Гостра реакція втрати

Перша фаза (шок)

Можуть бути наступні прояви першої фази реакції втрати:

"Я не можу повірити …" / заперечення реальності

Відчуття дереалізації / деперсоналізація

Інтенсивні почуття, переживання: паніка, біль, відчай, жаль, гнів …

Відсутність почуттів – "заторможеність", "відчуження" / такий стан функціонує як психологічний "буфер"

Соматичні відчуття: стискає у горлі, неможливо вдихнути, головокружіння

Дезорганізація поведінки: збудження, крик, плач чи оціпеніння, відстороненість

Стан із певним звуженням свідомості та уваги, неможливо усвідомити подразники; дезорієнтація

"Втеча" з актуальної ситуації (до стану дисоціативного ступору – F44.2) чи ажитацією і надактивністю (реакція польоту чи фуги)

Окремі ознаки панічного розладу (тахікардія, надмірне потовиділення, почервоніння)

Виключна увага на образі людини, яка померла, взаємодія з оточенням "на автопілоті".

Тривалість від декількох годин до 5-7 днів (деколи до 2 тижнів)

Основна задача цієї фази: визнати, зрозуміти реальність смерті (ще не вдасться прийняти).

Друга фаза (реакції)

Усвідомлення втрати, оплакування втрати, дезорганізація і туга за людиною, яку втратили.

Усвідомлення реальності втрати і життєвої пустоти. Відчай, біль, гнів (це фаза сильних за інтенсивністю почуттів)

Оціпеніння, що виконало функцію "емоційного буферу", пройшло – настає емоційна дезорганізація

Сильна жалоба за померлим – всі думки про нього, рідні живуть у спогадах, переглядають фото, подумки спілкуються із ним, багато часу проводять на кладовищі, оскільки не змогли попрощатися із ним.

Відмова перевернути сторінку книги життя.

Сум, апатія, відстороненість. Людину нічого не цікавить, ніщо не приносить радість.

Відчуття фізичної слабкості, виснаження від почуттів, відсутність здатності щось робити.

Часті соматичні скарги: болі у грудях, задуха, відсутність апетиту, безсоння.

Швидка зміна почуттів: гнів, вина, біль, жалоба, страх.

"Важко міркувати", порушення уваги та пам’яті.

Основні задачі другої фази:

Усвідомлення, ким був для нього померлий, як було разом.

Усвідомлення глибини втрати (близької особи, яку любиш, частинки себе, майбутнього, стилю життя, багатьох радостей, сенсу життя, тощо).

Плакати та жалувати. Відчути, пережити всю біль втрати. Тривалість цієї фази може бути дуже різна: від декількох місяців до декількох років.

Третя фаза: фаза примирення і емоційного виснаження.

Четверта фаза: фаза реорганізації і повернення життя.

П’ята фаза: пошук сенсу та переосмислення життя.

Що робити тим, хто переживає горе втрати?

Шукайте можливість поговорити з людьми, особливо із близькими друзями.

Не перебувайте один у квартирі, вмовте друзів бути з вами.

Ваш друг зараз допоможе вам переживати втрату.

Проговорюйте подію, що трапилася, свої почуття, але уникайте безпосередні та активно нав’язливі спогади.

Думайте про те, що подія вже відбулася і ЗАРАЗ ви у безпеці.

Рухайтеся, займайтеся спортом, щоби позбутися напруження та страху.

Уникайте вживання алкоголю, заспокійливих, снодійних (ви подавлятимете переживання і не зможете адекватно оволодіти своїм станом). Коли дія пройде, все знову повернеться на свої місця.

Варто зменшити вживання стимулюючих речовин (кава, чай, шоколад, кока, цигарки), щоби ще більше не накручувати організм, він так вже накручений.

Звертайте увагу на харчування – обов’язково снідайте та обідайте, вживайте більше овочів, фруктів, пийте до 2 літрів води на добу.

Якщо не можете заснути, не залишайтеся у ліжку зі своїми думками. Встаньте, пройдіться, щоби втомитися і намагайтеся знову заснути. Запишіть свої думки на папері. Помийте посуд. Сон прийде.

Що робити у близькі дні після травму?

