Що потрібно знати кожному в зоні потенційного затоплення

(методичні матеріали для проведення бесід медичними працівниками серед населення)

За даними Управління з питань цивільного захисту населення ОДА в 2014 році внаслідок повені і дощових паводків на території Тернопільської області в зону затоплення, загальною площею біля 30 тис. га, може потрапити понад 50 населених пунктів області, а це майже 3500 людей.

Основними проблемними питаннями залишаються - відсутність локальних систем оповіщення в населених пунктах, що потрапляють в прогнозовану зону підтоплення, майже всі гідротехнічні споруди, а також дамби водосховищ потребують ремонту, на низькому рівні знаходиться організація очистки систем водовідведення, меліоративних каналів і русел річок для забезпечення їх максимальної пропускної спроможності.

Повідь, повіддя, повінь - природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу. Терміни “повінь” та “повідь” у повсякденній мові вживають як синоніми.

У гідрології повенями називають регулярні розливи водойм, які повторюються зазвичай щороку, і часто не спричиняють стихійного лиха. Нерегулярні розливи називаються паводками.

Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води, внаслідок танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах - внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повені може стати вітер, який “наганяє” воду. Ще однією причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи природних греблях, що часом утворюються на гірських річках внаслідок зсувів (зазвичай після землетрусів). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину, рівень якої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб, або ж зміни річкового русла.

Класифікація поводей в залежності від масштабу і повторюваності

Низькі (малі)

• Розлив річки Південний Буг.
• Затоплене місто Галич під час Паводку на заході України 2008 року.

Низькі (малі) поводі спостерігаються на рівнинних річках. Охоплюють невеликі території поза заплавою. Затоплюється менше 10% сільськогосподарських угідь. Майже не порушують ритму життя населення. Повторюваність 5-10 років. Наносять незначний збиток.

Високі

Завдають відчутної матеріальної та моральної шкоди, охоплюють порівняно великі земельні ділянки річкових долин, затоплюють приблизно 10-15% сільськогосподарських угідь. Істотно порушують господарський і побутовий уклад населення. Приводять до часткової евакуації людей. Повторюваність 20-25 років.

Видатні

Завдають великої матеріальної шкоди, охоплюючи цілі річкові басейни. Затоплюють приблизно 50-70% сільськогосподарських угідь, деякі населені пункти. Паралізують господарську діяльність і різко порушують побутовий уклад населення. Приводять до необхідності масової евакуації населення і матеріальних цінностей із зони затоплення і захисту найбільш важливих господарських об'єктів. Повторюваність 50-100 років.

Катастрофічні

Завдають величезних матеріальних збитків і призводять до загибелі людей, охоплюючи величезні території в межах однієї або декількох річкових систем. Затоплюється більше 70% сільськогосподарських угідь, багато населених пунктів, промислових підприємств та інженерних комунікацій. Повністю паралізується господарська і виробнича діяльність, тимчасово змінюється життєвий уклад населення. Повторюваність від ста до двохсот років.

Причини

• Повінь у Бійську, викликана аномально тривалими дощами (більше 72 годин), 2006 рік.
• Повінь в Естергомі (Угорщина) 1 квітня 2006

1.Тривалі дощі.

2.Танення снігів. Інтенсивне танення снігу, особливо при промерзлій землі, призводить до підтоплення доріг.

3.Шторми та тропічні циклони можуть призводити до затоплення узбережжя морів.

4.Хвиля цунамі. На морських узбережжях і островах можуть виникнути затоплення прибережної смуги хвилею, що утворюється при землетрусах або виверженнях вулканів в океані. Подібні поводі нерідко бувають на берегах Японії і на інших островах Тихого океану.

5.Підвищення дна водойми. Однією з причин поводей є підвищення дна. Кожна річка поступово накопичує відкладення у перекатах, у гирлах і дельтах.

6.Зміни річкового русла.

7.Руйнування (прориви) дамб, пошкодження водяних тунелів, або труб.

8.Будування дамб бобрами може також призводити до підтоплення навколишніх територій.

