Щорічно учнів, студентів середніх-спеціальних і вищих навчальних закладів перевіряють на готовність до фізичних навантажень. Для школярів проходження медичного огляду є однією із обов’язкових процедур, одним із основних завдань якого є визначення фізкультурної групи.

Для визначення фізкультурної групи школярі мають щороку проходити профілактичне медобстеження, яке включає візит до педіатра, вузьких спеціалістів, здачу аналізів та пробу Руф’є. Потім педіатр видає висновок, де вказує, у якій групі має бути учень.

На сьогодні, нажаль, кожен четвертий школяр навчається у спецмедгрупі.

Серед найпоширеніших причин "виключення" школяра із основної групи – ортопедичні, очні, ендокринологічні та неврологічні (зокрема, ВСД) патології.

Фізичний розвиток дітей та підлітків характеризують соматометричні величини (довжина, маса тіла, окружність грудної клітини), фізіометричні (ЖЄЛ, показники динамометрії кисті i станової сили) та соматоскопічні (особливості розвитку кістково-м'язової системи, ступінь та характер жировідкладень, статевий розвиток, статура, постава). Фізичний розвиток дітей та підлітків визначають методом індексів, методом антропометричних стандартів, методом перцентилей, рівнянням регресії.

Тести для оцінки фізичних можливостей

Антропометричне обстеження дітей здійснюють стандартним інструментаріем за загальноприйнятою уніфікованою методикою. Антропометрія включаевиміри довжини (см) i маси тіла (кг), охватних розмірів грудної клітки (ОГК, см).

Для виміру довжини тіла використовують антропометр (ростомір).

Маса тіла має істотне значення для оцінки впливу фізичних навантажень на організм школярів молодших класів. Тому зважування систематично здійснюється під час лікарсько-педагогічних досліджень. Для виміру маси тіла школярів молодших класів використовують ваги медичні.

При вимірі окружності грудної клітки вимірювальну стрічку на спині накладають під кутами лопаток i попереду над грудною залозою.

Оцінка рівня фізичного розвитку здійснюється за допомогою методу стандартів, суть якого полягає в порівнянні індивідуальних антропометричних величин з регіональними таблицями, що розробляються місцевими органами охорони здоров'я.

Для кожного антропометричного показника розробляється середньоарифметична величина i сигмальне відхилення від цієї величини. Нормою залежних ознак (маси тіла й ОГК) є діапазон розкиду щодо конкретних показників довжини тіла, що є базовими. Оцінка рівня кожного вимірюваногопоказника припускає п'ять рівнів розвитку: низький, нижчий за середній,середній, вищий за середній, високий. Загальна оцінка рівня фізичного розвитку дається по групі довжини тіла i відповідності їй інших ознак (маси тіла й ОГК).

Гармонійність фізичного розвитку має для дітей молодшого шкільного вiку велике значения як показник здоров'я й оцінюється вiдповідністю маси тіла й ОГК довжині тілa або збігом оцінок ycix трьох показників фізичного розвитку. Оцінку "гармонійний розвиток" одержують діти з довжиною тіла нижче середнього, сеpедньою iвище за середнє, масою тіла, ОГК y межах M-1? до M+1?. Інші значения оцінюються як дисгармонійний розвиток: низька або висока довжина тіла, дефіцит або надлишок маси тіла.

Частота серцевих скорочень y спокої виміряється методом пальпації, що є найбільш простим iдоступним. Для виміру ЧССсп накладають 2-4 пальця на долонну поверхню передпліччя лівої руки біля великого пальця i злегка притискають судину до кисті. Для більшої вірогідності виміру ЧССсп, пульс підраховувався за 60 секунд.

Для виміру артеріального тиску використовують аускультативний (слуховий) метод, при якому AT виміряеться на плечовій артерії. Вимір AT здійснюють за допомогою тонометра, слуховим методом Н.С. Короткова.

Метод спірометрії використовують для виміру життевої ємності легень. З 15-секундним проміжком часу здійснюють 3 виміри i рееструють найбільший показник.

Метод кистьової динамометрії застосовують для виміру статичної сили м'язів згиначів кисті. Для цьогo використовують дитячий медичний динамометр, що береться в руку стрілкою додолоні. З двох спрoб фіксується кращий результат з точністю до 1 кг.

