21-22 жовтня 2020 року в Тернопільському національному медичному університеті ім.І.Горбачевського відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми дитячого віку». Захід організовано кафедрою дитячих хвороб з дитячою хірургією разом з Всеукраїнською асоціацією дитячої імунології, а також проведено Регіональний J-Project.

Зважаючи на епідемічну ситуацію в Україні та світі, зумовлену пандемією коронавірусу, конференція проходила в онлайн-режимі. У ній взяли участь провідні фахівці з різних куточків України та світу, зокрема з Києва, Львова, Харкова, Івано-Франківська, науковці з Парижу (Франція), Нью-Йорка (Сполучені Штати Америки). Під час засідань заслухано й обговорено понад 30 наукових доповідей.

Учасників конференції привітав проректор з науково-педагогічної роботи, професор Аркадій Шульгай. Він передав слова вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, побажав успіхів та плідної роботи учасникам наукового форуму.

Аркадій Гаврилович наголосив на актуальності тематики конференції в умовах, які склалися, зазначивши, що «вчасна діагностика імунодефіцитів у ранньому віці не лише рятує дитячі життя, але й дає можливість уникнути багатьох ускладнень пізніше».

Відкриваючи пленарне засідання, з привітанням і побажанням успіху до учасників наукового зібрання звернулася професор Оксана Боярчук – завідувач кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського. Вона представила доповідь на тему «Рання діагностика первинних імунодефіцитів – чи можливий поступ?».

Оксана Романівна ознайомила учасників конференції з історією неонатального скринінгу, рідкісними станами, які викликають серйозні проблеми зі здоров’ям та не визначаються стандартними клінічними обстеженнями. Встановлено, що неонатальний скринінг ТКІД (тяжкий комбінований імунодефіцит) з використанням TREC чиTREC/KREC методу визначення Т- і В-лімфопенії дає можливість вчасно виявити ТКІД та інші первинні імунодефіцити. У своїй доповіді Оксана Романівна відзначила важливу роль проведення пілотного дослідження, яке дозволить обґрунтувати клінічну та економічну доцільність впровадження повномасштабного неонатального скринінгу ТКІД в Україні.

Завідувач лабораторії генетичних досліджень ДУ «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України», кандидат медичних наук Галина Макух представила доповідь «Організація неонатального скринінгу та можливості діагностики Т- і В-лімфопеній у новонароджених».

Галина Василівна закцентувала увагу на можливості ширшого впровадження неонатального скринінгу Т- і В-лімфопеній в Україні. Науковець наголосила на важливості правильного забору крові на технічному рівні, а відтак на врахуванні лікарями етичних аспектів психологічного навантаження на батьків.

Зацікавленість мала доповідь засновника Українського реєстру донорів кісткового мозку, випускника ТНМУ Романа Куця на тему «Український реєстр донорів кісткового мозку – коли воля і бажання роблять нездійсненне». Доповідач проаналізував останні зміни до закону про трансплантацію анатомічних матеріалів, пояснивши важливість та деталі договору між відповідними структурами держави та ОХМАДИТ щодо проведення пошуку неродинних донорів й забезпечення отримання клітин для неродинної ТКМ.

Роман Ігорович закликав підтримати і поширити інформацію про необхідність донорів, адже саме завдяки небайдужості людей у квітні цього року відбулася перша трансплантація від неродинного донора в Україні. Операція стала порятунком для дитини з первинним імунодефіцитом, де донором став19-річний хлопець з Німечинни.

Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь доцента кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією ТНМУ Марії Кінаш «Труднощі діагностики первинних імунодефіцитів, пов’язаних з порушенням репарації ДНК: клінічні випадки».

Марія Ігорівна вказала на той факт, що клінічні прояви А-Т і синдрому Ніймегена залежать від віку дитини, наявної кількості мутацій, від вираженості дії екзогенних пошкоджуючих факторів, тому завжди важко спрогнозувати перебіг захворювання у конкретного пацієнта.

Актуальною та цікавою була доповідь завідувача кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО, професора Алли Волохи «Цитопенія у дітей – погляд імунолога».

Алла Петрівна зосередила увагу слухачів на аутоімунних цитопеніях, як найбільш поширених у пацієнтів з первинними імунодефіцитами, вторинних цитопеніях як наслідок лімфопроліферації, гемофагоцитозу. Науковець ознайомила присутніх з причинами захворювання, втратою клітин та зниженням продукції клітин, тактикою лікування.

