УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
12:41, 18 січня 2018
19 січня 2018 року в Тернопільській університетській лікарні перебуватиме делегація ізраїльських лікарів, які прилетіли в Україну для проведення Дня ізраїльської медицини у місті Тернополь.
09:57, 18 січня 2018
Перший випуск «Дайджесту змін в охороні здоров’я» викликав широкий резонанс серед лікарської спільноти. Сьогодні Міністерство охорони здоров’я випустило другий номер національної медичної стіннівки. В..
09:00, 18 січня 2018
Мотоциклетні, автомобільні та автобусні медичні аптечки мають бути оснащені засобами для надання першої допомоги при ДТП і не мусять містити будь-яких медичних препаратів. Відповідний проект наказу пі..
всі новини

Рекомендації з профілактики і лікування тютюнопаління

Рекомендації з профілактики і лікування тютюнопаління
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

Тютюнопаління в наш час становить одну з найсерйозніших медикосоціальних проблем. Складність її вирішення - у невідповідності стандартного відношення до паління в суспільстві і його дійсним значенням у руйнуванні здоров'я людей.

Міжнародний досвід довів високу ефективність роботи медичних працівників, особливо первинних структур охорони здоров'я, У боротьбі з епідемією тютюнопаління. Саме вони, перебуваючи на передньому рубежі, відіграють важливу роль у формуванні готовності пацієнта до відмови від паління і надання допомоги під час його припинення.

Рекомендації з профілактики та лікування тютюнопаління:

  • розраховані на працівників первинних структур охорони здоров'я;
  • грунтvються на аналізі існуючих у науковій літературі стратегій по боротьбі з палінням;
  • визначають тактику медичного працівника в залежності від ступеня готовності пацієнта до відмови від паління;
  • дозволяють, використовуючи ефективні засоби фармакотерапії, допомогти особам, готовим припинити паління.

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Всі форми споживання тютюну, включаючи паління сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну, а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене паління), значно підвищують захворюваність і передчасну смертність, що спричиняються більш як 20 різними хворобами.

Більшість досліджень показали, що ризик виникнення захворювань залежить як від кількості випалюваних сигарет, так і від тривалості паління. 3а оцінкою експертів ВООЗ від хвороб, пов'язаних з палінням, щорічно вмирає 4 мільйона людей у світі. Якщо ситуація з палінням не зміниться, в 2025 році щорічні втрати будуть складати вже 10 мільйонів чоловік.

В Україні тютюнопаління є опосередкованою причиною кожного п'ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років.

3ниженням вмісту нікотину і смол в сигаретах можна дещо зменшити ризик розвитку захворювань, але цей факт потребує подальшого вивчення. В наш час не існує поняття безпечної сигарети або безпечного рівня паління.

ВПЛИВ ПАЛІННЯ НА ЗДОРОВ'Я

Споживання тютюну значно впливає на стан здоров'я людини. В тютюновому димі міститься біля 4000 хімічних компонентів, які можна поділити на наступні групи:

  • нікотин;
  • смоли;
  • монооксид вуглецю;
  • подразнюючі засоби.

Паління сигарети здійснює на організм людини негайний вплив -довгострокові ефекти.

Негайний вплив є наслідком прямої нікотиніндуцованої вазоконстрикції та збільшення рівня адреналіна в крові і полягає у збільшенні частоти серцевих скорочень на 30%, артеріального тиску - на 5-10 мм рт. ст., уповільнення периферичного кровообігу, яке спричиняє зниження температури верхніх і нижніх кінцівок. Довгострокові медичні ефекти пов'язані з смолами, які містять 43 канцерогена й коканцерогена і спричиняють злоякісні захворювання; окисом вуглецю та окисними газами, які сприяють розвитку серцево-судинних захворювань; подразнюючими засобами і ціанистим воднем, які обумовлюють виникнення бронхіту та емфіземи. Нікотин, як такий, не відіграє провідної ролі у розвитку захворювань, однак, з ним пов’язано виникнення залежності від нікотину, яка підтримує споживання тютюну і перешкоджає відмові від паління.

Смертність від серцево-судинних захворювань серед курців в 2 рази вища, ніж серед тих, хто не палить. Паління на 30-40% обумовлює смертність від ішемічної хвороби серця. Несмертельний інфаркт міокарда у чоловіків, що палять, в 30-49 років виникає в 5 разів, в 50-59 років - в 3 рази, а в 60-79 років - в 2 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. У жінок, які палять і застосовують оральні контрацептивні засоби, ризик розвитку мозкового інсульта, в 20 разів вище ніж у жінок, що не палять.

