УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь
Телефони гарячих ліній
Урядова
1545
Міністерство охорони здоров'я
0-800-801-333
Тернопільська ОДА
097 828-75-27
Управління ОЗ Тернопільської ОДА
0352 52-10-71
0352 25-48-76
Новини
10:10, 21 серпня 2018
Для жителів села Дичків, що входить до Великогаївської об’єднаної територіальної громади, відбулася значна подія. Заклали та освятили перший камінь у будівництві фельдшерського пункту або, як зараз г..
10:17, 20 серпня 2018
Медичні послуги стануть ближчими для жителів сільської місцевості. Адже держава розпочала проект із розвитку сільської медицини. На її розвиток Тернопільська область отримала 220 млн. грн. Детальніше..
08:30, 20 серпня 2018
У четвер, 16 серпня, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Світлана Безпоповцева, директор департаменту соціального захисту населення ОДА Вадим Боярський, заступник начальника управлінн..
всі новини

Мігрень - захворювання спадкове

Мігрень - захворювання спадкове
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

Мігрень - це одне з найбільш давніх та розповсюджених захворювань, яке відомо людству і на яке страждало багато відомих людей. Проявами його є рецидивуючі напади головного болю, який часто супроводжується нудотою, блюванням, світло - та звукобоязню. Мігрень робить щоденну активність практично неможливою через посилення болів навіть при найменших рухах. Причини та шляхи подолання цього недугу досі є таємницею.

Підраховано, що хворий на мігрень втрачає приблизно два роки життя через її напади. Мігрень має як медичні, так і соціальні наслідки. Встановлено, що у людей які страждають на мігрень, ризик розвитку інсульту в 13 разів вищий.

Мігрень - це захворювання, яке займає 19 місце в переліку Всесвітньої Організації Охорони Здоров`я за тяжкістю наслідків для організму. Крім того, мігрень настільки погіршує якість життя хворих, що по цьому показнику вона навіть випереджає артеріальну гіпертензію та цукровий діабет. Зазвичай, мігрень виникає у віці від 17 до 35 років ( приблизно 70% випадків), у жінок частіше, ніж у чоловіків.

Відомо, що одним з факторів ризику є генетична схильність: якщо мігрень була у обох батьків, то імовірність появи захворювання у дитини складає 60%. Це - визначення Всесвітньої федерації неврологів. Мігрень - дійсно спадкове захворювання. Воно характеризується нападами цефалгії (одна із найчастіших, складає 38% всіх головних болів), які повторюються. Зазвичай мають односторонню локалізацію, різною за інтенсивністю, тривалістю та частотою. Супроводжуються нудотою, інколи блюванням, фото- та/або фонофобією, інколи вогнищевими неврологічними симптомами.

За даними Національного інституту по вивченню неврологічних захворювань та інсульту США, поширеність мігрені за останні десятиліття не змінилась, тоді як загальна кількість хворих збільшилась за рахунок росту популяції. На мігрень страждають приблизно 10 - 15% дорослого населення земної кулі, особливо жителі розвинутих країн. Практично 70-80% людей хоча б один раз в житті переносять напад мігренозного головного болю.

За даними епідеміологічних досліджень, більше 40 млн. жителів європейських країн страждають від цього захворювання. На мігрень частіше хворіють жінки ніж чоловіки (3:2 - 4:2), переважно молодого віку (18 - 30 років). Захворювання зазвичай починається в 18 - 20 років, найбільша частота відзначається дещо пізніше, в 30 - 33 роки (80% випадків). Пік поширеності серед жінок - приблизно до 40 років, у чоловіків - до 35 років.

Середня частота нападів мігрені - близько одного нападу в місяць, у деяких хворих менше одного нападу в місяць, приблизно 10% - більше ніж один напад на тиждень. Окремі напади мігрені тривають менше чотирьох годин, середня тривалість нападу - близько 24 годин, інколи вони можуть продовжуватись протягом кількох днів.

Приблизно 70% людей, особливо які страждають на мігрень, мають позитивний сімейний анамнез. Доведено, що якщо напади мігрені були у обох батьків, ризик виявлення захворювання у нащадків варіює від 60 до 90%. Якщо напади мігрені були лише у матері, то ризик захворювання складає 72%, якщо тільки у батька - 30%.

Дослідження, які були проведені в Канаді, довели, що 70% хворих під час нападу відзначали зниження діяльності, 50% були змушені обмежити свою звичну активність і 30% надавали перевагу постільному режиму. Як наслідок - порушення домашніх та соціальних життєвих зв`язків, втрати робочого часу або часу навчання, погіршення якості вдосконалення і просування по службі і т.д. Навіть коли у хворого немає мігренозних нападів, страх перед наступним нападом і бажання його уникнути може вплинути на стосунки в родині, з друзями, колегами по роботі.

Мігрень також призводить до значних прямих та непрямих економічних втрат. За даними літератури, в США економічний збиток від цього захворювання складає близько 4 млрд. доларів, у Великобританії - 950 млн. фунтів стерлінгів на рік. Незважаючи на достатню глибину вивченості проблеми, значний прогрес в діагностиці та лікуванні цього розповсюдженого захворювання, мігрень діагностується лише в 48% випадків, коли симптоми у пацієнтів, які страждають на головний біль, повністю відповідають критеріям мігрені.