Для оцінки функціонального стану серцево-судинної i дихальної систем використовують функціональні проби:

1). проба Руф'є-є простим непрямим методом визначення фізичної працездатності, y якій використовуються значення частоти серцевих скорочень y різні часові періоди відновлення після відносно невеликих навантажень. У випробуваного, що знаходиться в положенні сидячи після 5 хвилин відпочинку виміряється ЧСС за 15с (ЧСС 1), потім обстежуваний виконує 30 глибоких присідань, викидаючи руки вперед, за 45 секунд i відразу ж сідає на стілець. Підраховуеться ЧСС за перші 15с після навантаження (ЧСС 2), потім в останні 15с першої хвилини після навантаження (ЧСС 3).

Індекс Руф'є розраховується за формулою:

У пробі Руф’є використовують значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) - пульс y різні часові періоди відновлення після фізичних навантажень. У випробуваного, який перебуває в положенні сидячи, після 5 хв. відпочинку вимірюють ЧСС (протягом 15 с) - ЧСС 1. Учень має повністю заспокоїтись.

Далі учень має протягом 45 секунд присісти 30 разів, тримаючи руки перед корпусом і рахуючи вголос (щоб зберігати правильне дихання). Після цього школяр сідає на стілець.

Підраховуєть ЧСС протягом перших 15 с після навантаження (ЧСС 2), потім протягом останніх 15 після 1-ї хвилини після навантаження (ЧСС 3). Індекс Руф’є розраховують за формулою:

Індекс Руф’є = (4×(ЧСС 1 + ЧСС 2 + ЧСС 3) – 200)×/10

Якщо все провести правильно, то результат буде правдивим. Треба слідкувати, щоб дитина не зробила присідання, наприклад, за 15-20 секунд, що дасть неправдиві результати. Згідно з результатами проби, дітей ділять на групи: основну (до 6,8), підготовчу (7-9,8) та спецмедгрупу (10-14 і більше).

Якщо показники проби Руф’є високі, дитину направляють на дообстеження

Замість оцінки - "зарах."-"незарах."

Замість оцінок школярі, яких зарахували до спецмедгрупи, отримуватимуть “зарах.” або “незарах”. Школярам, котрі навчаються у підготовчій групі, рекомендують ставити "зарах."-"незарах.", проте можуть виставляти й поточні оцінки – наприклад, за знання теорії, техніки тощо, а також за учать у спортивно-масовому житті школи. Проте фізичне навантаження таких учнів оцінювати не можна.

Проба Руф’є є простим непрямим методом визначення фізичної працездатності.

Результати індексу Руф'є:

• менше 0 - атлетичне серце;
• від 0,1 до 5 - "відмінно", дуже хороше серце, висока фізична працездатність;
• від 5,1 до 10 - "добре", добре серце;
• від 10,1 до 15 - "задовільно", серцева недостатність середнього ступеня;
• від 15,1 до 20 - "погано", серцева недостатність сильного ступеня.

На думку вчених, результати цього тесту допоможуть об’єктивно визначити групу для занять школяра на уроках фізичної культури.

Тільки на підставі проби Руф'є діти розподіляються за трьома групами здоров'я: основна, підготовча й спеціальна.

До основної групи з фізкультури відносяться абсолютно здорові діти, у яких після проходження медичного профілактичного огляду і за результатами проби Руф'є не виявлено жодних проблем. Вони займаються фізкультурою за загальною програмою і можуть брати участь у кросах і змаганнях.

До підготовчої групи належать ті діти, у яких виявлені незначні відхилення у стані здоров'я (дифузний зоб 1-2 ступеня, порушення постави, сколіоз першого ступеня) і індекс Руф'є - нижче, ніж належить. Ці діти займаються за основною програмою, але звільнені від фізичних навантажень у вигляді участі в кросах і спортивних програмах.

У спеціальну групу входять діти, чий стан здоров'я вимагає індивідуального підходу при навантаженні фізичними вправами. Учитель фізичної культури займається з ними за спеціальною програмою. Це діти, які віднесені до диспансерної групи спостереження і у яких спостерігається хронічна патологія.