Паління спричиняє 30% всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% всіх випадків захворювання раком легень. Зростання поширеності паління серед жінок призвело до того, що в деяких країнах рак легень, як провідна причина смерті від онкологічних захворювань у жінок, випередив рак молочної залози. Тютюнопаління також істотно збільшує ризик розвитку інших форм рака: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки.

У курців в 5-8 разів частіше розвиваються хронічні обструктивні захворювання легень.

Серед курців і членів їх сімей значно частіше, ніж серед тих, хто не курить, відзначається високий рівень імуноглобуліну Е, що свідчить про високу алергічну готовність цих індивідів. Діти курців мають значно гірші імунологічні показники і тому вони більш схильні до частих вірусних та бактеріальних інфекцій.

Встановлено, що тривале паління спричиняє стимуляцію n.vagus, сприяє збільшенню клітинної маси функціонуючих обкладкових клітин, які відповідають за продукцію соляної кислоти. У курців уповільнена евакуація хімусу, пригнічена моторика шлунку, що сприяє утворенню виразки у здорових і поганому загоєнню виразкового дефекту. У курців ризик розвитку гострого нелімфоцитарного лейкозу в 3 рази вище, ніж у тих, хто не курить.

Паління негативно впливає на ендокринну систему, особливо жіночу. У жінок, які курять, частіше виникають аменорея, кровотечі, зниження ecтpoгенів в крові, рання менопауза. У 15-30% жінок, які курять, діагностується дифузно-токсичний зоб.

Паління жінок під час вагітності спричиняє не тільки збільшення частоти ускладнень вагітності і випадків внутріутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, але й позначається на здоров'ї дитини протягом перших 7-9 років життя відставанням психічного і фізичного розвитку.

Кумулятивним впливом хронічної тютюнової інтоксикації є зменшення очікуваної тривалості життя: 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років, а 35-річний чоловік, що палить, - на 7 років менше, ніж їх однолітки, які не палять.

ПОШИРЕНІСТЪ ПАЛІННЯ В УКРAЇHІ

Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління. В наш час палять 51 % чоловіків працездатного віку в міській і 60% - в сільській місцевості. 3а 20-річний період поширеність паління серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20%.

Найбільша частота паління реєструється серед чоловіків віком 20-29 років (60% в місті і 70% в сільській місцевості).Розрахунки показують, що із цієї когорти молодих чоловіків 25% помруть передчасно внаслідок хвороб, пов'язаних з палінням, тобто із 3,5 мільйонів молодих людей зазначеного віку 587 тисяч не доживуть до 70 років.

3а даними ВООЗ Україна в абсолютних цифрах знаходиться на 17 місці серед ycіx країн по споживанню сигарет, що складає 1,5% всіх сигарет у світі. В той же час, населення України складає не більше 0,85% населення 3емлі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік сигарет, то в Україні - 1500-1800 або біля 4,5 сигарети в день, тобто приблизно в 2 рази більше, ніж в середньому на земній кулі.

Дослідження свідчать, що більшість (65%) дорослих курців хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину - одна із головних перешкод при відмові від паління. Медичні працівники первинних структур охорони здоров'я мають всі можливості для подання допомоги в цьому.

Отже, в наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Істотно поліпшити здоров'я цієї величезної кількості людей можливо без залучення значних матеріальних витрат, впливаючи лише на один фактор - паління.

РОЛЬ ПЕРВИННИХ СТРУКТУР ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Незважаючи на значну роль спеціалізованих установ, досвід країн, які успішно проводять боротьбу з палінням, доводить, що основний внесок у відмову від паління вносять медичні працівники первинних структур охорони здоров'я.

Лікарі, фельдшери, медичні сестри, постійно спілкуючись з пацієнтами, можуть допомогти їм, задаючи два ключових питання:

  • Ви палите?
  • Ви 6ажаете відмовитись від паління?

Установи первинної медико-санітарної допомоги – оптимальне місце для виявлення активних курців, формування мотивації відмови від паління і подання необхідної медичної допомоги. Їх відвідує більшість населення; вони доступні і знайомі. Поради медиків, які мають авторитет, виконуються, а їх інформованість стосовно здоров'я пацієнта і/або членів його сім’ї дозволяє персонізувати рекомендації по відмові від паління.

