У домі, де їдять суницю, лікар не потрібен — суниця приносить здоров'я
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, e-mail: admin@oblzdrav.gov.te.ua
Суниці лісові — Fragaria Vesca. Суниця (лат. Fragаria) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини розових. Існує більш ніж 20 видів суниці та багато гібридів і культурних сортів. Кореневище коротке з тонкими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхідне, до 30 см заввишки. Листки трійчасті, прикореневі — на довгих черешках; прості — листочки сидячі, овально- ромбічні, зверху темно- зелені, знизу ясно-зелені, густо вкриті притиснутими шовковистими волосками, по краю — з зубцями.
Квітки білі (до 20 мм у діаметрі), правильні, двостатеві, на довгих тонких квітконіжках, у щиткоподібному суцвітті; мають по 5 білих пелюсток. Тичинок і маточок багато, вони розміщені на випуклому квітколожі. Цвіте у травні — червні. Плід — багатогорішок. Культурні сорти звичайно відомі як "полуниця", проте Полуниця (Fragaria moschata) частіше зустрічається в дикому виді, і в культурі вирощується переважно в країнах Західної та Центральної Європи. В Україні серед культурних сортів найпоширеніша Суниця садова (Fragaria ananassa). Суниця — цінне джерело вітаміну C.
Хімічний склад.
Плоди суниці містять цукри (до 10%), лимонну, яблучну й саліцилові кислоти (1,6%), дубильні й фарбувальні речовини, пектин. Крім того, вони відзначаються високим вмістом Fe, K, Mn, P, Ca, Co біологічно активних речовин, ефірних олій. Плоди і листки суниці багаті на вітаміни, у плодах містяться вітамін С (до 60 мг%), каротин (0,08 мг%), вітамін В1 (0,03 мг%), вітамін 132 (0,1 мг%), вітамін К (0,1 мг %), РР. Листки суниць теж можуть використовуватись як джерело вітаміну С (400 мг%).
Фармакологічні властивості.
Плоди суниці збуджують апетит, поліпшують травлення, виявляють легку сечогінну, потогінну й жовчогінну дію. Мають також бактерицидні та протизапальні властивості. Корисно вживати ягоди суниці, особливо свіжі, при діабеті та захворюваннях щитоподібної залози. Допомагають вони при підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі, гастритах зі зниженою кислотністю, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, колітах, поганій перистальтиці кишечнику (атонічні запори), жовчнокам'яній та сечокам'яній хворобах, подагрі.
Протипоказані плоди суниці при алергії на них, нирковій коліці, хронічному апендициті та гіперацидних гастритах.
Зовнішньо ягоди використовують у косметології та дерматології. З їхньою допомогою виводять плями і ластовиння, лікують лишаї та екземи. Кашку з розім'ятих плодів накладають на шкіру обличчя (маска) або використовують лосьйон — настій ягід на 40% — ному спирті (горілці). Після цих процедур шкіра стає чистою, пружною, зникають дрібні зморшки.
Препарати з листків суниці розширюють судини, знижують артеріальний тиск, нормалізують ритм та амплітуду серцевих скорочень. Вони також підвищують тонус матки і посилюють її скорочення; сприяють виведенню солей з організму, виявляють жовчогінну, потогінну й протизапальну дію. Корисно вживати настій листків при цукровому діабеті, набряках, безсонні, бронхіальній астмі, жовчнокам'яній і сечокам'яній хворобах, подагрі та інших порушеннях сольового обміну, авітамінозах та анемії. Зовнішньо цей препарат використовують при мокнучих ранах (компреси) і для полоскань порожнини рота. Є регулятором процесів обміну. Лімфогінна, м'яка сечогінна, м'яка жовчогінна. Плоди — глистогінний засіб. Трава належить до імуномодуляторів.
Застосування в народній медицині.
Свіжі ягоди суниці в великій пошані в народі. Треба сказати, що численним садовим формам суниці народна медицина не надає ніякого цілющого значення. Природно, лісові ягоди пахучі, багатше вітамінами і мінеральними речовинами, однак і садова суниця, особливо деякі її форми, не позбавлена цінності. Проте народна медицина відкидає її. Вона рекомендує свіжі ягоди лісовий суниці при хворобах серця, печінки і жовчного міхура, при нервовому виснаженні, недокрів'ї та слабкості, при подагрі і ревматизмі, при вуграх і хронічному запорі. Мають вони і глистогінним дією. Чай з листя суниці відомий як той, що очищає кров, сприяє кровотворенню і має заспокійливу дію. Крім того, він має славу (в значній мірі завдяки відомостями зі старих травників) як цілющий засіб при геморої, недугах селезінки і печінки, жіночих хворобах і водянці. З його допомогою намагаються досягти успіху навіть при астмі і хронічному бронхіті. Чай з кореневищ рекомендують при поносі і жовтяниці. Однак не варто надавати радам народної медицини занадто великого значення. Застосовують плоди і листя внутрішньо, — спілі ягоди до Зкг в день протягом усього суничного сезону; відвар (20 г листя па 200 мл води) — по 2—3 столові ложки 3—8 разів на день або свіжий сік — по 4—8 столових ложок натще; та зовнішньо, — товчені ягоди накладають на уражену ділянку шкіри або роблять примочки з соку чи розпареного листя (влітку прикладають свіже листя).
