В основі профілактики злоякісних новоутворів лежать досягнення онкології у вивченні причин виникнення й закономірностей розвитку пухлин.

Існують причини, що збільшують ризик виникнення злоякісних пухлинних захворювань:

1. Встановленими вважаються факти наростання частоти ракових захворювань із старінням організму. Пік захворюваності припадає на вікову групу 70-79 років. Відзначено, що, починаючи з 30-35 до 60-65 років, спостерігається зростання показників захворюваності в кожній наступній віковій групі в 1,5-2 рази, у порівнянні з попередньою.

2. Індивідуальні особливості окремих людей. Це особливості обмінних процесів і імунної системи, наявність у людини спадкових і набутих захворювань, порушень гормональної регуляції та ін., що сприяють виникненню рака. Більшість із них пов'язані з вродженими індивідуальними особливостями організму кожної окремої людини і необхідність вживання профілактичних заходів виникає тільки після їхнього виявлення.

Наступні причини не так очевидні. Питання про механізми їхнього впливу і про те, наскільки вони збільшують ризик виникнення злоякісних захворювань залишається суперечливим:

3. Шкідливі звички, пов'язані з попаданням в організм канцерогенних речовин. На перше місце тут, звичайно ж, ставлять куріння. Значення також надають і особливостям харчування з вживанням копчених, гострих і смажених продуктів, алкоголю. Але роль при цьому канцерогенних речовин залишається суперечливою. Зв'язок шкідливих звичок із раком здебільшого не прямий, а через їхню подразнюючу дію на слизові і передракові захворювання, причиною яких ці шкідливі звички є. Наприклад, куріння як правило є причиною хронічного бронхіту; порушення в харчуванні - причиною гастритів і виразкової хвороби. Боротьба з курінням, обмеження кількості копчених, смажених і гострих страв у харчуванні веде до зниження навантаження на органи, зниженню ризику виникнення передракових захворювань, а отже і злоякісних пухлин.

4. Зовнішні фактори, із якими люди змушені контактувати. Це канцерогенні речовини й джерела радіоактивного випромінювання, застосовувані на виробництві і сприяючі збільшенню ризику розвитку злоякісних пухлин у працівників цих виробництв у випадку тривалого безпосереднього контакту. В цю групу можна також віднести підвищений ризик захворювання деякими формами онкозахворювань у ліквідаторів Чорнобильської катастрофи і ризик розвитку рака щитовидної залози в дітей, що знаходилися в той період на забрудненій території. Але значення цих факторів не настільки велике, як це може показатися, про що докладніше зупинимося нижче.

5. В особливу групу можна віднести особливості клімату і національні традиції у побуті й харчуванні, що існують в різних місцях земної кулі й в різних народів. Ці особливості обумовлюють наявність деяких відмінностей у рівні захворюваності різними формами рака в різних країнах.

Наскільки ж істотні ці фактори і наскільки можна знизити їхній вплив?

Оскільки встановленими вважаються факти наростання частоти рака із старінням організму, всі заходи щодо профілактики старіння є і заходами профілактики рака. Із збільшенням кількості людей літнього і старечого віку, зниженням смертності від інших захворювань, неминуче буде рости захворюваність на рак і смертність від нього. Ця захворюваність знаходиться в прямій залежності від віку. У 60 років ризик занедужати на рак більш ніж у 10 разів вищий, ніж у 40 років. І це незалежно від зовнішніх "канцерогенних" факторів, що хоч і існують, але мають незрівнянно меншу вагу, ніж ця, "спонтанна" захворюваність, пов'язана з природним зносом і поломками організму на клітинному рівні.

Профілактика старіння - це окрема, дуже цікава тема. Особисте здоров'я кожного, як відомо, здебільшого залежить від здорового способу життя, фізичної активності, раціонального режиму праці й відпочинку, раціонального збалансованого повноцінного харчування. Хоч запобігати старіння і виправляти індивідуальні генетичні особливості наука поки ще не навчилася, існує безліч рекомендацій з організації здорового способу життя так, щоб не старіти передчасно. В їхній основі лежать не харчові добавки, а відмова від шкідливих звичок, збалансоване харчування натуральними продуктами з обмеженням м'ясних страв, помірна фізична активність, боротьба з надлишковою вагою й гарний настрій.

У зв'язку з цим важливо також відзначити важливість нормалізації основних фізіологічних функцій організму, збереження гормональної рівноваги. Це особливо актуально для жінок. Ризик виникнення найбільш розповсюджених серед них пухлин підвищується при будь-яких порушеннях, пов'язаних із їхньою дітородною функцією. Це занадто ранній або пізній початок статевого життя, його нерегулярність, аборти, ранні або пізні пологи, прийом гормональних протизаплідних засобів, відмова від годування грудьми чи дітонародження взагалі і т.п.