Відомо, що 2% пацієнтів припиняють палити вже після першої кваліфікованої консультації. У сполученні з призначенням препаратів, що сприяють формуванню готовності до відмови від паління, запобігають появі або зменшують вираженість клінічних проявів синдрому відміни, питома вага курців, які відмовились від цієї звички, зростає до 5-8%. Ці незначні, на перший погляд, відсотки означають, що тисячі людей не будуть палити.

В рекомендаціях ВООЗ (1999) підкреслюється:

  • кожний медичний працівник несе відповідальність у боротьбі з епідемією паління;
  • існують методи, що дозволяють медичним працівникам первинних структур охорони здоров'я подавати допомогу пацієнтам;
  • припинення паління - не тільки питання профілактики, його необхідно розглядати як одно із призначень пацієнту при лікуванні будь-яких захворювань та реабілітації;
  • медичні працівники повинні бути прикладом для пацієнтів у відмові від паління.

Мотивуючи всіх курців припинити палити і допомагаючи їм в зусиллях відмовитись від цієї звички, особливу увагу необхідно приділяти:

  • підліткам;
  • вагітним жінкам і жінкам, що мають наміри завагітніти;
  • особам, в сім'ях яких є новонароджені і маленькі діти;
  • особам з артеріальною гіпертензією, гіперхолестеринемією, серцево-судинними захворюваннями, хворобами периферичних артерій, органів дихання і тим, хто очікує оперативного втручання.

Працівники первинних структур охорони здоров'я повинні повною мірою усвідомлювати своє значення у боротьбі з палінням; їх зусилля мають бути спрямовані на усунення 3 основних перешкод у відмові від паління:

  • недостатня інформованіcть населення і кожного пацієнта про наслідки паління;
  • відсутність особистої мотивації на відмову від паління;
  • сформована нікотинова залежність.

ВИЯВЛЕННЯ І ОЦІКА СТАТУСУ ПАЛІННЯ

Важливим компонентом лікування тютюнопаління і нікотинової залежності є виявлення осіб, що палять.

Працівники первинних структур охорони здоров'я повинні:

  • розпитувати пацієнтів про звичку паління;
  • вносити в амбулаторну карту інформацію щодо паління пацієнта;
  • рекомендувати курцям кинути палити;
  • допомагати готовим відмовитись від паління пацієнтам у складанні плану відвикання від цієї} звички;
  • оцінювати ступінь нікотинової залежності;
  • пропонувати при необхідності фармакотерапію і детально інформувати пацієнта про її правильне використання;
  • забезпечувати постійний контроль за тими, хто відмовився від паління, а у випадку повернення до нього, заохочувати пацієнта до нової спроби відмови;
  • за бажанням пацієнта направляти його в спеціалізовані установи або на групові заняття.

В залежності від реакції пацієнта на пораду відмовитись від паління визначається подальша тактика.

ПАЦІЄНТ НЕ БАЖАЄ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ПАЛІННЯ

Необхідно обговорювати з таким пацієнтом можливості відмови від паління щорічно.

ПАЦІЄНТ ВВАЖАЄ, ЩО НЕ ГОТОВИЙ ЗАРАЗ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ПАЛІННЯ

Необхідно:

  • з'ясувати причини, за яких відмова від паління зараз неможлива;
  • обговорити питання відмови від паління під час наступного відвідування або раніше, якщо у пацієнта виникне мотивація на відмову;
  • інформувати пацієнта про шкідливість паління взагалі і особисто для нього (з урахуванням анамнезу);
  • пояснити необхідність відмови від паління незалежно від віку і стану здоров'я;
  • докладно пояснити позитивні ефекти відмови від паління;
  • не примушувати пацієнта відмовитись від паління, а, лише переконуючи, сформувати у нього самостійне рішення кинути палити;
  • під час кожної розмови з пацієнтом проявляти зацікавленість до того, чи намагається він відмовитись від паління, і заохочувати його відмову.

Спілкуючись з цією групою курців, необхідно застосовувати принципи "5 R's": Relevance, Rіsk, Rewards, Roadblocks, Repetіtіon *.

RELEVANCE -АКТУАЛЬНІСТЬ

Пацієнту потрібно роз'яснити, чому припинення паління актуально особисто для нього. Інформація має важливе значення для підвищення мотивації, якщо вона пов'язана з хворобами пацієнта або ризиком їх виникнення, сімейними або соціальними обставинами (наявність дітей, очікуване народження дитини).