Наслідки

Первинні. Фізичне руйнування - пошкодження різних структур, включаючи мости, будинки, автомобілі, каналізаційні системи, дороги та канали.

Вторинні. Водозабезпечення - забруднення питної води. Чиста питна вода стає дефіцитною. Хвороби - негігієнічні умови зумовлюють спалахи інфекційних хвороб.

Урожаї та забезпечення їжі - забезпечення їжею може бути порушене у зв'язку із втратами урожаю. Однак, сільське господарство у низинах біля річок залежить від річкового мулу, який накопичується у результаті повеней. Мул додає поживних речовин до ґрунту.

Дерева - непристосовані дерева помирають внаслідок повеней.

Транспорт - руйнуються транспорті вузли, що також зумовлює ускладнення для служб допомоги для того щоб дістатися до місць катастрофи.

Третинні та довгострокові ефекти

Економічні - падіння економічного рівня за рахунок тимчасового зниження туризму, залучення коштів для відновлення після повені, зростання цін на їжу внаслідок дефіциту та інші.

Повені в Україні

Негативні наслідки від повеней і паводків проявляються на 27 відсотках території України (165 тис. кв. кілометрів), де проживає майже третина населення. Практично не існує жодної території держави, де б не відчувався час від часу негативний вплив паводків і повеней. Найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат. Населення і економіка країни зазнають при цьому значних збитків. Половина освоєних площ схилів піддається впливу зсувних процесів, на 70 відсотках гірських водозборів у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях розвиваються селеві явища. Населення і економіка України зазнають при цьому значних збитків.

За останні 15 років значні паводки, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій, спостерігалися у 1995, 1997, 1998, 2001, 2008 роках та паводок 2010 року. Так, середньорічні збитки від паводків у 1995-1998 роках склали 899,3 млн. гривень, 1999-2007 - понад 1500 млн. гривень, у 2008 році - близько 6000 млн. гривень. Аналізуючи історію та частоту повеней і паводків залежно від регіону, можна зазначити, що кожен третій рік характеризується високим підняттям рівнів води.

Повінь на Закарпатті 1998 року

Катастрофічний дощовий паводок руйнівної сили, який сформувався в період з 4 по 8 листопада 1998 року на сприятливому гідрометеорологічному підґрунті, за своїми характеристиками та величиною завданих збитків досяг, а в ряді пунктів перевищив усі попередні за період спостережень. Загинуло 17 осіб, без даху залишилось близько 8 000 осіб. У період паводку було підтоплене 40793 житлових будинків, з них 2695 зруйновано та 2877 пошкоджено. Було також зруйновано 12 мостів, 48,6 км автодоріг, крім того 48 мостів і 722,2 км автодоріг було пошкоджено.

Повінь на Закарпатті 2001 року

Формування паводка 3-5 березня було зумовлено інтенсивними дощами. За 3 дні в басейні річок Боржави, Латориці й Тиси випало більше 300 мм опадів, дещо менше - на заході області. В результаті повені загинуло 9 осіб. Було підтоплено 255 населених пунктів, 33580 будинків, знеструмлено 98 населених пунктів, через що майже 14 тисяч осіб було евакуйовано. Було зруйновано 1924 будинків та відселено 4948 мешканців. Зруйновано 6 та пошкоджено 17 мостів. Пошкоджено 52,7 км. автодоріг.

Паводок на заході України 2008

Улітку 2008 року на заході України стався паводок через інтенсивні грозові дощі і, як результат, різке підняття рівня води в річках. Пік повені припав на 23 - 27 липня, вона вважається найбільшою в історії Західної України за останні 60 років.

Повінь у Центральній Європі 2010 року

Повінь, що виникла в низці країн Центральної Європи в середині травня 2010 року стала наслідком тривалих дощів у регіоні, що почалися в ніч з 15 на 16 травня 2010 року. Повінь зачепила такі країни, як: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Україна, а також Австрія та Сербія.

