ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА – СПРАВА КОЖНОГО!

ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА – СПРАВА КОЖНОГО
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну допомогу у 1982 році. Спочатку її визначали як догляд за людиною в останні дні її життя.

У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги. Сьогодні найбільш широко застосовується наступне її визначення. Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають, та проведення адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших розладах життєдіяльності), а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

ВООЗ дає окремо визначення паліативної допомоги дітям, призначення якої – активна і повна турбота про фізичний стан, розумові здібності й душевний стан дитини, що також включає надання підтримки дитині. Паліативне лікування повинне бути доступним для хворого цілодобово і надаватися в обсязі, прийнятному для пацієнта, відповідно до затверджених стандартів та клінічних протоколів.

Паліативна допомога може надаватися з урахуванням потреб і згоди конкретного пацієнта вдома, у поліклініці (як консультативна послуга) або в стаціонарних лікувально-профілактичних закладах будь-яких форм власності з використанням різних організаційних форм медичного обслуговування, у тому числі: у денному стаціонарі, у спеціалізованих стаціонарах (хоспісах або відділеннях паліативної допомоги). Наприклад, якщо хворий хоче одержувати паліативну допомогу вдома, медичні працівники можуть навчити його родичів, близьких або сусідів, які його доглядають, правильно давати йому призначені лікарем препарати, а також надавати інші види медичної і психологічної допомоги. Вони також повинні мати можливість звертатися, при необхідності, до медичних працівників за консультацією. Відповідно до сучасних міжнародних підходів та концепцій, паліативна медицина повинна бути невід’ємною, інтегрованою складовою медичного обслуговування та соціальної опіки. Декларація ВООЗ (1990) та Барселонська декларація (1996) закликають усі держави світу включити паліативну допомогу в структуру національних систем охорони здоров'я.

Згідно з існуючими визначеннями, паліативна медицина – це галузь наукової медицини та охорони здоров`я, основним завданням якої є покращання якості життя та полегшення страждань пацієнтів з різними формами невиліковних хвороб, переважно в термінальному періоді їх прогресування та за умов, коли можливості спеціалізованого лікування основної хвороби є обмеженими або, з точки зору сучасних наукових уявлень, безперспективними.

Паліативна допомога:

  • Забезпечує полегшення болю та інших симптомів або розладів життєдіяльності, що спричиняють страждання;
  • Поєднує соціальні, психологічні й духовні аспекти піклування про пацієнта;
  • Пропонує систему підтримки, що допомагає пацієнту жити активно, наскільки це можливо, до самої смерті;
  • Пропонує систему підтримки, що допомагає родині пережити важкі часи хвороби пацієнта;
  • Покращує якість життя і позитивно впливає на перебіг хвороби;
  • Призначається незалежно від стадії захворювання або основного лікування, в поєднанні з іншою терапією, яка забезпечує подовження життя, наприклад, така як хіміотерапія і променева терапія, та включає дослідження, що необхідні для кращого розуміння динаміки захворювання, контролю та запобігання клінічних ускладнень .

ВООЗ дала також визначення паліативної допомоги дітям: Паліативна допомога дітям представляє собою спеціальну, однак споріднену з паліативною допомогою дорослим, сферу.

До принципів, які застосовуються у випадку педіатричних невиліковних захворювань належать:

  • Паліативна допомога дітям – це активна повна турбота про фізичний стан, розумові здібності й душевний стан дитини, що також включає надання підтримки родині.
  • Паліативна допомога дітям починається з моменту діагностування захворювання й продовжується, незважаючи на те, чи отримує дитина відповідне лікування чи ні.

Паліативна допомога – право на гідне життя до кінця

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”