RІSK - РИЗИК

Необхідно інформувати пацієнта про можливий ризик, пов'язаний з палінням, особисто для нього та його близьких.

Виділяють:

  • найближчі наслідки: задишка, загострення бронхіальної астми, шкода під час вагітності, безплідність, тахікардія, підвищення артеріального тиску;
  • віддалені наслідки: інфаркт міокарда, мозковий інсульт, рак легенів та інших органів, хронічні обструктивні захворювання легень (хронічний бронхіт та емфізема), стійка втрата працездатності і необхідність сторонньої допомоги;
  • ризик для присутніх: підвищення ризику розвитку раку легень і серцево-судинних захворювань у дружини/чоловіка; підвищення ризику розвитку дітей з недостатньою вагою; синдром раптової дитячої смерті, респіраторні інфекції, хвороби середнього вуха в сім'ях, де палить один із батьків.

Необхідно підкреслити, що вживання сигарет з низьким вмістом нікотину або використання інших форм тютюну (сигари, трубки) не усуває ці ризики.

REWARDS - ВИНАГОРОДИ

Обговорюючи з пацієнтом можливі переваги відмови від паління, слід виділяти найважливіші для кожної людини моменти з урахуванням її віку і мотиву паління, підкреслюючи, що, припинивши палити, пацієнт:

  • буде почувати себе краще, бадьоріше, енергійніше;
  • буде легше і повніше дихати, припиниться кашель;
  • збереже кошти (помірний курець щорічно витрачає на сигарети від 400 до 540 гривень);
  • проживе довше здоровішим;
  • буде прикладом для своїх дітей;
  • поліпшить нюх і підсилить здатність відчувати смак;
  • зможе позбутися неприємного запаху одягу, волосся, дихання;
  • буде краще переносити фізичні навантаження;
  • поліпшить стан зубів, шкіри, уповільнить появу нових зморшок.

ROADBLOCКS - ПЕРЕШКОДИ

Необхідно обговорити з пацієнтом фактори, що заважають йому відмовитись від паління. При наявності в анамнезі відомостей про попередні невдалі спроби відмови або повернення до шкідливої звички після тривалого утримання від неї - з'ясувати причини.

Найтиповіші фактори, що перешкоджають відмові від паління:

  • клінічні прояви синдрому відміни;
  • депресія;
  • задоволення від паління;
  • збільшення ваги;
  • страх зазнати невдачі;
  • відсутність підтримки родичів і друзів.

REPETІTІON - ПОВТОРЕННЯ

Припинення паління - тривалий і складний процес. Підхід до кожного пацієнта повинен бути індивідуальним і залежати від того, на якій стадії відмови перебуває курець. Готовність пацієнта може і повинна формуватись поступово, послідовно і не в категоричній формі. У випадку неготовності пацієнта до відмови від паління необхідно періодично (не менше 1 разу на рік) повертатись до обговорення цього питання.

NB! При формуванні мотивації відмови від паління необхідно враховувати вік і причини паління пацієнта (табл. 1).

Основні причин и паління і мотивація відмови в залежності від віку пацієнта

Вік, роки

Причини паління

Мотивація відмови

13-19

· виглядати дорослим;

· вплив однолітків, що палять;

· оточення, реклама;

· паління членів сім’ї

звернути увагу на безпосередні негативні ефекти:

· дорого,

· знижує показники в спорті і фізичній культурі,

· неприємний запах із рота;

показати зв’язок між палінням і гострими захворюваннями (алергія, синусит, бронхіт)

20-39

· поліпшення ситуації спілкування;

· стереотип поведінки;

· антистресовий ефект паління;

· незалежність, мода, привабливість;

· фізична залежність;

· оточення, реклама

звернути увагу на психологічні аспекти, допомогти вибрати здорову альтернативу;

пояснити зв’язок між палінням і гострими захворюваннями;

вказати на імовірність розвитку хронічних хвороб;

інформувати про лікування нікотинової залежності.

40-59  

ті, що в 20-39 років; додатково:

· збільшення фізичної залежності;

· розчарування від попередніх спроб відмови від паління      

додатково:

вказати на існуючі ефективні медикаментозні засоби лікування тютюнозалежності;

запевнити пацієнта в тому, що він здатний відмовитись від паління.