В Україні повінь зачепила частково Львівську та Івано-Франківську, а найбільше Закарпатську області: станом на 21 травня в останньою було підтоплено 20 сіл, 260 господарств, 1850 га земель. Спочатку затопило Ужгородський, Іршавський та Перечинський райони, а пізніше ще й Мукачівський.

Протипаводковий захист в Україні

Державний комітет України по водному господарству, як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, здійснює державне управління у сфері водного господарства та меліорації земель відповідно до законів України, рішень та розпоряджень Президента України, Уряду, державних, міждержавних, регіональних і галузевих цільових програм, основними з яких є: Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закон України “Про адміністративні правопорушення”, Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства України".

Одним з пріоритетних завдань Комітету є забезпечення захисту громадян, населених пунктів, виробничих об'єктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації заподіюваних нею збитків для створення безпечних умов життєдіяльності населення. Виходячи з цього, Держводгоспом розроблено і здійснюється реалізація декількох державних цільових програм протипаводкового захисту, а саме:

"Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року" (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 901);

- "Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року", (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 № 1388);

- "Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Серету" (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1151).

У межах "Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року" у даний час в Україні створено комплекс захисних протипаводкових споруд, який включає 3,5 тис. км дамб, 1,2 тис. км берегоукріплювальних споруд, понад 600 насосних та компресорних станцій для перекачування надлишків води. Але комплекс захисних споруд на річках та водоймах є недостатнім і потребує значної реконструкції і розбудови.

Особливе занепокоєння викликає технічний стан комплексу захисних споруд на водосховищах Дніпровського каскаду, який введено в дію в50-70 роках і майже вичерпав свій технічний ресурс. За допомогою 32 перекачуючих насосних станцій цей комплекс захищає від затоплення 102 населених пункти з інфраструктурою, сільськогосподарські угіддя на площі 197,2 тис. га, міста Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Нікополь, Марганець, Кам’янка-Дніпровська, а також унікальні копалини марганцевих родовищ та всю інфраструктуру сіл і селищ на захищених територіях Придніпров’я.

Міжнародне співробітництво

Відповідно до Водного кодексу України до компетенції Держводгоспу належить здійснення міжнародного співробітництва у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів прикордонних вод. У цьому контексті за період 1992-2001 роки Комітет від імені Уряду України уклав двосторонні міжурядові угоди з питань водного господарства на прикордонних водах з усіма сусідніми країнами, зокрема з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Білоруссю, Молдовою та Росією, і в кожній з них головними аспектами є управління водними ресурсами та захист від шкідливої дії вод.

Для належного виконання угод кожна сторона, відповідно до свого законодавства, призначила Уповноваженого і його заступників, які організують і координують діяльність спільних робочих груп. У своїй діяльності робочі групи керуються регламентами або порядками співробітництва. Оперативне керівництво і забезпечення водогосподарської діяльності з питань співробітництва на прикордонних водах на басейново-територіальному рівні здійснюють організації, які входять до сфери управління Держводгоспу й межують з тією чи іншою країною. Щорічно відбуваються наради Уповноважених Сторін, два рази на рік проводяться зустрічі їх заступників та робочих груп і експертів. Всі ці заходи проходять відповідно до затверджених планів робіт та регламентів співпраці, носять офіційний характер і оформляються відповідними протоколами.

Розвивається співробітництво Держводгоспу з авторитетними міжнародними організаціями. Комітет був активним учасником підготовки Плану управління басейном р. Дунай, Плану інтегрованого управління басейном р. Тиса та Плану дій щодо сталого протипаводкового захисту в басейні р. Дунай та її головних приток, які останніми роками розроблялись під егідою Міжнародної комісії із захисту річки Дунай.

За інформацією Тернопільського обласного управління водних ресурсів (дані на 5.02.2013 року) паводкова ситуація в області не виходить за межі допустимих параметрів. Для безпечного пропуску льодоходу, повені та паводків в Тернопільській області здійснюються організаційні заходи.

Паводкова ситуація перебуває під постійним контролем Тернопільського обласного управління водних ресурсів.

На виконання наказу Держводагентства України від 03.01.2013 р. № 2 "Про пропуск льодоходу, повені і паводків у 2013 році" та з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу в управлінні облводресурсів виданий аналогічний наказ.

З метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об'єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу затверджено склад аналітично-диспетчерського центру обласного управління водних ресурсів, проводиться постійний аналіз та узагальнення інформації про гідрометеорологічну обстановку, хід формування повені та паводків на водних об'єктах області.

Налагоджується схема взаємодії з відповідними територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, басейновими управліннями щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором.

Міжрайонні управління водного господарства проводять обстеження технічного стану водогосподарських систем і гідротехнічних споруд, здійснюють роботи з ремонту і підготовки споруд та об'єктів до пропуску високих вод, відновлюють аварійні запаси матеріалів та інвентарю.

Організовано і підготовлено до роботи в умовах надзвичайних ситуацій аварійні бригади робітників, необхідні механізми і автотранспорт.

На період пропуску льодоходу, повені та паводків буде встановлено цілодобове чергування працівників, відповідальних за прийняття оперативних рішень.

Повені та паводки несуть собою багато лиха. Вони призводять до руйнування будинків, будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертв серед населення та загибель тварин. Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка:

Запам’ятайте!

• При загрозі повені або паводка до населення доводиться сигнал "Увага всім" за допомогою електросирен оповіщення.
• Після попередження уважно слухайте по радіо й телебаченню інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.
• Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям і людям похилого віку.
• Дізнайтеся в місцевих органах державної влади й місцевого самоврядування про місце збору жителів для евакуації й готуйтеся до неї.
• Підготуйте документи, одяг, необхідні речі, запас продуктів харчування на кілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті. Відключіть усі прилади від електромережі, вимкніть газ.
• Перенесіть найбільш важливі та цінні речі й продукти харчування на верхні поверхи або покладіть на верхні полиці.

Основні заходи безпеки при загрозі затоплення:

• Добре одягніть дітей, хворих та літніх людей, одягніться самі, візьміть необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на якийсь час, медикаменти, гроші, цінності та документи (на майно, ощадні книжки та ін.), а особливо ті, що засвідчують вас і членів вашої родини.
• Якщо ви проживаєте на першому поверсі або на нижніх поверхах і якщо на вулиці спостерігається швидкий підйом води, необхідно залишити квартиру, у крайньому разі піднятися на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий, слід зайняти горищні приміщення.
• Ви повинні, якщо це можливо, виїхати із зони затоплення будь-яким видом транспорту, у крайньому разі піднятися на підвищені ділянки місцевості або на верхні поверхи міцних будинків.
• Перебуваючи поза населеними пунктами, при загрозі затоплення варто, переміститися на підвищене місце або піднятися на дерева, використати різного роду плаваючі предмети. Якщо у вас є худоба, необхідно відігнати її в безпечні райони.
• Якщо у вашому будинку є сантехнічне обладнання, по можли¬вості відключіть його від системи загального користування, особливо туалет, щоб попередити потрапляння стічної води в будинок і фундамент.

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:

• Зберігайте спокій, уникайте паніки. Швидко зберіть потрібні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.
• Надайте допомогу дітям, інвалідам і людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
• По можливості негайно залишіть зону затоплення. Перед виходом з будинку від¬ключіть електрику та газ, перекрийте воду та по можливості каналізацію, погасіть вогонь у печах. Зачиніть вікна й двері, якщо є час - закрийте вікна й двері першо¬го поверху дошками (щитами), плівкою, мішками з піском.
• Якнайшвидше займіть найближче безпечне підвищене місце й будьте готові до евакуації.
• Якщо це неможливо, підніміться на верхній поверх або горище будинку, де ви перебуваєте.
• При підйомі води слід забратися на дах, а при різкому прибутті води - на верх (коник) даху.
• Дітей і хворих, ослаблених і замерзлих людей прив'яжіть до себе або до міцних елементів даху, або до пічної труби. Забиратися на де¬рева, стовпи, будови сумнівної міцності не можна. Вони можуть бути підмиті потоками води і впасти та зруйнуватися.
• Потрапивши у воду, зніміть із себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися для одержання допомоги у воді.
• Щоб привернути увагу рятувальників, постійно подавайте сигнал нещастя: у світлий час доби можна вивісити на високому місці біле або кольорове полотнище, а в нічний час подавайте світлові сигнали. До прибуття допомоги залишайтеся на верхніх поверхах і дахах будинків та інших підвищених місцях.
• Самостійну евакуацію можна проводити тільки, якщо є потреба у наданні невідкладної медичної допомоги постраждалим, за відсутності продуктів харчування та медикаментів, погіршення обставин або втрати впевненості в одержанні допомоги збоку. Для самостійної евакуації бажано використати власні човни або катери, плоти з колод та інших підручних матеріалів.
• Не переповняйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

