В цей день, у 1995 році, ухвалено Декларацію принципів толерантності. Де сказано, що толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання, а передусім, активна позиція. Яка формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини - повідомляють у Національній службі здоров'я України.

Толерантність необхідна в будь-яких стосунках. Не виняток і взаємовідносини на рівні лікар та пацієнт. Лікар та пацієнт мають поважати один одного, навіть, якщо хтось є інакшим від нього самого.

Пацієнт має право на однаково доброзичливе ставлення з боку медичних працівників, незалежно від національності, релігійних переконань, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, соціального статусу, анатомо-фізіологічних особливостей, стану здоров’я тощо. Водночас і лікар або будь-який інший медичний працівник має право на толерантне ставлення з боку пацієнта. Важливо будувати комунікації у такий спосіб, щоб за наявності певних індивідуальних особливостей не посилювати відмінність, не вдаватись до стереотипів, а навпаки - допомагати їх долати.

Наприклад, педіатр не може відмовитися від детального роз'яснення про необхідність щеплень за Національним календарем через етнічне походження чи віросповідання своїх пацієнтів. Проте, варто також з повагою ставитись і до того, що зважаючи на релігійні традиції, в представників різних віросповідань може бути різний рівень прихильності до вакцинації. Так само пацієнту не варто відмовлятись від медичної допомоги лікаря, який має інший колір шкіри або віросповідання, через упереджене ставлення до його інакшості.

Толерантність - це не гра в одні ворота. Тож приймайте переконання та поведінку людей, які відрізняються від ваших.

#ПацієнтМаєПраво