Термін “холестероз” був запропонований у 1926 році S.Mentzer, хоча вивчення проблеми інфільтрації ліпідами стінки жовчного міхура розпочалося значно раніше, близько 140 років тому. Перші відомості про цю патологію пов’язані з іменем R.Wirchow, який у 1857 році виявив у слизовій оболонці жовчного міхура зернисті жирові маси, які можна було побачити неозброєним оком. У тому ж році Bottcher на його прохання ретельно описав мікро- та макроскопічну картину холестерозу жовчного міхура.

Холестероз жовчного міхура – відкладання жиру у слизовій оболонці жовчного міхура. Це захворювання є місцевим проявом порушення холестеринового обміну. Патогенез холестерозу жовчного міхура пов’язаний з холестериновим обміном у печінці. Гістологічна картина холестерозу жовчного міхура характеризується відкладанням ефірів холестерину переважно в слизовій оболонці жовчного міхура або в м’язовій оболонці, спричиняючи її гіпертрофію, інколи холестероз може локалізуватися у міхуровій протоці, холедоху, вірсунговій протоці.

Холестероз жовчного міхура може бути дифузним, вогнищевим, поліпозним. Залежно від наявності або відсутності жовчних каменів розрізняють некаменевий і каменевий холестероз. Залежно від клініки виділяють безсимтомний холестероз, диспептичну форму холестерозу, больову форму.

Найчастіше зустрічається безсимптомна або малосимптомна форма, за якої у хворих можуть спостерігатися неприємні відчуття у правому підребер’ї, диспептичні явища, порушення стільця.

Більш виразні клінічні прояви захворювання характерні для холестерозу жовчного міхура з ураженням його шийки, що порушує евакуацію жовчі з порожнини жовчного міхура і може спричинити больовий синдром.

У хворих з калькульозним холестерозом жовчного міхура клінічна картина нагадує жовчно-кам’яну хворобу, а у випадку приєднання інфекції – калькульозний холецистит. У хворих спостерігається больовий синдром, нудота, можливе блювання, а також підвищення температури тіла. Холестероз жовчного міхура може ускладнитися холециститом, флегмоною жовчного міхура.

Діагностувати дане захворювання можна за допомогою УЗД – дослідження, рентгенологічного дослідження і лабораторної діагностики. При цьому захворюванні будуть зміненні ліпіди сироватки крові, а саме підвищення загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької густини, а також зниження концентрації ліпопротеїдів високої щільності. Це призводить до підвищення густини жовчі. Густа жовч важче залишає жовчний міхур і більш тривалий час затримується в просвіті жовчного міхура, в результаті чого створюються сприятливі умови для інфільтрації стінок жовчного міхура надлишками ефірів холестерину.

Лікування спрямоване на: нормалізацію обміну речовин, покращення функціонального стану печінки, нормалізацію моторно – евакуаторної функції жовчного міхура, нормалізацію порушення інших органів травлення.

Нормалізація порушення обміну речовин здійснюється призначенням дієтичного харчування. Енергетична цінність раціону повинна відповідати енерговитратам організму. При надлишковій масі тіла в харчуванні слід обмежити вуглеводи та високоенергетичні продукти. Особливо небезпечними є сучасні продукти швидкого приготування та кондитерські вироби, багаті на легкозасвоювані вуглеводи та жири, що мають добрі смакові якості.

У харчуванні перевагу слід надавати нежирним сортам м’яса, рибі, молочним продуктам. Із продуктів, багатих на вуглеводи, найбільш оптимальними є страви із цвітної, білокачанної та інших видів капусти, зеленого горошку, кабачків, баклажанів, перцю, томатів, зелені.

Необхідно обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, які при надлишковому надходженні до організму легко перетворюються на жир та є джерелом ендогенного холестерину. Треба забезпечити вживання вітамінів та мінералів, задля систематичного надходження до організму яких рекомендується вживати вітамінно – мінеральні комплекси:селен, вітамін С, хром, цинк.

Для покращення холестеринового обмінну в раціоні хворих має бути достатня кількість харчових волокон:овочеві салати і пюре. Для покращення функціонального стану печінки слід призначати гепатопротектори рослинного походження та есенціальні фосфоліпіди.

Основою нормалізації функціонального стану інших органів травлення є лікування різних порушень травної системи. Особливу увагу слід приділяти функціональному стану кишківника. Кишкова мікрофлора має великий вплив на метаболізм жовчних кислот, тому порушення мікробіоцинозу кишківника коригують дієтою і пробіотиками.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради “Центр здоров’я”
за матеріалами Мирослави Вересюк,
гастроентеролога КЗТРР “Тернопільське районне територіальне медичне об’єднання”