60 років і більше

або особи з ознаками захворювань

ті, що в 20-39 років;

додатково:

відчуття, що шкода здоров’ю вже нанесена і вона непоправна та ті, що в 40-59 років

додатково:

вказати на безпосередні позитивні наслідки відмови (зменшення кашлю, застуд, поліпшення смаку, збереження коштів);

зменшення подальшої шкоди для здоров’я

ПАЦІЄНТ БАЖАЄ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ПАЛІННЯ

В цьому випадку дії медиків регламентуються міжнародними принципами "5 A's": Ask, Advіse, Assess, Assіst, Arrange *.

АSК-ПИТАННЯ

Для подання кваліфікованої допомоги необхідно з'ясувати анамнез паління:

  • стаж паління;
  • кількість випалюваних щодня сигарет;
  • попередні спроби відмови від паління;
  • причини повернення до шкідливої звички.

Відповіді на ці запитання допоможуть діагностувати тип паління і ступінь тютюнової залежності, а також передбачити труднощі, пов'язані з синдромом відміни або з тими соціальними факторами, які спричинили зрив при попередніх спробах відмови.

АDVІSЕ-ПОРАДА

Необхідно підтримати пацієнта у відмові від паління і зміцнити його бажання зробити це найближчим часом (наприклад, в межах наступних 15-30 днів). Порада має бути зрозумілою ("Я вважаю, що для Вас важливо кинути палити саме зараз і я можу допомогти Вам"), суворою ("Як лікар, я зобов'язаний попередити Вас, що відмова від паління - найважливіший засіб для Вас, здатний захистити Ваше здоров'я сьогодні і в майбутньому") та індивідуалізованою (показати зв'язок паління з станом здоров'я і/або хвороби, соціальними наслідками та економічними втратами). Необхідно підкреслити, що медичні працівники в змозі допомогти пацієнту у відмові від паління.

ASSESS - ОЦІНКА ГОТОВНОСТІ ЗРОБИТИ СПРОБУ КИНУТИ ПAЛИТИ

Потрібно визначити готовність пацієнта до відмови від паління. Позитивна відповідь на питання "Ви готові визначити дату відмови від паління протягом наступних 30 днів?" свідчить про його високу готовність.

ASSІST - ДОПОМОГА

Визначальними факторами успішної відмови від паління у мотивованої (готової до відмови) людини є:

  • самозобов'язання (день відмови);
  • наявність стратегічного плану;
  • підтримка (в т.ч. медикаментозна);
  • наявність контролю.

Всі ці фактори повинні враховуватись.

ARRANGE - ВИКОНАННЯ

Відмова від паління - процес тривалий. При кожному відвідуванні пацієнта необхідно заохочувати його спробу припинити палити, цікавитись успіхами і труднощами, які виникають під час відмови, висловлювати переконаніcть у його спроможності кинути палити і бути готовим надати необхідну допомогу.

Визначіть день відмови від паління

Пацієнт повинен визначити день, коли він припинить палити. Частіше цей термін коливається від 2 тижнів до одного місяця.

Сплануйте стратегію

Ефективна відмова від паління потребує змін в поведінці пацієнта. Паління здебільшого пов’язано з впливом різних факторів (стрес, водіння автомобіля, вживання алкогольних напоїв, спілкування в компанії). Спільно з пацієнтом необхідно визначити ці фактори і порадити, по можливості, уникати ситуацій, що підвищують ризик рецидиву паління. Найціннішим щодо цього є попередній досвід курця, пов’язаний із спробами відмови. Потрібно розглянути фактори, які допомагали йому протягом періоду припинення паління, і ті, що сприяли рецидиву.

Пацієнт зобов’язаний знати:

  • навіть одна затяжка буде провокувати подальше паління і зробить його припинення труднішим;
  • алкогольні напої спричиняють виникнення рецидиву і слід обмежувати їх вживання в період відмови від паління;
  • наявність інших курців в домі перешкоджає припиненню паління; бажано, щоб члени сім’ї, які палять, разом з пацієнтом відмовилися від паління або не курили в його присутності.

Підтримка

Людина, яка припиняє палити, потребує підтримки членів сім’ї, друзів, колег, медичних працівників. Останні можуть допомогти розробити соціальну підтримку в намірі курця. У випадку контакту з сім'єю пацієнта необхідно інформувати їх про його спробу відмови від паління.

Лікар зобов'язаний рекомендувати особам з середнім і високим ступенем нікотинової залежності застосовувати ефективні засоби фармакотерапії, пояснюючи, як ці препарати допомагають у відмові від паління і зменшують прояви синдрому відміни.