Пам’ятайте, що Ваші реакції на подію – це нормальна реакція і вона пройде з часом. Не кожен страх чи жахи є доказом захворювання.

Намагайтеся якомога швидше повернутися до повсякденного життя. Можливо, з важкими завданнями вам потрібно буде більше часу.

Якщо ви почуватиметеся погано, вас оволодіватиме страх, намагайтеся глибоко дихати і згадуйте, що травмуючи події в минулому.

Робіть те, що приносить відпочинок та розслаблення.

Продовжуйте спілкуватися із друзями, родичами про переживання, це допоможе пережити втрату.

Навіть, якщо ви відчуваєте дистанцію із іншими людьми, не відмовляйтеся від їх допомоги.

Притримуйтеся нормального режиму дня.

Робіть приємні речі (спорт, прогулянки, читання, пишіть щоденник).

Правильний режим сну.

Регулярне і достатнє харчування.

Відпочинок.

Помірна фізична активність.

Розслаблення (медитація, аутогенне тренування, заспокійливі бесіди).

Звертайтеся за професійною допомогою до психологів, психотерапевтів.

Психосоціальна допомога після смерті близької людини:

Ми нічого не можемо зробити із рідними і друзями людини, яка померла, щоби полегшити чи прискорити процес переживання втрати.

Друзі та рідні померлого потребують перейти через усі почуття, всі етапи цього процесу – пройти, а не обійти.

Друзі та рідні повинні пережити цю дорогу, пройти кожний метр власними ногами – і тільки тоді вони зможуть увійти у майбутнє. Важливо бути поряд із людьми, які переживають горе втрати.

Не підштовхувати, не втішати, не давати порад і вказівок. Просто бути поряд. Просто бути підтримкою.

У ВИПАДКУ ВАЖКОГО ПЕРЕБІГУ ВСІХ ФАЗ ВІДРЕАГУВАННЯ, ПРИ ТРИВАЛОСТІ СИМПТОМАТИКИ ПОНАД ЧОТИРИ ТИЖНІ, А ТАКОЖ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ХРОНІФІКАЦІЇ ПЕРЕЖИВАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА СПЕЦІАЛІЗОВАНОЮ ДОПОМОГОЮ ДО ФАХІВЦЯ,ЯКИМ Є ПСИХОЛОГ, ПСИХОТЕРАПЕВТ, ПСИХІАТР.

На базі Тернопільської комунальної клінічної психоневрологічної лікарні можливо отримати кваліфіковану медико-психологічну допомогу із широким комплексом реабілітаційних заходів (фізіотерапія, водолікування, голкорефлексотерапія, аромотерапія, терапія творчим самовираженням). Забезпечується цілодобові консультації психіатрів.

Щоденно о 12.30 в кабінеті групової психотерапії денного стаціонару психіатричного профілю відбуваються заняття із стрес-менеджменту із метою практичного оволодіння навичками саморегуляції, попередження емоційного вигоряння, зменшення тривожності, напруги та позбавлення від настирливих думок чи спогадів. Щовівторка на тому ж місці о 15.30 проводяться сесії групової психотерапії для всіх бажаючих за умови попередньої співбесіди із ведучими (Олег 0979517320, Олександра 0972436324), наступна група — 11.03.2014р.

Індивідуальну консультацію можна отримати у психотерапевтів та арттерапевтів лікарні (Олена 0980313303, Ростислав 0969671551, Оксана 0983163444, Леся 0673532791, Таня 0677899410)

Координатор у Лікарні — Леся Володимирівна 0674942428

Лікарня співпрацює із "Пораднею" (польовим центром надання психологічної допомоги), який модерується фахівцями Тернопільського обласного осередку Української Спілки психотерапевтів.

Адреса центру: м.Тернопіль, вул.Танцорова, 51 (Будинок Профспілок) офіс 706.

Координатори "Порадні": Марія 0679998452, Ольга 0968642217, Олег 0979517320, Владислав 0988045674, 0506975420.

В комунальній установі Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний наркологічний диспансер" починає діяти служба, яка надає медико-психологічну допомогу для учасників Майдану.

Телефон: 43-61-47; 53-51-47, моб.тел 09685172, 0984633295, 0983764680, 0672761246

Прес-служба ДОЗ ОДА