Буває, за станом здоров'я дитина відноситься до основної групи, а згідно індексу Руф'є - серце може не витримати навантаження, тому її спрямовують в підготовчу групу. Потім проба Руф'є робиться повторно - через один-два місяці.

2)проба Штанге - довільна затримка дихання на вдиху - полягае в тім, що о6стежуваний у положенні стоячи робить кілька глибоких дихальних циклів i після повного вдиху закриває рот (щільно стискає губи), а великим i вказівним пальцями затискає крила носа. За секундоміром відзначають час з моменту зупинки дихання до його поновлення.

3) проба Генчі - затримка дихання на видиху. Обстежуваний після декількох дихальних циклів робить повний видих, закриває рот i затискає пальцями ніс. Тривалість затримки дихання реєструється за секундоміром. Оцінка рівня фізичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко) - у стані спокою вимірюються такі показники: ЖЄЛ, ЧСС, артеріальний тиск, маса тіла, зріст, динамометрія кисті. Необхідно провести тестування (проба Руф'є).

Життєвий індекс розраховуеться за формулою:

де ЖЄЛ - життева емність легких, мл; МТ - маса тіла, кг.

Оцінка результатів. Отриману величину ЖІ зіставляють з величинами, приведеними в табл. 1 i роблять висновок чи відповідає вона віково-половому показнику, більш чи менш за нього.

Таблиця 1

Оцінка життєвого індексу дітей та підлітків

Силовий індекс розраховується за формулою:

Індекс Робінсона розраховується за формулоrо:

Таблиця 2

Експрес - оцінка рівня фізичного здоров'я хлопчиків та дівчат 7-16 років (Г.Л. Апанасенко, 1992).

Вищеназвані показники оцінюються у балах за таблицею 2.

Рівень фізичної підготовленості оцінюють за результатами рухових тестів - Державна система тестів та нормативів фізичної підготовленості населення України, тест-програма мера Москви, Єврофіт, 12-хвилинний біговий тест Купера.

Оцінка фізичного розвитку методом індексу:

Прогнозні моделі гармонійності фізичного розвитку хлопчиків 10-17 років

• Обхват плеча (розслабленого) = 0,0598×ДТ + 0,7133×МТ - 0,0028×Мт×ДТ 1,2 см;
• Обхват стегна = 0,1453×ДТ + 1,0155×Мт - 0,0039×ДТ× МТ ±2 см;
• Обхват талії = 0,0012×ДТ² + 2,5543×Мт - 0,0112×ДТ×МТ±3 см;
• Сила кісті = 0,2115×ДТ + 0,2602×Мт - 0,1658×О×МТ±3 кг;
• ОГК = 0,01×ДТ + 84,7±2,5 см,

Де: ДТ - довжина тіла, см; МТ - маса тіла, кг; ОТ - обхват талії, см; ОГК - обхват грудної клітини, см.

Прогнозні моделі гармонійності фізичного розвитку дівчат 10-16 років

• Обхват плеча (розслабленого) = 0,1749×ДТ - 5,7073±1,2 см;
• Обхват стегна = 0,457×ДТ - 24,81±2,0 см;
• Обхват талії = 0,3204×ДТ + 12,09±3,0 см;
• Маса тіла = 0,8008×МТ - 78,509±4,0 кг;
• Сила кісті = 0,3158×МТ + 4,5448±3,0 кг;
• ОГК = 0,16×ДТ + 62,0±2,5 см.

Гармонійність розвитку мускулатури для юнаків за даними обхватних розмірів різних частин тіла визначається шляхом зіставлення індивідуальних даних з нормативами. Для цього необхідно значення обхвату таза помножити на відповідний коефіцієнт (середнього або вищого стандарту.).

Розрахунок плечового індексу i оцінка постави.

Плечовий індекс розраховують за формулою:

Оцінка результату: при ПІ менш 90 - осанка сутула, при 90-100 - нормальна.

Тести для визначення рівня розвитку сили.

Для визначення м'язової сили підбираються вправи с подоланням опору. При вимірі статичної сили використовуються різні динамометри (кистьові, станові). Для виміру динамічної сили дітей шкільного віку використовують вправи з подоланням маси власного тіла, що свідчить скоріш про рівень силової витривалості. Тести на силу повинні бути комплексними i підібрані до основних м'язових груп плечового поясу, спини, живота, ніг.

