Директорка департаменту охорони здоров’я Ольга Ярмоленко разом з заступником начальника Тернопільської ОВА Віктором Устенком взяла участь у нараді щодо реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні під головуванням міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" Міністерству охорони здоровʼя було доручено винести на розгляд Верховної Ради законопроект про реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні та ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з 31.12.2024. 

 

МОЗ розроблено законопроект щодо трансформації процесів оцінки функціональності, встановлення інвалідності та ліквідації МСЕК, а також окремо зміни до Бюджетного кодексу України.

Оновлену версію законопроекту 09.10.2024 було направлено на погодження до органів влади та винесено на громадське обговорення. Також на початку жовтня він був представлений на зустрічі з громадськими організаціями та експертами. 01.11.2024 законопроєкт схвалено  Урядом та передано в парламент.

Передбачено зміни до 27 законів і кодексів щодо медичної складової встановлення інвалідності, а саме:

1)    перенесення експертизи в кластерні і надкластерні лікарні, де є необхідні матеріально-технічні умови та краща доступність і забезпеченість персоналом;

2)    цифровізація процесів (впровадження е-направлень, обов’язковість використання  електронної системи охорони здоров'я для прийняття рішень тощо);

3)    визначення чітких критеріїв для направлення, оцінки потреб і проведення експертизи на основі міжнародних інструментів (зокрема МКФ);

4) прибирання ЛКК з процесу встановлення інвалідності (можливість направлення на  експертизу сімейним лікарем, лікуючим лікарем одноособово, без залучення лікарсько-консультативних комісій);

5)    зміни порядку фінансування – окрема бюджетна програма та оплата через НСЗУ.  

 

Що залишається без змін:

• встановлення статусу особи з інвалідністю та соціальні гарантії;

• попередні статуси людей з інвалідністю, які були отримані до запуску реформи (за виключенням перевірок і прийняття рішень у рамках кримінальних проваджень);

• медико-соціальна експертиза для дітей.

 

Що саме зміниться з реформою та ліквідацією МСЕК?

Нова система побудована на орієнтації на потреби людини (індивідуалізація потреб) з використанням міжнародних інструментів. 

Основна зміна підходів передбачає перенесення процесу ближче до пацієнта, перехід до пацієнтоорієнтованості, обʼєктивних критеріїв оцінки, цифровізації процесів, прозорості та моніторингу, розширення доступу до оцінки за рахунок залучення кластерних та надкластерних лікарень та індивідуального визначення потреб кожної особи задля її повноцінної інтеграції в суспільство. 

 

Які антикорупційні запобіжники закладені в реформу?

Це один з ключових аспектів, який ми планували. Основний принцип - цифровізація, обʼєктивність та деперсоналізація при ухваленні рішень (“засліплення”). 

Формуємо чіткі обʼєктивні критерії, які базуються на кодах втручань чи діагнозів, наявності записів певних спеціалістів чи діагностичних досліджень, аби оцінювати кожен випадок вже на етапі формування запиту на оцінку.

Направити на оцінку зможе самостійно лікуючий лікар, без потреби узгодження з лікарсько-консультативною комісією закладу. Керівник закладу матиме можливість бачити, які справи направлені, однак не зможе впливати на хід справи в системі. 

Вводиться  використання історичних медичних записів та заключень безпосередньо з ЕСОЗ: їх неможливо змінити і можна продивитись їх історичну послідовність. 

У реформу закладена ідея декількох складів комісій в одному закладі, відповідно “засліпленого” формування графіка розгляду справ та складу комісій під кожен випадок. Щоб пацієнт знав, коли в нього розгляд справи, а секретар та члени комісії дізнаються розклад та отримають повний доступ до даних пацієнтів лише в день проведення засідання. 

Справи в електронному вигляді дозволять відслідковувати, які документи і коли були додані, та не дадуть змогу підкладати чи змінювати зміст документів. За потреби додаткових обстежень, відповідні члени комісії зможуть виписати електронні направлення в ЕСОЗ для їх проходження в цьому ж закладі чи іншому за вибором пацієнта в рамках Програми медичних гарантій. Результати дообстежень з ЕСОЗ будуть додаватись в електронну систему. 