Наявність контролю

При можливості слід запросити пацієнта на додаткову консультацію через 1, 3, 6 місяців. Під час наступної розмови з ним з'ясувати його відношення до паління, заохочуючи бажання припинити палити. Необхідно також розпитувати пацієнта про труднощі, що виникають в процесі відмови, цікавитись досягнутими успіхами.

NB! Необхідно пам'ятати, що в Міжнародній класифікації хвороб (ІCD-ІO) тютюнова залежність включена до рубрики "Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин", а паління класифікується як захворювання (код F17). В тютюновій залежності виділяють елементи психологічної і фізичної (нікотинової) залежності. Нікотинова залежність повинна розглядатись як патологічний стан, що потребує діагностики і відповідного лікування.

Сидром відміни і діагностика нікотинової залежності.

В іонізованому стані нікотин подібен до нейромедіатора ацетилхоліна і має здатність безпосередньо взаємодіяти з ацетилхолінергічними рецепторами.

Тривале паління спричиняє значні розлади діяльності холінергічної системи. Відмова від паління призводить до кількіcного дисбалансу між медіатором і рецепторами. Починається процес ренейроадаптації, для якого характерна надмірна кількість рецепторів і гіперхолінергічна активність. Біологічний процес ренейроадаптації клінічно проявляється синдромом відміни.

Медичні працівники зобов'язані знати його ознаки і частоту їх виникнення:

  • неспокій - 87%;
  • розлади сну - 84%;
  • роздратованість - 80%;
  • депресія - 78%;
  • нетерпимість – 76%;
  • труднощі концентрації - 73%;
  • непосидючість - 71 %;
  • голод - 53%;
  • шлунково-кишкові проблеми - 33%;
  • головний біль – 24%.

Для розробки індивідуальної програми відмови від паління і подання медикаментозної допомоги курцю важливого значення набуває визначення ступеня нікотинової залежності.

В наш час існують різні методи її діагностики:

  • визначення тіоціонату в крові,
  • рівня СО у видихуваному повітрі,
  • концентрації нікотину, котініну або їх метаболітів в крові, сечі або слині.

Найчастіше використовують тест Фагерстрема.

Ступінь залежності оцінюється в балах від 0 до 10:

0-3 бала - низький рівень залежності. При відмові від паління основну увагу треба зосередити на психологічних факторах.

4-5 балів - середній рівень залежності. Рекомендується застосування медикаментозної терапії.

6-10 балів - високий рівень залежності. Необхідно використовувати медикаментозну терапію.

ТЕСТ ФАГЕРСТРЕМА

1. Через який проміжок часу після пробудження Ви запалюєте сигарету?

протягом 5 хвилин 3 бала
від 6 до 30 хвилин 2 бала
від 31 до 60 хвилин 1 бал
більш ніж через 60 хвилин 0 балів

2. Чи важко Вам утриматись від паління у заборонених місцях

так 1 балів
ні 0 балів

3. Від якої сигарети найважче утриматись?

ранішньої 1 балів
наступної 0 балів

4. Скільки сигарет щодня Ви випалюєте?

понад 30 3 балів
від 21 до 30 2 балів
від 11 до 20 1 балів
10 або менше 0 балів

5. Коли найбільше палите?

вранці 1 балів
протягом дня 0 балів

6. Чи палите Ви під час захворювання, коли повинні дотримуватись ліжкового режиму?

так 1 балів
ні 0 балів

Для швидкої перевірки залежності дозволяється задати пацієнту лише три питання, які потребують відповіді "так" або "ні":

  • Чи випалюєте Ви понад 20 сигарет щодня?
  • Чи палите Ви протягом перших 30 хвилин після пробудження?
  • Чи відчували Ви сильний потяг до паління або симптоми відміни під час попередньо спроби кинути палити?
  • Позитивна відповідь на 3 запитання дозволяє діагностувати високий ступінь нікотинової залежності.

Орієнтовно про високий ступінь нікотинової залежності свідчить також індекс куріння: кількість випалюваних за добу сигарет множатъ на 12 (кількість місяців у році). Індекс, що перевищує 200, дозволяє констатувати високу залежність від нікотину.

Індекс курця: кількість випалюваних сигарет/добу х 12

ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТЮТЮНОЗАЛЕЖНОСТІ

Використання методів доказової медицини (розрахунок за допомогою мета-аналізу шансів, що визначають ефективність методики) переконливо продемонструвало, що із значної кількості рекомендацій і способів лікування тютюнової залежності статистично вірогідний ефективний вплив здійснюють два метода, які можуть широко використовуватися різними за фахом лікарями – нікотин-замісна терапія (НЗТ) і бесіди з лікарями.