Незважаючи на те, що природній ареал зростання суниці є Західний регіон України, суниця ввійшла до числа лікарських рослин Східного регіону, оскільки на сьогодні вирощування та реалізація суниці широко практикується по всій Україні. Ця рослина поширена на Поліссі, в лісостепу, Карпатах. Її промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Черкаській, Чернігівській, на півночі Хмельницької й Сумської, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях. Суниця — харчова, вітамінозна, лікарська, косметична рослина. Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, їх також використовують для приготування джемів, сиропів, соків тощо. Ця ароматна та корисна ягода відома ще з доісторичних часів. Археологічні дані переконливо свідчать, що суниця була в меню первісної людини. Про неї згадують Вергілій та Овідій. Перші записи про цілющі лікарські властивості ягід зроблені римлянином Апулеєм ще у 124 році н. е. У російському старовинному травнику було написано: "Вода з ягід суничних серце зміцнює, і силу дає, і камінь усередині нищить". Давні мудреці запевняли: у домі, де їдять суницю, лікар не потрібен — суниця приносить здоров'я. Подібні до застиглих рубінових краплин плоди суниці можна знайти в лісах, на галявинах, серед чагарників, на узліссях, степових схилах та в горах. Свіжі ягоди мають неповторний аромат, прекрасно діють на організм людини, причому у сиропах, повидлах та в інших продуктах переробки суниці зберігаються всі поживні речовини та аромат, властивий свіжим плодам.
При порушеннях мінерального, цукрового та ліпідного обмінів суниця — одна з найпопулярніших рослин у багатьох народів Європи у чистому вигляді, у сумішах з оплоднями квасолі, споришем та іншими рослинами. При нирковокам'яній та жовчокам'яній хворобах лікування нерідко починають зі зборів, що складаються з оплоднів квасолі та листя суниці. Рослина корисна при ожирінні, причому іноді дає стабільні результати. Жовчогінна, сечогінна, насичення організму солями Калію, Кальцію, Феруму, протимікробна, репаративна, дезінтоксиксикація організму (у тому числі й завдяки й потогінному ефекту) усе це робить суницю незамінним продуктом для оздоровлення та за засобом для лікування багатьох недуг, унаслідок тих, що виникають приушення процесу травлення. Ферменти, що завжди містяться у свіжих стиглих плодах (а також висушених, якщо вони не зазнавали температурного вплмву понад 40°С) також допомагають стабіліувати функцію травного тракту.
Суниця лісова має унікальні властивості, щодо впливу на лімфатичну систему. Висловлено думку, що вона прискорює роботу "лімфатичного серця", яке розміщене в спинномозковому каналі на рівні сонячного сплетіння і скорочується в ритмі 1 раз на 4 хвилини. Взагалі, у народі рослина відома, як лімфогенна. В усіх випадках не рекомендується чекати швидкого резульату — він розвивається повільно, але характеризується стабільністю. Листя і траву суниці рекомендують при різних формах анемії, а також при авітамінозах.
Вживати плоди потрібно в свіжому чи висушенему вигляді (розмочувати, але не варити), вони сприяють виведенню гельмінтів. Народна медицина каже, що для досягненню такого ефекту, необхідно протягом дня з'їсти 2 кілограма свіжих плодів суниці. Рекомендовано вживати чай з листя суниці напротязі цілого року. Людина меше піддається вірусним інфекціям, покращуєть колір обличчя, зникає жовтуватість склер. Мені здається раціональним віддати перевагу цій рослині перед чаєм, а особливо кавою, вживання якої призводить до протилежних наслідків.
У дерматології суницю варто спробувати зовні і всередину при псоріазі та екземі (обережно! — можлива алергічна реакція), іноді непогані результати спостерігали при використанні свіжих плодів для компресів, іноді з трав. У косметиці використовують переважно свіжі плоди, взимку консервовані, без цукру, або користуються соком чи настойками (лосьйонами).
Протипоказанням до застосування є алергічні реакції, печінкові кольки в анамнезі, висока кислотність шлункового соку, геморагічний васкуліт.
Суниця посідає перше місце серед вітчизняних плодів та ягід за вмістом корисних речовин, необхідних організму для побудови скелета і зубів. Особливо славляться суниці вмістом фолієвої кислоти, маючи перевагу над іншими плодами та ягодами за цим показником, а також кількістю вітаміну Е (у порічках, вишнях, черешнях, мандаринах його значно менше). Суниці вважаються найбагатшими серед інших плодів та ягід за вмістом кальцію. А заліза в них так багато, що вони здійснюють помітну кровотворну та кровоочисну дію.
Ці ягоди містять багато вітаміну С. Влітку він потрібен для підтримки тонусу капілярів — завдяки цьому вони не пропускають зайву рідину в тканини. Цей ефект вітаміну С доповнюється сечогінною дією, яку надають суниці завдяки високому вмісту калію. А гіпертонікам і тим, у кого є набряки, ця ягідка тим паче буде лікувальною — тиск нормалізується, набряки зменшуються. Вітамін С одночасно стимулює залози — наднирники: вони викидають гормони адреналін і кортизол, які підвищують працездатність. Тому суницю у великих кількостях не рекомендують вживати на ніч, краще — у першій половині дня. Окрім вітаміну С, суниця містить багато вітамінів групи В. Вони виконують роль прискорювачів обмінних реакцій усередині клітин, тобто дозволяють витягувати енергію з продуктів перетравлення і спрямовувати її на забезпечення будь-якого виду роботи. Ці вітаміни додають енергійності та сприяють схудненню.