28 вересня - Всесвітній день боротьби зі сказом (World Rabies Day), який проводиться за ініціативи благодійної організації "Альянс з боротьби зі сказом" і Центрів США з боротьби із хворобами і профілактики хвороб.

Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, про те, наскільки легко його попередити і як викоренити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником серед тварин.

За даними Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів США з боротьби із хворобами і профілактики хвороб, щорічно 55 тисяч осіб помирають від сказу - в середньому одна людина кожні 10 хвилин. Причому, близько 95% смертельних випадків реєструється в Азії і Африці. Тим часом, є безпечні й ефективні вакцини, доступні для людей, покусаних тваринами, у яких може бути сказ, але через високу вартість вони мало застосовуються у країнах, що розвиваються.

Сказ - небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини.

Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, поява судом при спробі пити воду. Тому сказ називають ще й гідрофобією. З моменту появи ознак і симптомів хвороби сказ стає смертельним.

Перші симптоми сказу схожі з симптомами грипу, включаючи підвищену температуру, головний біль і втому. Потім хвороба поширюється на дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та/або центральну нервову систему. У критичній стадії переважають ознаки гіперактивності (буйний сказ) або паралічу (тихий сказ). Як у випадку буйного, так і у випадку тихого сказу параліч розвивається і зрештою приймає форму повного паралічу з подальшою комою і смертю в усіх випадках, що зазвичай наступає унаслідок дихальної недостатності. Без інтенсивного лікування смерть наступає протягом перших семи днів хвороби.

За даними фахівців Всесвітньої організації охорони здоров`я, собаки, як і раніше, є основними носіями сказу в Африці і Азії, і винуватцями більшості випадків смерті людей від сказу в усьому світі. Від 30% до 60% жертв укусів собак - діти віком до 15 років.

Більш як 30 років продовжується епізоотія сказу природного типу в Європі, основними джерелами якого є дикі м`ясоїдні тварини, головним чином - лисиці. Епіцентром епізоотії залишаються країни Східної Європи: Україна, Литва, Латвія, Білорусь, Росія, Хорватія, епізоотична ситуація в яких визначає стан по сказу в Європі.

За матеріалами Міністерства охорони здоров`я України, останнім часом у нашій країні збільшилася кількість випадків захворювань людей на сказ. Зараження людини відбувається в основному через укус хворою твариною або унаслідок попадання її слини на свіжі рани, подряпини шкіри або слизові оболонки. Інфікування людини сказом походить переважно від диких хижаків (вовки, лисиці - 41,4%) або домашніх тварин (коти - 21,8%, собаки - 15,3%) а також сільськогосподарських тварин (20,2%).

У разі вчасного звертання постраждалого до лікувальної установи проводиться щеплення антирабічною вакциною, яка попереджає захворювання і врятовує життя. У разі несвоєчасного проведення вакцинації після укусу інфікованої тварини хвороба закінчується смертю.

Щорічно в Україні реєструється приблизно 100-120 тисяч осіб, які звернулися до медичних установ з приводу укусів тваринами, з яких 60% одержують направлення за показниками підозри інфікування сказом.

Медики наголошують, що до лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, тому що при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається. Інкубаційний період сказу триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.

Однією з головних причин, що приводить до захворювання і смерті укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність піддатися профілактичному лікуванню вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців, і отже, пізній початок лікування, а також перерване профілактичне лікування або порушення режиму поведінки щепленого у період антирабічних щеплень (вживання алкоголю).

З метою попередження сказу ветеринари ведуть боротьбу зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактичну вакцинацію домашніх тварин.

Проблема забезпечення стійкого благополуччя із сказу тварин є не лише ветеринарною, а й загальнодержавною. Запорукою її успішного вирішення є реалізація програми пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин. Сказ можна подолати лише за умови тісної взаємодії та узгодженої роботи всіх зацікавлених служб і відомств.

Що необхідно робити, коли Вас покусала тварина ?

Якщо людину покусала тварина необхідно якомога швидше промити рану водою з милом, обробити краї 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись в травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.

Тварину, яка нанесла покус, в жодному разі не слід вбивати, її необхідно ізолювати, встановити за нею нагляд ветеринарним працівником протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу у тварин.

У випадках отримання покусів дикими, безпритульними тваринами та за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень в стаціонарному відділенні лікарні, адже ці щеплення є на сьогодні єдиним ефективним засобом профілактики, щоб не померти від сказу.

З метою профілактики сказу необхідно щорічно проводити щеплення собак та котів, при появі клінічних ознак захворювання доставляти тварину для огляду у ветеринарну установу і дотримуватись правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеку оточуючим.

З дітьми потрібно постійно проводити роботу про те, що тваринка не є іграшкою, а тому з нею потрібно відповідно поводитись, особливо це стосується бродячих тварин.

Профілактика сказу буває індивідуальною і загальною. Індивідуальну профілактику здійснюють у осіб, які належать до групи ризику, через можливість зараження вірусом сказу. Це собаколови, мисливці, працівники лабораторій з діагностики сказу і листоноші у осередку інфекції. Для цього використовують антирабічну вакцину за такою схемою: дворазове введення підшкірне 5 мл вакцини з інтервалом 10 діб і ревакцинація щороку.

Загальна профілактика - це знищення бродячих і хворих на сказ собак, профілактичні щеплення собак.

Прогноз у разі нелікованого сказу безнадійний. Всі хворі, як правило, помирають.

Пам’ятайте! Сказ небезпечна смертельна хвороба,
бережіть себе і своїх дітей від сказу!

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
"Центр здоров’я"