НІКОТИН-ЗАМІСНА ТЕРАПІЯ (НЗТ)

Концепція зменшення проявів синдрому відміни у осіб, що відмовились від паління, за допомогою доставки чистого нікотину в організм людини була запропонована О. А. Femo в 1973 році

Принципи НЗТ

  • забезпечення надходження нікотину в організм, достатнє для зменшення симптомів абстиненції;
  • послідовне зниження надходження нікотину, що полегшує поступову повну відміну від паління;
  • зменшення здатності нікотину спричиняти залежність за рахунок уповільнення його абсорбції.

Показання до застосування:

  • 3 метою повної відмови від паління для полегшення або усунення симптомів відміни нікотину.
  • При необхідності тимчасового утримання від паління (під час тривалих перельотів, при перебуванні в стаціонарі тощо).

NB! Перші прояви синдрому відміни виникають через дві години від моменту останньої викуреної сигарети.

Форма випуску НЗТ.

Існує п'ять основних форм НЗТ: жувальна гумка Нікоретте (2 і 4 мг нікотину) з оригінальним, апельсиновим і м'ятним смаком; нашкірний пластир (від 5 до 22 мг нікотину); інгалятор (1 картридж вміщує 10 мг нікотину); сублінгвальні таблетки (2 і 4 мг нікотину).

Ці форми НЗТ відрізняються за способом введення, швидкістю абсорбції, а також за ступенем забезпечення ситуаційної реакції на бажання закурити. В наш час відсутні докази явної переваги тієї чи іншої форми НЗТ.

В Україні зареєстровано жувальна гумка Нікоретте 2 і 4 мг з оригінальним та м'ятним смаком.

Добова доза

Добова доза залежить від форми препарату НЗТ. Для жувальної гумки середня добова доза - 8-10 штук на день. Максимальна доза - 15 штук на день.

NB! Не можна викоpиcтoвyвamи більше однієї жувальної гумки одночасно.

Пацієнтам, які випалюють до 20 сигарет щодня, слід рекомендувати жувальну гумку Нікоретте 2 мг, при щоденному випалювання понад 20 сигарет, слід призначати жувальну гумку Нікоретте 4 мг.

Спосіб застосування

Гумку повільно розжувати до появи густого присмаку, потім помістити між щокою і ясною для кращого всмоктування нікотину через слизову оболонку рота.

Після зникнення присмаку необхідно відновити жування.

Вся процедура триває біля 30 хвилин або до повного зникнення присмаку при жуванні.

NB! Необхідно утримуватись від прийому їжі і рідини (крім води) за 15 хвилин до і під час жування.

Ефективність

Результати численних досліджень підтверджують ефективність НЗТ як засоба допомоги у відмові від паління. В цілому вона збільшує шанси на успіх в 1,5-2,7 раза незалежно від рівня додаткової підтримки.

Переносимість

Протягом перших двох днів у курців можуть виникати незначні побічні реакції, такі як гіркий присмак, легке нездужання, неприємні відчуття у горлі. Ці симптоми не є підставою для відміни НЗТ. Однак, при виникненні подібних скарг у пацієнта необхідно ще раз переконатись в тому, що рекомендації по застосуванню препарата точно додержуються;

Тривалість використання

Рекомендований курс лікування - 12 тижнів, коли загроза "зриву" досить велика.

Безпечність

Відмова від паління за допомогою препаратів НЗТ передбачає тривале одержання нікотину. Оскільки нікотин не має канцерогенної дії і не сприяє розвитку хронічних обструктивних захворювань легень, дослідження застосування НЗТ були спрямовані на вивчення їх безпечності відносно серцево-судинних захворювань.

Нікотин, як м’який симпатоміметик, активує симпатичну нервову систему, що супроводжується збільшенням частоти серцевих скорочень і артеріального тиску. У сполученні з вазоконстрикторною дією це може спричинити агравацію ішемії. Однак, симпатоміметичний ефект нікотину можна порівняти з ефектом незначного фізичного навантаження, він не спричиняє розвитку інфаркту міокарда. В наш час доведено, що основну пошкоджуючу дію на серцево-судинну систему здійснюють окис вуглецю і окисні гази тютюнового диму. Ось чому вплив нікотину, що міститься в препарат НЗТ, на розвиток серцево-судинних захворювань у порівнянні з сигаретами мізерний.

