А ще сьогодні в Україні триває війна. І, на жаль, діти народжуються в умовах смертельної небезпеки. Нове життя з‘являється там, де окупанти сіють смерть, з'являється попри все. Бо життя завжди перемагає!

#МОЗ сьогодні вітає тих, до чиїх теплих, турботливих і надійних рук спершу потрапляють новонароджені.

Героїня сьогоднішнього допису — старша акушерка КНП "Пологовий будинок" Чернігівської міської ради Віра Целик. Вона змогла потурбуватися про новонароджених у одному з міст, яке пережило пекло.

З першого дня війни й протягом 46 днів жаху, пострілів, відсутності комунікацій акушерка організувала роботу пологового відділення лікарні у бомбосховищі, приймала пологи (під час бойових дій — у бомбосховищі) та підтримувала породіль.

Увесь час медик жила в медзакладі.

За цей час в місті, де була посіяна смерть, у пологовому народилося 136 дітей, в тому числі дві двійні та три трійні.

Крім того, 22 дитини з малою вагою під час війни було виходжено в спеціальних боксах, де підтримується життєдіяльність немовля. Через постійні обстріли та вибухи у місті не було світла, але працювали генератори.

Віра — одне із тисяч облич сміливості українців під час війни, стомлене, але мужнє і непокірне.

Сміливі, а тому — незламні #BRAVEUKRAINE