Прикладом комплексу тестів для визначення "мінімальної сили" є тест "Крауса - Вебера", який складаеться з 6 вправ:

1. Для визначення сили м'язів живота i розгибателів тазостегнового суглоба використовується вправа "сід з положення лежачи на спині, руки за головою". В тому випадку, якщо учень не може піднятися, він одержує 0 балів, якщо виконує вправу частково за допомогою викладача - 5 балів, при правильному самостійному виконанні - 10 балів.
2. Для визначення сили м'язів живота використовується вправа "сід з положення лежачи на спині з зігнутими колінами". Підрахунок балів робиться так як i при виконанні першої вправи.
3. Для визначення сили м'язів-згибателів тазостегнового суглоба i м'язів живота застосовується вправа "піднімання ніг з положення лежачи на спині". Учень, що тестується повинен підняти ноги на висоту 10 дюймів (25,4 см) над підлогою i як можна довше утримати їх в цьому положенні. 3а кожну секунду присуджується один бал. Максимальна кількість присуджуваних балів - 10.
4. Для визначення сили м'язів спини використовується вправа "піднімання тулуба з положення лежачи на животі". Той, що тестується лягає на живіт на спеціальну подушку, руки кладе за голову.

Партнер фіксує його ноги, після чого він піднімає тулуб i утримує його в цьому положенні протягом 10 с. Підрахунок балів провидиться так як в попередній вправі.

5. Вихідне положення наступної вправи - "пiднiмання нігв положенні лежачи на животі": - таке ж, як ї в попередньому. Партнер фіксує верхню частину його тулуба, після чого випробуваний піднімає прямі ноги над підлогою i утримує їх в цьому положенні протягом 10 с.

Підрахунок балів проводиться також, як у вправі 3.

6. Остання вправа - нахил тулуба - виконується з метою визначення рівня розвитку гнучкості. Той, що тестується повинен торкнутися кінчиками пальців підлоги - в цьому випадку вправа вважається виконана. Якщо ж він не дотягується до підлоги, то результат складає кількість сантиметрів від підлоги до кінчиків пальців зі знаком мінус.

Підраховуеться загальна кількість балів. Вважається, що особи, які не в стані виконати ці мінімальні вимоги, не можуть вважатися в достатньому ступені фізично розвиненими.

МОЗ України прийнято рішення, відповідно до територіальних особливостей та потреб населення, розподілити регіони України, у частині яких медогляди можна буде пройти на базі лікувально-профілактичних, а у інших – на базі загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема, до першої групи рекомендовано віднести Вінницьку, Волинську, Житомирську, Закарпатську, Івано-Франківську, Київську, Донецьку, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку, Черкаську, Хмельницьку області та м. Київ. У решті регіонів батьки можуть скористатися можливістю здійснити такі ж огляди і у навчальних закладах.

Також Міністерством охорони здоров'я України спільно із Міністерством освіти й науки України погоджено, що діти усіх вікових категорій, крім п'яти-шестирічних (тих, що вступають до першого класу), мають змогу пройти обов'язкове медичне обстеження до першого вересня поточного року – за бажанням батьків, або осіб, що їх замінюють, на базі лікувально-профілактичного закладу; після першого вересня – на базі загальноосвітнього навчального закладу за участі медичних працівників такого закладу та мобільних бригад медичних працівників в присутності батьків, або при наявності письмової згоди на його проведення та з дотриманням норм конфіденційності щодо стану здоров'я дитини.

"Діти, котрі вступають до першого класу, проходять медичне профілактичне обстеження лише при наявності батьків та на базі лікувально-профілактичного закладу", – наголошує начальник Управління материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Альона Терещенко.

Також вона нагадала, що в результаті обстеження учням видається довідка затвердженої форми (№ 086-1/о), у якій обов'язково зазначається висновок лікаря-педіатра (лікаря загальної практики – сімейної медицини), а також відповідно до вікових груп школярів, висновок профільних лікарів-спеціалістів.

Зі схемою періодичності обов'язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до Наказу МОЗ України № 682 від 16.08.2010 р. "Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів", можна ознайомитись на сайті Міністерства охорони здоров'я України.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”