Якщо ви берете участь у проведенні рятувальних заходів, пам’ятайте про таке:

• рятуйте людей, де б вони не були, використовуючи для цього всі існуючі засоби;
• у першу чергу із зони затоплення необхідно вивезти дітей; надайте негайну допомогу людям, які вже перебувають у воді; людям, яких врятували з води, слід надати, при необхідності, першу медичну допомогу, зігріти їх й одягти у сухий одяг.

Евакуація населення

Залишаючи своє житло, пам'ятайте про те, що необхідно взяти із собою:

• радіоприймач, електричний ліхтар і додаткові джерела живлення для них (батарейки або акумулятори);
• сухий і теплий одяг, водонепроникний верхній одяг і взуття, ковдри;
• найбільш потрібні ліки, предмети першої необхідності, засоби особистої гігієни та інші предмети, які вам можуть знадобитися;
• документи, які засвідчують особу кожного члена вашої родини, гроші й цінності;
• продукти харчування на якийсь час (консерви, крупи, сіль, цукор, чай, хліб, сухарі й т.п.);
• бажано мати при собі казанки або інші ємності для готування чи підігріву їжі.

Якщо ви користуєтеся під час евакуації автомобілем, проїзд здійснюйте з максимальною увагою. Якщо ваш автомобіль зламався, а ви потрапили в затоплену зону й далі їхати немає можливості, відмовтеся від нього. Багато людей гинуло внаслідок того, що, перебу¬ваючи в зоні повені, здійснювали спробу врятувати свій автомобіль.

Дії в період після повені, паводка:

• Переконайтеся, що ваше житло не одержало внаслідок повені ніяких ушкоджень, для чого обережно огляньте будинок і перевірте, чи немає загрози його обвалення та руйнування.
• При огляді внутрішніх кімнат не рекомендується використовувати сірники або свічки як джерело світла через можливу наявність у повітрі побутового газу (для цього найкраще підійде електричний ліхтарик).
• Не користуйтеся електромережею до повного висихання будинку.

Остерігайтеся розірваних або провислих електричних проводів!

Пам'ятайте!

• До перевірки фахівцями стану електричної мережі вмикати електроприлади категорично забороняється.
• Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду й домашніх речей, прилеглої до будинку території. Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.
• Здійснюйте осушення, відкачування води із затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води за добу.
• Не вживайте в їжу продукти, які були підтоплені під час повені (у тому числі й консервацію).
• Пам'ятайте! Ознаки зараження води можна помітити візуально при початковому огляді: за кольором або запахом. Якщо є підозра, що питна вода заражена, проведіть її знезараження перш ніж вживати; прокип'ятіть або додайте з метою очищення хлорний розчин чи перманганат калію (марганцівку).
• Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо із джерел водопостачання, які були підтоплені.
• Продукти харчування, що потрапили у воду, категорично забороняється споживати до проведення перевірки санітарно-епідеміологічною службою, а в подальшому вживати тільки після термічної обробки.
• Колодязі питної води, що опинились у зоні затоплення, необхідно осушити для подальшої дезінфекції.
• Дізнайтеся в місцевих органах державної влади й місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
• Про ушкоджені або зруйновані водопровідні, газові й каналізаційні магістралі та мережі негайно повідомте у відповідні комунальні служби й організації.

Пам’ятайте!
Знати – значить упередити і зберегти життя і здоров’я!

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”