Міжнародне Товариство з проблем головного болю визначило дві основні форми мігрені: мігрень без аури (проста мігрень) і мігрень з аурою (асоційована мігрень). Мігрень без аури - найчастіша форма, вона спостерігається в 80-85% випадків. Мігрень з аурою зустрічається значно рідше в 15-20% випадків, коли больовій атаці передує мігренозна аура. В залежності від характеру змін судин, які виникають під час аури, виділяють кілька форм.

Протягом мігренозного нападу виділяють кілька фаз.

Перша - продромальна фаза, зустрічається у 70% людей, які страждають на мігрень, і супроводжується змінами в емоційній сфері (зниженням працездатності або навпаки збудженням, підвищенням апетиту або його відсутністю та ін.) та триває перша фаз близько 2-х днів.

Друга - фаза аури. Вона характеризується появою аури перед фазою головного болю. Аура частіше проявляється погіршенням зору (в 75% випадках), а саме спалахами світла, крапками, яскравими плямами та зиґзаґами. Рідше зустрічаються інші симптоми, які включають в себе оніміння, поколювання в руках, порушення мови та слабкість. Фаза аури нетривала і продовжується не більше 60 хвилин.

Третя - фаза головного болю із всіма супутніми симптомами. В типовому випадку біль має односторонній характер (гемікранія), але не менш ніж в 40% випадках вона буває двосторонньою або, починаючись з однієї сторони, поширюється по всій голові. Біль інтенсивна, пульсуюча, частіше в лобно-скроневій або очній ділянці, яка посилюється при фізичному навантажені. Сторона болю може змінюватись від нападу до нападу. Інтенсивність болю зростає протягом 30 хвилин - 2 годин, потім стабілізується, і після чого протягом кількох годин її вираженість зменшується. Протягом нападу у хворих відзначається підвищена чутливість до світла та звуків. Типовими є нудота, рідше блювання.

І заключна фаза - постдромальна, її ще називають "похміллям мігрені". Вона супроводжується розбитістю, втомою або навпаки, надзвичайною свіжістю і триває до 2-х діб.

На жаль, мігрень має ускладнення: до них відноситься мігренозний статус та мігренозний інсульт. Мігренозний статус - це серія тяжких, тих, що слідують один за одним нападів, які проявляють багатократним блюванням і, не дивлячись на лікування, тривалістю більше 72 годин. В такому випадку необхідна госпіталізація хворого.

Друге ускладнення мігренозного нападу - це мігренозний інсульт. Доведено, що ризик виникнення інсульту у пацієнтів, які страждають на мігрень з аурою зростає в 13 разів порівняно з пацієнтами, які страждають на мігрень без аури. Британські вчені в своїх дослідженнях неодноразово підтверджували той факт, що частота нападів так само відіграє важливу роль в розвитку інсульту. Якщо частота нападів більше 12 на рік, то у таких пацієнтів ризик розвитку інсульту збільшується в 2,6 рази.

Важливий факт: у жінок, які страждають на мігрень і одночасно приймають протизаплідні таблетки, ризик розвитку інсульту підвищується в 8 разів.

Найкращим засобом лікування мігрені є запобігання приступам: для цього, відповідно, необхідно уникати провокуючих факторів. Але це, на жаль, вдається рідко, тому без ліків не обійтися. Арсенал медикаментів, які використовуються для лікування приступу, доволі широкий. Використовують звичайні знеболюючі та нестероїдні протизапальні засоби, але вони лише дещо полегшують біль, а потім вона відновлюється знову.

Один час були популярні препарати ерготаміну та дигідроерготаміну, котрі використовувалися для лікування мігрені в1930-х та 1940-х роках. Вони володіють лише судиннозвужуючим ефектом, впливаючи на головний біль, але не впливаючи на симптоми, котрі часто супроводжують приступ: нудота, блювання, світло - та звукобоязнь. Ще одним недоліком являється виникненням побічних явищ: головокружіння, нудота, блювота, слабкість та нездужання, а тривалий судиннозвужуючий ефект призводить до порушення кровообігу в кінцівках. Також при використанні препаратів ерготаміну описані явища фізичної залежності, які характеризуються збудженням і станом, імітуючим мігренозну атаку.

Зараз є препарати, які спеціально розроблені для лікування мігрені. Вони діють на сам механізм розвитку мігренозного приступу, відновлюють порушений баланс хімічних речовин.

Профілактика мігрені полягає у визначенні найбільш характерних провокуючих чинників та максимально можливому їх усуненні.

Хворі, що страждають мігренню, можуть спробувати ідентифікувати і надалі уникати факторів, які сприяють почастішанням нападів або безпосередньо провокують напади мігрені. Скорочення або повне припинення споживання алкоголю і наркотиків, кофеїну і тютюну, дотримання режиму сну (засинання і пробудження в один і той же час, уникнення як недосипання, так і "пересипання"), уникнення надмірних фізичних та розумових перевтом, стресів і хвилювань, своєчасний регулярний прийом їжі можуть сприяти порідшанню нападів. За даними досліджень, обмеження на вживання тих чи інших продуктів не мають ніякого впливу, крім плацебо-ефекту при лікуванні мігрені.

Разом з тим, деякі пацієнти стверджують, що виявили продукти, які можуть викликати у них напади мігрені, і що, уникаючи вживання цих продуктів, вони можуть зменшити ймовірність нападу мігрені. При цьому зазвичай пацієнти називають продукти, багаті тираміном та іншими біогенними амінами (сир, шоколад, оселедець тощо) або високоалергенні продукти.

Ми бажаємо Вам здоров’я!

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”