спостерігаються запаморочення, іноді блювота, вегетативно-судинна дистонія. Температура тіла підвищується до 37,5 - 38°С, у більш важких випадках і вище, іноді може залишатися нормальною. Тривалість лихоманки, як правило, складає 2 - 3 дні. У ці ж терміни стихають явища назофарингіту. У частині випадків через 2-3 дні від початку хвороби розвивається менінгококцемія чи менінгіт.

Менінгококцемія характеризується бурхливим початком. Протягом декількох годин температура досягає 39 - 41°С, її підйом супроводжується лихоманкою, болями в м'язах і суглобах, головним болем. Шкіра бліда, суха, язик обложений нальотом. Найбільш характерним симптомом є геморагічний висип, що з'являється вже в перший день хвороби, іноді через декілька годин, рідше - через добу. Елементи висипки мають неправильну, часто зірчасту форму, різні розміри (від дрібних точкових крововиливів до великих геморрагій при важкому перебігу хвороби). Великі елементи щільні на дотик і злегка піднімаються над поверхнею шкіри. Висип локалізується переважно на дистальних відділах кінцівок, при важких формах хвороби поширюється на обличчя і тулуб. Нерідко геморагічний висип сполучається з розеольозною чи розеольозно-папульозною висипкою. Іноді відзначається увеїт (запалення судин склери), звичайно однобічний; в окремих випадках можливе запалення судинної оболонки очного яблука, розвиток менінгококового міокардиту, ендокардиту і перикардиту. У частини хворих на менінгококцемію спостерігаються артрити і поліартрити.

Ведучою ознакою в клінічній картині найважчої блискавичної форми менінгококцемії є інфекційно-токсичний шок.

Менінгококовий менінгіт звичайно починається гостро з помірної лихоманки, підйому температури до 38 - 40°С. Загальний стан різко погіршується. Через кілька годин чи на 2-й день з'являється і швидко прогресує головний біль високої інтенсивності, нудота, блювота. З’являється менінгіальна симптоматика - ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського та ін. з'являються до кінця доби. В осіб літнього віку початок хвороби може бути менш гострим, температура субфебрильна, менінгіальні симптоми з'являються на 3 -4-й день. Розлад свідомості і психічні порушення ( марення, галюцинації, загальмованість, адинамія, сопор і кома) виникають на 2 -4-й день хвороби. На 3 -4-й день хвороби часто приєднується герпетична інфекція: висипання можуть бути рясними і різної локалізації. Їхня поява супроводжується новим підвищенням температури і погіршенням загального стану. При люмбальній пункції цереброспінальна рідина витікає під підвищеним тиском, мутна. Цитоз - 1000 - 15 000 лейкоцитів і більш у 1 мл рідини, у цитограмі переважають нейтрофіли, білок - 0,66-16 %. У деяких випадках при бактеріоскопії цереброспінальної рідини видні збудники, розташовані в нейтрофілах.

Менінгококовий менінгіт у дітей грудного віку має ряд особливостей: він протікає звичайно при слабкій чи повній відсутності менінгіального синдрому на фоні загально токсичних симптомів. Можуть відзначатися вибухання і напруга великого джерельця, загальна гіперестезія.

Профілактичні заходи

При спалахах інфекції рекомендується проводити вологе прибирання з дезинфікуючими розчинами в приміщеннях і заключну дезінфекцію. Особи, що доглядають за хворими, повинні носити марлеві маски.

Специфічна профілактика. Захисний механізм забезпечується капсульними полісахаридами менінгококів груп А та С, які є основою вакцин, що захищають проти цих штамів протягом 5 років. Якщо вакцина проти менінгококів серогруп В і С створена досить давно, то сучасна квадривакцина проти серогруп А, С, Y, W-135 з’явилася нещодавно та рекомендована для осіб з високим ризиком захворювання (наприклад, в Нігерії, Чаді). До цього часу не створена вакцина проти менінгококу серотипу В, тому що їхні полісахариди слабкоімуногенні й не спричиняють утворення антитіл.

Неспецифічна профілактика в осередках інфекції. Лише в 10 % випадків у військових частинах у США вдається встановити джерело менінгококової інфекції. Під час епідемічних спалахів носійство досягає 40–90 %, що підвищує ризик виникнення генералізованих форм інфекції. Вторинні випадки захворювання можуть виникати у терміни від 5 діб до 39 тижнів, однак найнебезпечнішими є перші 30 діб.

Хіміопрофілактика рекомендується при тісних контактах в організованих колективах, не показана школярам, працівникам транспорту. Подібний підхід вимагає 100 %-ного бактеріологічного обстеження за експрес-методиками, що потребує значних фінансових витрат і за своєю сутністю є лікуванням бактеріоносійства.

Значно доступнішим є метод, який застосовувався до останнього часу в Україні: масова хіміопрофілактика в організованих колективах (йдеться, насамперед, про військові колективи). Для профілактики застосовувалися пролонговані препарати пеніциліну - насамперед біцилін-5, тривалість дії якого наближається до одного місяця. В США рекомендують з метою хіміопрофілактики застосовувати рифампіцин по 0,6 г на день протягом 2 діб, однак останнім часом реєструється стійкість менінгокока у 10–27 % випадків, тому альтернативним лікарським засобом є цефтріаксон в дозі 250 мг одноразово внутрішньом’язово. Високоефективним є також ципрофлоксацин в дозі 500 мг одноразово, який створює високу концентрацію в носоглотковому секреті. Цей засіб практично витіснив рифампіцин. Він також цілком безпечний для вагітних, однак не рекомендується дітям.

Встановлено виражений профілактичний ефект при введенні дітям, що були в контакті з хворими менінгококовою інфекцією, гамма-глобуліну в дозі 3 мл, бажано як раніше, але не пізніше 7-го дня після ізоляції хворого.

За епідеміологічними показниками проводиться вакцинація.

Ми бажаємо Вам здоров’я!
Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”