Протоколи та рішення комісій будуть вестись в електронній системі, із підписанням рішення кожним членом комісії своїм електронним підписом. Також кожен член комісії зможе подати обґрунтоване оскарження рішення, яке переведе справу в системі для перегляду на центральному рівні. Те саме може зробити пацієнт, звернувшись до лікуючого лікаря, який направляв його на оцінку - лікуючий лікар зможе оскаржити рішення і передати на центральний рівень. Для кожної справи буде можливо використати 2 оскарження. 

Цифровізація процесу дозволить демонструвати статистику щодо черги та рішень у різних комісіях, аби проводити моніторинг на рівні державних органів та громадськості. Ми побачимо які комісії продукують які рішення, з якою частотою, і де стоїть черга з пацієнтів. За принципом схоже на Дозорро для Прозорро. 

У подальшому, коли абсолютно усі процеси та документи будуть лише в цифровому вигляді, буде можливість проводити автоматизовані перевірки ще на етапі формування справи в електронному вигляді та у випадковому порядку перенаправляти справи для профілактичного перегляду іншими комісіями з інших областей. 

Також у перспективі заплановано проведення відеозапису безпосередньо від лікарень, де відбуваються комісії.

 

Які способи розгляду існуватимуть після реформи? 

Як і раніше, залежно від випадку пацієнта, оцінку можна буде проводити: очно, дистанційно, виїзною комісією та заочно (перегляд документів). За умов повної цифровізації документів та процесів також у перспективі буде додано “засліплена” оцінка другою комісією з іншої області.   

 

Якими будуть нові комісії? 

Одна з великих проблем існуючих комісій - брак матеріально-технічного забезпечення для якісного розгляду та профільних лікарів, які би могли оцінити стан за своєю спеціалізацією. Так, кожна комісія потребувала до 15 різних спеціалістів, аби оцінювати різні за напрямами випадки. Нова система буде побудована на базі існуючих надкластерних та кластерних лікарень, які забезпечені необхідними практикуючими спеціалістами та необхідним обладнанням для швидшого проведення додаткових обстежень та прийняття якісних рішень. Також, за рахунок фінансування, буде змога набрати додаткових фахівців у ці заклади.

 

Скільки буде нових комісій?

Наразі в Україні існує 328 комісій, при цьому територіальна доступність менша. Адже може бути так, що 5 районних, обласних та міських комісій сидять в одному приміщенні. Тобто на папері 5 комісій, а локація одна. Це незручно для пацієнта та обмежує доступність. 

Нові комісії будуть формуватись на базі існуючих лікарень, зокрема надкластерних, кластерних та інших закладів охорони здоров'я за пропозицією ОВА із погодженням з МОЗ. Їх буде приблизно та ж кількість - більше 300. При цьому ми хочемо розширити територіальну доступність та фактичну кількість комісій, аби прискорити процеси розгляду. На базі існуючих лікарень буде легше сформувати декілька складів комісій, тому що лікарня зможе розширити штат своїх практикуючих лікарів і на часткову зайнятість залучити їх до роботи в комісіях. 

 

Як будуть фінансуватись комісії в нових закладах?

Державні кошти, заплановані на роботу МСЕК, будуть передані у розпорядження НСЗУ в рамках окремої бюджетної програми, і надалі оплати закладам за проведення комісій будуть здійснюватись в цьому році за принципом глобального бюджету, у майбутньому розглядаємо оплату за випадок. Цей процес буде здійснюватись окремо від Програми медичних гарантій. 

 

Як зміниться якісний склад лікарів у комісіях? 

Це будуть практикуючі лікарі з існуючих лікарень. Тобто це не будуть окремі організації, а будуть лікарі, які щодня лікують пацієнтів і частково залучені для розгляду справ щодо оцінки функціональності. При цьому завдяки “засліпленому” розподілу справ лікуючий лікар ніколи не буде у складі комісії. 

Практикуючі лікарі матимуть більше розуміння щодо можливостей для точної діагностики стану та розуміння різних перебігів та наслідків хвороби. Однак додатково ми плануємо проведення навчання для лікарів щодо специфіки оцінки функціональності та непрацездатності, оцінки потреб в реабілітації та підтримці. 

 

Чи існує ризик того, що лікарі, що дискредитували себе, продовжать роботу в комісіях? 

До роботи в цих лікарнях зможуть податися лікарі з минулих МСЕК (окрім керівного персоналу), які відповідають критеріям, за умов, що вони не мають історії неправомірних рішень чи відкритих проваджень, мають актуальні знання та можуть вести щоденну лікарську практику, пройшли навчання і готові працювати за новими правилами з новими інструментами. 

Як і раніше, лікарі у складі таких комісій будуть суб'єктами декларування і моніторингу НАЗК. 

 

Як зміниться навантаження на працівників і чи не перевантажать лікарів у лікарнях? 

Передбачається, що лікарні з комісіями будуть розширяти свій штат та формувати кілька складів комісій, враховуючи, що частина лікарів будуть частково зайняті в комісіях. Тож навантаження має бути рівномірно розподілене між комісіями та лікарями в них. 

 

З 01.01.2025 що буде зі статусами, які встановлено поточними МСЕК? 

Наразі усі МСЕК продовжують опрацьовувати справи у черзі, аби процес розгляду не зупинявся для громадян. Висновки комісій, зроблені до 31.12.2024, будуть дійсні. Повторні огляди, як і раніше, проводитимуться на умовах і в термін, визначений законодавством.

Перегляду рішення будуть підлягати лише за необхідних підстав, наприклад, у рамках кримінального провадження чи рішення суду, або за строком дії. 

 

Після ліквідації поточних МСЕК що буде з людьми, які стояли в черзі на розгляд їх справи?

Існуючі запити щодо оцінки та відповідні документи будуть рівномірно перенаправлені на нові комісії та заклади, які територіально близькі до заявників. Опрацьовується чітка звʼязка між закладом охорони здоров'я та старою комісією, аби передати справи та чергу та розглянути справи в новій системі у заплановані строки. Плануємо процес переходу так, щоб він був найменш помітним для людини.

    

За Указом Президента будуть переглядати справи посадових осіб державних органів, зокрема прокурорів? Хто і як саме буде переглядати? Які можуть бути результати перегляду?

Координація перегляду справ, які визначені в Указі Президента, здійснюватиметься робочою групою за участі ДБР, СБУ, Нацполіції. Самі справи будуть переглядати на центральному рівні та профільні науково-дослідні інститути. За наявності підстав чи потенційних порушень будуть проводитись у тому числі повторні огляди. Усі порушення фіксуватимуться правоохоронними органами з подальшим притягненням до відповідальності.

 

Скільки часу потрібно для того, щоб перевести МСЕК в електронний обіг? 

Реформа та цифровізація процесу відбуватиметься в два етапи: перший розпочнеться з січня 2025 року з роботою нових комісій в електронній системі, і надалі поетапно будуть впроваджені інтеграції документів з іншими державними електронними системами для швидшого збору якісних документів та обміну інформацією, а також деперсоналізований розгляд справ у цифровому вигляді. 

 

Який план реалізації реформи до 01.01.2025?

Концепція реформи описана у законопроєкті, опублікованому та представленому громадськості на початку жовтня.

 

Станом на 01.01.2025 буде:

• ухвалено закон, зміни до 29 законів і кодексів, необхідні підзаконні акти, які регулюватимуть обʼєктивні критерії для оцінювання функціональності та регулювання роботи нових комісій на базі лікарень;

• ліквідовано МСЕК і передано справи від старих комісій до кластерних і надкластерних лікарень;

• прийняті зміни до бюджету 2025 та підготовлено процес для контрактування визначених лікарень за новою бюджетною програмою;

• запущено перший етап цифрових рішень (нову електронну систему для ведення справ та фіксації рішень).

 

Після першого буде запущено другий етап реформи:

Буде впроваджено опитувальник для оцінки соціальних та інших потреб особи, нова форма індивідуального плану реабілітації та загалом організації підтримки особи для її максимально можливої повної інтеграції в суспільні процеси, інтеграція електронної системи із додатковими державними реєстрами та системами для швидкого обміну даними про статус та потреби, аби людині не потрібно було переносити цю інформацію вручну, та запуск деперсоналізованого розгляду справ у цифровому вигляді.  

 

Скільки в середньому займає весь процес отримання інвалідності у цивільних та у військових? Наскільки скоротиться процес? 

Від початку обстежень та збору документів на рівні лікуючого лікаря до винесення рішення після розгляду справи може проходити від 3 тижнів до 6 місяців. Відсутність лікарсько-консультативних комісій як проміжної ланки, збір документів з ЕСОЗ, їх направлення в електронній системі на комісії, повністю забезпечені комісії на базі існуючих лікарень, електронна черга та винесення рішень мають значно прискорити процес розгляду.  

 

Як буде відбуватись процес щодо присвоєння статусу особи з інвалідністю для дітей? 

Процеси для дітей наразі не змінюються, їх перегляд запланований після впровадження змін щодо оцінки функціональності дорослих. 

 

Щодо реформи МСЕК, що зроблено за цей час? 

МОЗ уже впроваджено ряд відповідних заходів для початку реформи:

1. Запущено оновлену систему реабілітації та цифровізовано реабілітаційний процес.

2. Спрощено доступ до допоміжних засобів реабілітації без статусу інвалідності.

3. МКФ затверджено в Україні як національний класифікатор та він використовується мультидисциплінарними командами в роботі.

4. Ухвалені зміни щодо чіткого переліку документів, що подаються на МСЕК. У тому числі для військовослужбовців прибрана довідка №5, замість неї використовується висновок ВЛК. Це важлива зміна, адже раніше кожна МСЕК могла просити будь-які документи на свій розсуд, додаючи вимоги з кожним переглядом. Це затягувало процес, давало простір для неправомірних дій, і пацієнти та лікуючі лікарі ніяк не могли на це повпливати, адже не мали на що посилатись щодо вимог до документів до справи. 

5. Більшість МСЕК підключено до електронної системи охорони здоровʼя, з можливістю запиту на доступ до оглядів та документів пацієнта в ЕСОЗ. 

6. Запроваджено виїзні засідання комісії для військовослужбовців, що перебувають на стаціонарному лікуванні. Проведено більше 4,5 тис. виїзних засідань комісій, оглянуто понад 28 тисяч військовослужбовців.

7. Члени комісій стали суб'єктами декларування і моніторингу НАЗК. Для цього було ухвалено законодавчі що зміни та розширено перелік декларантів (МСЕК, ВЛК). Відповідно до законодавства декларації були подані до 31.03.2024

8. За результатами недоліків, виявлених при перевірці, проведено низку навчань для працівників МСЕК по оформленню та веденню документації, а також критеріїв прийняття рішень.

9. Регулярно опрацьовуються скарги. З листопада 2022 року на гарячу лінію зареєстровано 2236 скарг, з них найбільша кількість - 824 з приводу оскарження рішення. Також збільшилися скарги на терміни розгляду, що повʼязано з більшою кількістю звернень.

Куди скаржитися: Міністерство охорони здоровʼя рекомендує у разі виникнення питань, пов'язаних з проходженням МСЕК чи оскарженням прийнятих рішень, звертатися до контакт-центру МОЗ за номером 0 800 60 20 19. У випадку вимагання хабаря  — слід повідомити Національну поліцію. 

10. Проводяться перевірки обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності, прийнятих у період дії воєнного стану. Перевірено 90 тис. справ робочими групами і понад 19 тис. справ у рамках співпраці з правоохоронними органами.

Найбільше порушень – у веденні медичної документації. Так, в медичних документах, які направлялись на МСЕК, вказували вищий ступінь порушення без підтверджувальних досліджень. А іноді, навпаки, призначали додаткові дороговартісні обстеження, які були непотрібні. 

Під час перевірок було виявлено і випадки фальсифікації документів, інформацію про що передано в правоохоронні органи. За результатами цього в окремих регіонах відбулась заміна складу комісії, винесення доган та навіть звільнення голови МСЕК. Частину цих справ ви вже чули публічно.

 

Реформування МСЕК на центральному рівні вже розпочалось

 

На засіданні уряду 25 жовтня 2024 року були прийняті зміни до Положення про медико-соціальну експертизу, які дозволяють МОЗ покладати права та обов'язки Центральної МСЕК на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Це дозволяє максимально швидко оптимізувати процес на центральному рівні. 

 

За рішенням МОЗ України від 26 жовтня 2024 року виконання функцій Центральної МСЕК, зокрема щодо розгляду оскаржень та проведення перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК регіонального рівня, повністю передано до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ в місті Дніпро, де впродовж 2024 року МОЗ створювалась необхідна матеріально-технічна база, що має значно спростити процес проходження експертизи для людей. 

 

Алгоритм оскарження рішень МСЕК наразі не змінився. Справу, що були направлені на оскарження до Центральної МСЕК, буде перенаправлено до Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро. Черговість розгляду справ буде збережена.