Що стосується зовнішніх факторів навколишнього середовища, із якими люди змушені контактувати і продуктів харчування, то питання це складне і його вирішують багато вчених різних спеціальностей. Ні в якому разі не можна назвати одні продукти харчування канцерогенними (сприятливі виникненню рака), а інші, навпаки, такими, що оберігають від нього. В цьому питанні і серед вчених багато нез'ясованого.

Вплив зовнішніх канцерогенних факторів може мати значення тільки при наявності двох умов: при масивності впливу канцерогенного фактора і його тривалості. І для того, щоб цей вплив став помітним, ця масивність і тривалість повинні в сотні разів перевищувати прийняті припустимі норми. Це ми бачимо на прикладі ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Вчені медичного радіологічного наукового центру АМН підрахували, що серед них ризик захворювання на рак зростає на 5% у порівнянні іншим населенням і на 23% - ризик захворювання лейкозами. На відміну від ліквідаторів аварії, у населення, що перебувало в той період у зоні найбільшого радіоактивного забруднення, ризик зростає усього на 2 - 5% відповідно. Ризик же, пов'язаний зі стандартними медичними рентгенологічними дослідженнями, які проводяться в лікарнях, відверто кажучи, взагалі відсутній, принаймні переконливих доказів існування такого ризику поки не існує.

Інша справа - радіаційне зараження, тобто попадання довгоживучих радіоактивних елементів усередину організму і відповідне тривале внутрішнє опромінення малими дозами протягом тривалого часу. Проведений радіаційно-епідеміологічний аналіз показав, що до 40% виявлених випадків рака щитовидної залози (РЩЗ) у дітей у Брянській області в РФ обумовлені інкорпорованим опроміненням радіоактивним йодом.

Але чи варто так переживати з приводу підвищення цього ризику більшості населення? Якщо звичайний спонтанний (не пов'язаний з радіацією) рівень захворюваності РЩЗ дитячого населення складає 3-5 випадків на 1 000 000 чоловік на рік? Так само обстоїть і ситуація з усіма іншими канцерогенними "шкідливостями". Ризик захворіти на рак, пов'язаний із зовнішніми причинами для абсолютної більшості людей залишається меншим, ніж ризик умерти в автомобільній аварії. Один рік життя - більш канцерогенний фактор.

Однозначна картина тільки з курінням. Курити шкідливо! Думка про те, що куріння є, безумовно, одним із факторів захворювання на рак органів дихання, підтверджується тим, що захворюваність на рак легень у курців значно вища, ніж у некурящих. В першу чергу це пов'язано з тим, що дим подразнює слизову, всі курці страждають хронічним бронхітом, який можна розцінювати як передракове захворювання.

Небезпека захворювання зростає пропорційно збільшенню кількості викурених сигарет: у людини, що викурює половину пачки сигарет на день, ризик захворіти на рак легень у 5-15 разів вищій, ніж у некурящого, а у того, хто викурює дві пачки сигарет і більше - ймовірність захворіти збільшується в 27 разів. За 60 років із 20-х по 70-і роки в США споживання цигарок і сигарет збільшилося в 500 разів, і в 20 разів зросла кількість хворих на рак легені. На даний час захворюваність знизилася завдяки активній боротьбі із курінням.

Курити шкідливо не тільки тому, що ризик захворіти на рак легень для курящого в десятки разів вищий, що куріння сприяє захворюванню на рак і інших органів, але й тому, що куріння є причиною багатьох інших неракових захворювань, в тому числі й захворювань, які частіше за інші призводять до інвалідності - хронічного обструктивного бронхіту й облітеруючого ендартеріїту.

Профілактика, спрямована на попередження виникнення захворювань, називається первинною профілактикою.

Основою профілактики рака завжди була й залишається вторинна профілактика - раннє виявлення і своєчасне лікування хворих.

Головне завдання профілактики злоякісних пухлин зводиться до активного виявлення і лікування хворих передпухлинними захворюваннями й виявленню та лікуванню хворих на рак у ранніх стадіях. Більшість онкологічних захворювань піддаються лікуванню при їхньому своєчасному виявленні.

До одного з найбільш ефективних методів ранньої діагностики й профілактики злоякісних пухлин варто віднести, насамперед, профілактичні медичні огляди населення. Досвід показав, що диспансерний метод є найбільш ефективним. Він дозволяє активно боротися із захворюваннями такими шляхами:

• активного виявлення хворих, особливо в ранніх стадіях захворювання;
• взяття на облік окремих груп здорових і хворих та активного спостереження за ними;
• своєчасного й планомірного застосування лікувальних і профілактичних заходів для попередження рецидивів захворювання, якнайшвидшого відновлення здоров'я й працездатності;
• з'ясування факторів зовнішнього середовища, що впливають на стан здоров'я людини, проведення заходів щодо покращення умов праці й побуту, працевлаштування відповідно до стану здоров'я.

