І жалить, і пече, і викликає задуху. Усе це - про отруйну рослину. Називається ця рослина сибірський борщівник або борщівник Сосновського. Подібний він на величезний кріп і сягає 2-3 метрів заввишки, має товсте порожнисте стебло і велику квітучу верхівку. Здавалося б, ніби нічого особливого, крім велетенського зросту, в цій рослині немає, проте борщівник є дуже отруйним.

Борщівник (Heracleum) — рід дво- і багаторічних трав'янистих рослин родини зонтичних. У борщівника дуже потужний вид, чому і назва йому дано ботаніками: гераклеум (Heracleum), на ім'я Геракла (або Геркулеса), міфічного героя Давньої Греції. Стебла високі порожнисті, листки великі пірчасто-розсічені.

Відомо близько 70 видів, ростуть в помірній зоні північної півкулі (переважно в горах). В Україні росте 5 видів. Найбільш поширений (майже по всій Україні — на луках, по берегах річок, біля доріг) борщівник сибірський (Heracleum sibiricum).

В Карпатах зустрічаються

• борщівник карпатський (Heracleum carpaticum);
• борщівник європейський (Heracleum spondylium);
• і рідко борщівник пальчастий (Heracleum palmatum).

В Криму росте борщівник Стевена (Heracleum steveni).

Інші види:

• Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi)
• Борщівник велетенський (Heracleum maximum)

Найчастіше борщівник має квітки зеленуваті, шорстке з гранями стебло висотою в 1,5 - 2 метри і перистоскладні шорсткі листки, що складаються з трьох - семи яйцевидних листочків. Черешки листя біля основи охоплені піхвою у вигляді роздутого мішка. Цвіте він у червні - липні. У цей час і збирають молоде листя для салату; із стебел і більше старого листя варять борщ і роблять пюре.

Зоолог-мандрівник Г. Успенський в книзі "По заповідних нетрях" яскраво описує кавказький борщівник:

"Його великим волосистим листом можна накритися від дощу, як капюшоном ... По високотравних полянах багато слідів ведмедів ... У деяких місцях рослинність так прим'ята, що здається, ніби тут волокли важкі мішки з піском. Ведмеді приходять сюди годуватися м'ясистими частинами рослин. Вони люблять стебла борщівника ... Усюди валяються їх огризки, пожовані зубами звірів ... Я відкусив трохи зеленої соковитої м'якоті, пожував і з задоволенням проковтнув. Стебло походило смаком на молодий огірок і, мабуть, було досить поживним. Не дивно, що ведмеді так ласі на цю лісову овоч! "

Відвар борщівника нагадує курячий бульйон, а ніжні листи схожі смаком на моркву. Кореневище борщівника може замінити коренеплоди: воно солодке, тому що містить багато цукру.

У 70-ті роки ботаніки тримали його як унікальне явище в оранжереях...

Багато видів борщівника їстівні, деякі вирощуються в садах як декоративні. Борщівник був завезений на Україну десятки років тому для вирощування і наступної переробки на корм для колгоспних тварин, оскільки був невибагливим до умов і швидко ріс. Потім від нього поступово відмовилися, бо молоко у тварин ставало гірким, але сам борщівник уже встиг поширитися на прилеглі території.

Росте борщівник передовсім на берегах річок Дністер, Стрий, Опір, на узбіччях доріг та на пасовищах, але поширюється дуже швидко, вже навіть став підбиратися до міських масивів. Боротися з ним важко, так як рослині не страшні ні спека, ні морози.

У селах борщівник просто скошують, але квітку-шапку (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалити - бо насіння дозріває навіть тоді, коли трава скошена. Листя та порожнисту трубку стебла заливають гербіцидом.

Основними місцями його зростання є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища. Рослина багата на фітоактивні сполуки, тому навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків. Через 1—2 дні пошкоджена поверхня тіла досягає декількох сантиметрів, важко гоїться, загострює появу інших шкірних захворювань.

Якщо зірвати цю рослину чи просто пройти крізь зарослі - можна отримати дуже серйозні опіки, які важко гояться. Також не варто під нею фотографуватися, як під пальмою. Будьте обережні, не ходіть куди попало і не рвіть що попало.

У місці контакту шкіри із рослиною виникає некроз тканин, тому людину може морозити, нудити, підвищується температура, виникають алергічні реакції. Підступність борщівника сибірського ще й у тому, що реакція на контакт із ним виникає не відразу.

При опіках борщівником рекомендовано не перебувати на сонці, добре намилити поражене місце господарським милом і змити проточною водою чи лосьйоном, що містить спирт. Також можна використати пантенол чи іншу мазь проти опіків. Але якщо міхурі великі і біль сильний - обов'язково слід звернутися до лікаря. При необхідності прийняти десенсибілізуючі чи антигістамінні препарати (супрастин, діазолін, глюконат кальцію, тощо). При великих ушкодженнях і важкому стані - зверніться до лікаря негайно!

Пам’ятайте!

• Вирушати на природу слід в одежі, яка прикриває руки і ноги.
• Не ходіть в зарослих місцях босоніж.
• Не ламайте гілля борщівника.
• Щоб запобігти лиху, будьте обачним.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”