Безпечнісmь Н3Т обумовлена:

  • повільним надходженням (на відміну від сигарети) нікотину в організм;
  • більш низькою його концентрацією в крові;
  • пологою кривою залежності ефекту від дози.

Побічні ефекти і протипоказання

Спосіб використання тієї або іншої форми НЗТ визначає її побічний ефект і протипоказання.

Патологія скронево-нижнєщелепного суглобу і знімні зубні протези можуть спричиняти труднощі під час жування Нікоpeттe.

Необхідно з певною обережністю призначати Hікорemme в наступних випадках:

  • перші три місяця піcля інфаркту міокарда, нестабільна стенокардія або тяжкі порушення ритму серця;
  • виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки в стадії загострення;
  • цукровий діабет і феохромоцитома;
  • особи молодші 18 років.

Однак. слід пам'ятати, що використання препаратів Н3Т для цих пацієнтів менш небезпечно, ніж тютюнопаління.

NB! Вагітним і жінкам, які годують груддю, НЗТ рекомендується лише при неефективності немедикаментозних методів.

Доступність

В Україні жувальна гумка Нікopeттe продасться в аптечній мережі без рецептів.

Людина, яка палить, сама приймає рішення відмовитись від паління. Н3Т, підтримуючи базальний рівень нікотину в крові і зменшуючи тяжкість синдрому відміни, дозволяє спрямувати сили курця на подолання психологічної залежності, тим самим підвищуючи вірогідність відмови від паління.

3авдяки високій ефективності, безпечності і можливості гнучкого підходу до лікування тютюнової залежності, НЗТ включена сьогодні до комплексу пріоритетних заходів, які ВООЗ рекомендує лікарям всіх країн для успішної боротьби з тютюнопалінням.

ПРОФІЛAКТИКА РЕЦИДИВУ ПАЛІННЯ

Під час кожної наступної зустрічі з курцем необхідно рекомендувати йому подальше утримання від паління. Якщо пацієнт повідомляє про збереження сильного бажання запалити, необхідно розглянути питання про збільшення терміну застосування фармакотерапії або призначити комбінацію препаратів для зменшення проявів синдрому відміни.

Якщо пацієнт скаржиться на збільшення маси тіла, необхідно:

  • рекомендувати збільшення фізичних навантажень;
  • підкреслити важливість здорового харчування;
  • рекомендувати зібан або нікотинову жувальну гумку (особи, які приймають ці препарати, мають мінімальне збільшення маси тіла).

При зменшенні мотивації на відмову від паління необхідно:

  • запевнити пацієнта, що цей стан - тимчасовий і більшість справляється з ним;
  • підкреслити, що відновлення паління зробить відмову від нього в подальшому значно труднішою;
  • рекомендувати звернутися до центру психологічної підтримки відмови від паління.

Тютюнозалежність - хронічне захворювання, що потребує лікування. Досвід багатьох країн, які досягли значних успіхів у зниженні захворюваності і смертності від хронічних неінфекційних захворювань, довів, що саме зменшення поширеності паління вірогідно позитивно впливає на показники здоров'я. Працівники первинних структур охорони здоров'я - терапевти, сімейні лікарі, фельдшери, медичні сестри - найчастіше контактують з пацієнтами, тому без їх активної участі у профілактиці і лікуванні паління неможливо досягти поставленого ВОО3 для всіх країн завдання - збільшити кількість осіб, що не палять, до 80% і зменшити споживання тютюну на 50%.

ВИСНОВКИ

Тютюнозалежніcть - хронічний стан, який здебільшого потребує повторного лікування. В наш час існують ефективні засоби, що дозволяють подолати цю залежність і досягти певної відмови від паління.

В установах первинних структур охорони здоров'я необхідно послідовно виявляти, реєстрvвaти і лікvвати кожного курця.

Існує виражена залежність між інтенсивніcтю консультативно-методичної допомоги та її ефективністю.

Медичні працівники повинні будувати тактику своєї роботи з пацієнтом, що палить, в залежності від його готовності відмовитись від паління.

Існують засоби фармакотерапії, які істотно підвищують ефективність відмови від паління. При відсутності протипоказань вони можуть призначатись усім пацієнтам, які намагаються припинити палити.

Призначення медикаментозних засобів потребує врахування ступеня нікотинової залежності пацієнта.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Вибирати завжди Вам, бути здоровими чи палити!

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”