Анна Гільфанова, кандидат медичних наук Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Шупика, у своїй доповіді розказала про легку, але підступну нейропенію, проінформувала як не пропустити GATA2 дефіцит.

Професор кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО Анастасія Бондаренко у своєму виступі ознайомила учасників конференції з нейтропенією, як проявом дефекту вродженого імунітету. Доповідачка відзначила національні програми скринінгу новонароджених на ТКІД, які можуть допомогти ідентифікувати дітей з WHIMсиндромом.

Значний інтерес викликала доповідь «Функціональні та органічні захворювання кишківника у дітей: чи все так однозначно?» Олександри Шульгай, доцента кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією ТНМУ. Олександра Михайлівна наголосила на актуальності проблеми сучасної дитячої гастроентерології, яка зумовлена значним поширенням цієї патології не лише в Україні, але й у світі.

Своєчасним став виступ Лариси Костюченко, професора, завідувача педіатричним відділенням Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру «Вакцинація імуноскомпроментованих осіб». Доповідач пояснила та обґрунтувала питання протипоказів вакцинації, звернула увагу на види вакцин та вакцинацію дітей.

У четвер, 22 жовтня, конференція продовжила свою роботу. Відповідно насиченою була програма наукового форуму. Науковці обговорили насущну проблемуCOVID-19 та очікуваний симбіоз цього вірусу з респіраторними інфекціями осінньо-зимового сезону в дітей і дорослих. Любов Волянська, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією ТНМУ, запропонувала доповідь «COVID-19: що ми знаємо на сьогодні та які перспективи?», зазначивши, що основні важкі симптоми обумовлені імунним ураженням, а не впливом самого вірусного навантаження.

Неординарним став виступ керівника центру імунології та ревматології Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, професора Ярини Бойко. У своїй доповіді «Мультисистемний запальний синдром, асоційований із SARS-CoV-2 інфекцією (клінічний випадок)» Ярина Євгенівна охарактеризувала спільні та відмінні ознаки хвороби Кавасакі та MIS, закцентувала увагу на Kawa-COVID-19, який є новим мультисистемним запальним синдромом у дітей та тимчасово пов’язаний з інфекцією SARS-CoV-2.

Завідувачка інфекційним відділенням Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні Ольга Дивоняк у своєму виступі ознайомила учасників конференції з кількістю хворих на COVID-19 станом на 21 жовтня 2020 року, відзначивши 17963 випадки у Тернопільській області, серед них 1292 дітей (7,2%).

Василь Копча, професор кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ, поділився своїми спостереженнями про перебіг хвороби COVID-19 у дорослих і наголосив, що цей вірус є «повільною формою грипу» з провідною патогенетичною ланкою – «повільним» інтерстиційним набряком легень, що перебігає на тлі ДВЗ-синдрому в стадії гіперкоагуляції й агресивного цитокінового «шторму».

Про кардіоваскулярні ускладнення COVID-19 розказав професор, завідувач кафедри терапії та сімейної медицини ННІПО Тернопільського національного медичного університету Мар’ян Гребеник. Мар’ян Васильович звернув увагу на небезпеку захворювання корона вірусом для пацієнтів з супутніми хворобами серця або кровообігу.

Paul Bastard (Франція) та Qian Zhang (США) ознайомили учасників наукового зібрання з першими результатами масштабного міжнародного дослідження вроджених дефектів імунітету в пацієнтів з важким перебігом COVID-19 під керівництвом професорів Casanova і Helen Su (США), куди були залучені 50 великих генетичних лабораторій, сотні лікарень та університетів з усього світу, в тому числі ТНМУ та НМАПО з України.

Доцент кафедри терапії і сімейної медицини інституту післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету Іванна Кошель у доповіді «EPOS2020: що нового для лікаря первинної ланки» зауважила, що в Україні показник поширеності гострих ринітів, риносинуситів та ринофарингітів досяг 489,9 випадків на 10000 населення. Доповідачка застерегла від необґрунтованого призначення антибіотиків (до 65%) при гострих риносинуситах.

Розкрила тему пріоритетних напрямків сезонної профілактики гострих респіраторних інфекцій у дітей Ольга Цодікова, професор, в.о.декана факультету загальної практики-сімейної медицини, завідувач кафедри поліклінічної педіатрії ХМАПО.

Учасники заходу подякували господарям конференції за конструктивний діалог, адже обмін досвідом та живе спілкування – це запорука надійного, успішного партнерства. Оргкомітет щиро дякує за участь у підготовці і проведенні онлайн конференції керівництву університету, доповідачам і слухачам. 

За інформацією  Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського