ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Грудне вигодовування – запорука здоров’я дитини.

Грудне вигодовування
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

За медичними даними, лише 2-3% жінок не можуть годувати дітей грудьми через патології в анатомічній будові грудей, перенесені операції на грудях чи ендокринні захворювання.

У різні часи щодо грудного вигодовування були різні рекомендації. Однак останні рекомендації українських і закордонних фахівців – неонатологів, педіатрів, дієтологів – ще раз підтверджують тезу: нове – це добре забуте старе.

Ця інформація дає ту основу знань, яка допоможе Вам без проблем годувати грудьми дитину до моменту вгасання в неї потреби в грудному вигодовуванні.

Кожна жінка повинна знати, що її молоко є ЄДИНОЮ й найбільш ПОВНОЦІННОЮ їжею для її дитини В ПРОДОВЖ ПЕРШИХ 6 МІСЯЦІВ ЖИТТЯ. Тому вона повинна прагнути виконувати правила успішного грудного вигодовування, щоб забезпечити для своєї дитини здоров’я, а відповідно і кращі умови для росту й розвитку її організму.

Основні правила успішного грудного вигодовування
(На основі рекомендацій ВООЗ / ЮНІСЕФ)

1. Перше прикладання дитини до грудей має відбутися протягом першої години після народження, ще в пологовій палаті.
2. Забезпечити спільне перебування матері й дитини в одній палаті.
Це дозволить матері й дитині адаптуватися один до одного, й налагодити годування на вимогу дитини.
3. Дотримуватись лише грудного вигодовування у перші дні життя дитини.
Важливо щоб дитина у перші дні життя отримувала лише молозиво з грудей матері. Молозиво повністю забезпечує потреби дитини в калоріях, білках, жирах і вуглеводах. Воно містить мало рідини, що захищає недорозвинені нирки дитини від надмірного навантаження. Молозиво покриває незрілу поверхню кишечника, захищаючи її від бактерій, вірусів, паразитів і інших патогенних агентів. Імунні фактори допомагають системі приготовитись до процесу травлення. Фактори росту активізують власні системи дитини, діючи, як імуномодулятори і стимулятори росту.
Допоювання водичкою поступово змиває захист молозива, а введення в шлунково-кишковий тракт дитини замінників грудного молока є грубим втручанням у функціонування організму дитини.
Будь яке догодовування дитини можливе тільки у виняткових випадках, при цьому забороняється використовувати пляшечку. Догодовувати потрібно тільки з ложечки, піпетки, шприца без голки, або системи для годування.
4. Правильне прикладання до грудей і зручне положення при годуванні.
Це дозволить матері уникнути багатьох проблем й ускладнень із грудьми. Мамі варто навчитися цьому спеціально на курсах для вагітних або у цьому їй повинні допомогти жінки які вміють правильно прикладати дітей, або консультант з грудного вигодовування.

Ознаки правильного прикладення дитини до грудей:

  • підборіддя і носик дитини доторкається грудей;
  • її рот широко розкритий;
  • її нижня губа вивернута назовні;
  • щічки дитини круглі або ніби розпливаються по материній груді;
  • більша частина ареоли захоплена ротиком дитини (губки розміщенні на 2,5– 4 см вище від основи соска);
  • дитина повільно смокче і чути, як вона ковтає молоко;
  • процес годування є безболісним для матері.

Якщо дитина правильно захопила мамину грудь, то вона може смоктати її скільки завгодно, не завдаючи мамі шкоди. Як правило, дитина сама випускає груди, задоволена і сонна.

5. Дотримуватись годування на вимогу дитини.
Дитина прикладається до грудей не тільки для того, щоб поїсти. Ссання грудей – це спосіб спілкування з матір’ю, що забезпечує дитині почуття безпеки й комфорту. Тому маля треба прикладати до грудей по вимозі але не рідше ніж кожні 1,5-2 години (вдень). В дитини перших місяців життя в добу буває 12-20 прикладань до грудей. Проміжки між прикладаннями можуть становити від 5-15 хвилин.

Не треба боятися прикладати дитину до грудей так часто як вона просить. Шлунок дитини фактично не бере участі у переварюванні молока. Молоко проходить через нього транзитом, перебуває в ньому 15-20 хв., а потім попадає в кишечник, де само себе переварює й всмоктується стінками кишечнику. При частому годуванні шлунок не розтягується, вночі може не відпочивати – він і так майже не працює.

Дитина не з’їсть більше, ніж їй потрібно. Якщо дитина часто і багато зригує, але сечовипускання у неї часті , вона добре себе почуває і нормально набирає вагу – причин для хвилювання немає. Здорова дитина може зригувати щораз після годування 1-2 столових ложки й один раз у день “фонтаном” – 3 столових ложки. Щоб перевірити, який об’єм молока дитина зригнула, вилийте 1-3 столових ложки води на пелюшку і порівняйте пляму від води з плямою від зригнутого молока.

Чому так важливі часті прикладання для мами?

Справа в тому, що за вироблення й виділення молока відповідають 2 гормони: окситоцин і пролактин.

Пролактин відповідає безпосередньо за виробництво молока. Він виробляється тільки у відповідь на ссання дитиною грудей. Відповідно якщо дитину прикладати неправильно, то пролактин буде погано вироблятися. На прикладі вироблення пролактину виглядає так: дитина починає ссати груди > у мозок надходить сигнал про це > гіпофіз головного мозку починає виробляти пролактин > пролактин попадає в кров > завдяки цьому між годівлями виробляється молоко > коли дитина знову починає ссати саме цей пролактин, вироблений у попередню годівлю змушує молочні залози виробляти молоко. Таким чином, щораз годуючи дитину ми “замовляємо” молоко на наступну годівлю. Пролактин живе в крові не довго, приблизно 1,5 години, тому годівля раз в 3-4 години зменшує вироблення молока приблизно в геометричній прогресії.

Другий гормон – окситоцин – відповідає за виділення молока із грудей. На його вироблення впливає дуже багато речей: ссання дитиною грудей, зовнішній вигляд, запах, плач, думки про дитину, різні речі які приносять задоволення, напої для збільшення лактації. Пригнічують цей гормон стрес і невпевненість у собі. Його вироблення під час годування виглядає так: дитина ссе груди – гіпофіз виробляє окситоцин – окситоцин змушує мускулатуру грудей скорочуватися, допомагаючи видавлювати молоко з молочних проток – жінка відчуває це як стискання грудей, називаючи це “припливом” молока. У міру встановлення успішної лактації ці “припливи” перестають відчуватися, але це не означає, що окситоцин не виробляється.

Годуючій грудьми матері необхідно споживати стільки рідини, скільки їй хочеться. Це приблизно 2 літри рідини в день. Сама по собі випита рідина ніяк не впливає на вироблення молока, лише надмірна кількість спожитої рідини може призвести до зменшення кількості грудного молока.

Чому деякі жінки можуть годувати раз в 3-4 години і молока в них вистачає й немає необхідності переходити на підгодовування? Це відбувається через особливості внутрішньої будови грудей і через специфічне гормональний фон.

6. Приблизно що 1,5-2 години чергувати груди.
Не слід перекладати дитину до другої груді раніше, ніж що 1,5-2 години, або коли дитина висмоктала першу. Перекладання дитини від однієї груді до іншої може викликати гіперлактацію (підвищене виділення молока).

Молоко ділиться на “переднє” й “заднє”.

“Переднє” виробляється між годуваннями й набирається в протоках молочної залози і в синусах (перед соском). Воно дуже багате вуглеводами, основний з яких – лактоза. Це молоко дуже ріденьке й зовсім не жирне. Багато жінок вважають, що в них не якісне молоко, тому що воно “синє”, “прозоре”. Але це і є правильне “переднє” молоко. Це пиття для дитини.

“Заднє” молоко виробляється поступово тільки в момент годування. Воно не “б’є фонтаном” як “переднє”, а видавлюється по крапельці. Воно багате білками й жирами. У ньому втримуються ферменти, які допомагають переварювати лактозу, а саме – лактаза й ліпаза. Часта зміна грудей веде до того, що дитина одержує велику кількість “переднього” молока, і не встигає висмоктати “заднє”. У результаті дисбалансу між передньою й задньою порціями молока, у маляти може спостерігатися розлад травлення.

7. Тривалість годування регулює дитина.
Не слід відривати дитину від грудей раніше, ніж вона сама відпустить сосок. Якщо дитина в процесі годування змінила положення й взяла груди неправильно, необхідно забрати груди й знову прикласти дитину, з огляду на правильність захоплення.
8. Застосовувати щонайменше 3 нічні годівлі.
Нічні годування найбільш повноцінні й забезпечують стійку лактацію. Саме вночі, з 3 до 8 ранку, гормон пролактин виробляється в максимальній кількості, якщо в цей час маля ссе.
Для зручності нічних годувань дитину потрібно на ніч укладати у своє ліжко. Щоб висипатися й відпочивати, матері необхідно навчитися годувати дитину лежачи в зручному положенні й спати разом з нею. Нічні годування при правильно організованому грудному вигодовуванні виглядають приблизно так: дитина почала рухатися, мама приклала її до грудей, маля спить присмоктавшись і мама теж спить, через якийсь час дитина відпускає груди і мама з дитиною сплять далі більш міцно. І таких епізодів трапляється за ніч 4-6. Все це легко організувати, якщо мама спить разом зі своєю дитиною, а для цього їй треба вміти годувати лежачи в зручному положенні. Якщо дитина спить окремо від матері, у власному ліжечку, то вона перестає просинатися для ранкових годувань, іноді вже через тиждень після пологів, іноді до 1,5-2 місяців. Більшість сучасних мамів сприймають це з полегшенням, тому що для них закінчилася нарешті нічна біготня туди сюди, спання сидячи в кріслі або на ліжку над дитиною, що присмокталася, а деякі ще й зціджували по ночах… І тут їх чекає підводний камінь під назвою недостатня стимуляція пролактину і, як наслідок, зниження кількості молока. Мама і її дитина – це чудова саморегулююча система. Виходить, це так: ссання дитини вночі, стимулює пролактин мами, що забезпечує дитині достатню кількість молока вдень. А коли вночі посмоктати не вдається, то досить швидко дитина залишитися без молока й в день. Дитина, що ссе груди по ночах, краще набирає вагу!
9. Повна відмова від сосок, дурачків і пляшкової годування.
Жодна соска або дурачок не схожа за формою на груди, тому соску і груди дитина ссе по-різному. Якщо в дитини, крім грудей, є ще якийсь об’єкт для ссання, то відбувається так звана “плутанина сосків”. Дитина намагається брати груди, так, як бере дурачок або соску. Але, тоді вона не може нормально ссати й повноцінно висмоктувати молоко. Крім того, дитина може травмувати соски матері (тріщини сосків)! Іноді дитині досить одного-двох годувань із пляшки, щоб вона перестала брати груди правильно. Крім того, ссання соски зменшує кількість прикладань до грудей, і формує в дитини відстороненність від матері, коли мама для заспокоєння дає дитині соску замість грудей.
10. Не мити груди перед годівлею й після неї.
Часте миття грудей з милом чи без, а тим більше обробка сосків розчином брильянтової зелені (“зеленкою”), або іншими спиртовими чи дезінфікуючими розчинами приводить до видалення захисного шару жирів ареоли й соска, через що утворюються тріщини! Груди варто мити не частіше 1 разу в день під час гігієнічного душу, але соски спеціально мити не потрібно.
11. Не зціджувати молоко після годування.
Якщо грудне вигодовування організоване правильно (див. пункт 4-9), то молока прибуває рівно стільки, скільки потрібно дитині. Додаткові зціджування віднімають багато сил і часу в матері та сприяють утворенню надлишків молока. Зціджування необхідно тільки у випадку змушеного розлучення матері з дитиною або виникнення проблем з годуванням.
12. Відмова від контрольних зважувань дитини, проведених частіше 1 разу в тиждень.
Ця процедура не дає об’єктивної інформації про повноцінність харчування дитини. Вона тільки нервує матір і приводить до зниження лактації й необґрунтованого введення догодовування. Дитина ссе часто, порції завжди різні. Вистачає чи ні дитині молока перевіряється тестом мокрих пелюшок. На добу знімаємо підгузник і рахуємо сечовипускання. У нормі їх повинно бути 12 і більше. Якщо їх менше 12, але більше 6 – зв’яжіться з консультантом по грудному вигодовуванню, якщо менше 6, то треба зв’язатися з лікарем – і з консультантом по грудному вигодовуванні, щоб все-таки грудне вигодовування налагодити.
13. Дотримуватись лише грудного вигодовування в перші 6 місяців життя дитини.
У перші 6 місяців життя, навіть у жарку погоду немає необхідності давати дитині, яка знаходиться на повному грудному вигодовуванні по вимозі, воду або сік. Це може стати причиною зараження або алергії. Грудні діти не мають потреби в додатковій воді, бо грудне молоко складається із 87-90% води. Для того, щоб дитині вистачало води, потрібно просто частіше пропонувати груди. У дітей до 1 року центр спраги й ситості перебувають дуже близько. Тому, якщо ви напоїте дитину водою, вона насититься, і відповідно зменшиться потреба в ссанні. Скільки маля випило води, стільки недоодержало грудного молока! Допоювання заважає налагодженню грудного вигодовування. Діти мають потребу в поживних речовинах і калоріях, що присутні в грудному молоці, – вода чи чайочки нічого цього не містять. Починати вводити прикорм раніше появи в дитини харчового інтересу до їжі безглуздо, а навіть шкідливо. У грудному молоці є все: жири, білки, вуглеводи й вітаміни, необхідні дитині до року.
14. Підтримка матерів, що годували своїх дітей грудьми понад 1,5 років.
Спілкування з жінками, що мають позитивний досвід грудного вигодовування, допомагає молодій матері набути впевненості у своїх силах й одержати практичні ради. Якщо у вашому оточенні є жінки, які ніколи грудьми не годували, або які годували не довго, то варто обережно ставитися до їхніх порад, інакше ви ризикуєте повторити їхній негативний досвід.
15. Збереження грудного вигодовування як мінімум до виповнення дитині 2 – 2,5 років а можна і більше.
Годування до 1 року не є фізіологічним терміном припинення лактації. Увесь цей час поки ви будете годувати дитину грудьми, ви будете сприяти її захисту від інфекцій і постачати унікальними речовинами, необхідними їй для розвитку всього організму. Цих речовин немає в жодному прикормі!

Якщо взаємини між мамою й малям доброзичливі, а доступ до грудей безперешкодний, то дитина бачить у материнських грудях і маминих обіймах гарантований захист від всякого лиха і нещастя. Тому, якщо дитина впала, вдарилася, або налякалася, то для заспокоєння, їй достатньо прикластися до материнських грудей.