В розвинутих країнах спостерігається тенденція до сповільнення росту захворюваності й зниження смертності від злоякісних пухлин як за рахунок профілактики (у першу чергу боротьба з курінням), так і за рахунок покращення ранньої діагностики й лікування.

Основні поради з профілактики онкологічних захворювань:

1.Що робити?

Проходити профілактичні огляди. Вчасно звертатися до лікаря з приводу будь-яких захворювань і порушень здоров'я. Строго виконувати всі рекомендації лікарів по обстеженню й лікуванню захворювань, в першу чергу тих, котрі можуть бути передпухлинними. Жити здоровим і повноцінним життям.

2. Чого не робити?

В першу чергу позбутися шкідливих звичок, не курити. І, у другу - не забивати собі голову зайвими переживаннями з приводу можливого захворювання на рак, якщо Ви ведете здоровий спосіб життя.

3.Чи можна уберегтися від раку?

Способів на 100% уберегтися від раку немає і бути не може. Можна говорити про зниження імовірності занедужати в порівнянні із середніми цифрами для даної місцевості і даної вікової групи. Проте, дані статистики, багатий досвід практичної онкології дозволив виявити багато закономірностей у виникненні і розвитку рака. Цей досвід використовується для рекомендацій з найбільш раціонального способу життя, що дозволяє значно знизити ризик захворюваності.

ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА - це насамперед усунення канцерогенних факторів, більшість з який обумовлені способом життя, і підтримки здоров'я в цілому. Відмовлення від паління, зміна дієти, добавки вітамінів і мікроелементів, своєчасне лікування хронічних хвороб реально знижують імовірність занедужати раком.

ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА містить у собі виявлення, лікування і спостереження груп ризику - людей, що вже мають хронічні чи передракові захворювання, що знаходяться в тривалому контакті з канцерогенними факторами, що мають сімейну схильність до раку. Найбільш ефективні програми масового огляду по виявленню раку і передракових захворювань шкіри, слизової оболонки рота, губ (огляд і цитологічна діагностика), рака шийки матки (цитологічна діагностики), молочної залози (пальпація, мамографія, термографія), щитовидної залози (пальпація, УЗД), прямої й сліпої кишки (пальцеве дослідження кишки, аналіз калу на сховану кров).

Американське ракове товариство опублікувало шість основних принципів дієти, що сприяє зменшенню ризику розвитку рака:

• Профілактика ожиріння. У деяких експериментах на тваринах було показано, що споживання більш калорійної їжі приводить до збільшення росту пухлини. Частота розвитку деяких пухлин у людини знаходиться в залежності від фізичного навантаження, що може приводити до витрати калорій, отриманих з їжею.
• Зменшення споживання жиру з їжею. Епідеміологічні дослідження й експерименти на тварин свідчать про прямий взаємозв'язок між споживанням жиру і частотою розвитку рака молочної залози, товстої кишки і простати.
• Включення в щоденну дієту різних овочів і фруктів. Доведено в експериментах на тваринах, що овочі і фрукти, що забезпечують організм клітковиною, вітамінами і хімічними речовинами (органічними), запобігають розвиток пухлин.
• Споживання їжі, збагаченою клітковиною. Нерозчинна клітковина зменшує тривалість переварювання їжі, і в зв'язку з цим зменшується контакт між канцерогенами і клітинами слизової оболонки кишечнику. Волокниста рослинна клітковина є стимулятором діяльності кишечнику, вона поглинає і нейтралізує канцерогенні продукти розкладання жовчних кислот, що надходять ззовні й утворяться в організмі. До рослинних продуктів багатим клітковиною відносяться:
  1. зернові (пшениця, кукурудза, гречка, жито, овес, ячмінь, рис)
  2. бобові (волокниста квасоля, зелений горошок).
• Обмеження споживання алкогольних напоїв. Надмірне споживання алкоголю приводить до розвитку раку ротової порожнини, стравоходу, печінки і молочної залози.
• Обмеження споживання копченої й утримуючої нітрити їжі. Копчення може сприяти утворенню канцерогенних речовин у їжі. При взаємодії нітритів з білками в кислому середовищі шлунка утворяться високо канцерогенні нітрозоаміни.

Пам’ятайте! Рак - це не вирок. Близько 40% захворювань на онкологічну патологію можна попередити. Запорукою цього є активний та здоровий спосіб життя, правильне харчування, відмова від тютюнокуріння та надмірного вживання алкоголю, своєчасне проходження медичних обстежень.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”