Атопічний дерматит (його ще називають дифузний нейродерміт) це хронічне запальне захворювання шкіри алергічної природи, головним симптомом якого є сильне свербіння. Схильність до дифузному нейродермиту, а також до інших атопічним захворювань

(бронхіальна астма, полінози, алергічний риніт) передається генетично. Тому зазвичай у людини, якій ставлять подібний діагноз, обов’язково знайдеться родич з одним з перерахованих захворювань. У більшості пацієнтів захворювання починається у віці до 12 років. У зрілому віці атопічний дерматит маніфестує дуже рідко.

Причиною розвитку алергічної реакції на шкірі при атопічних дерматиті є гіперреактивність організму у відповідь на взаємодію з різними речовинами. Ці речовини є для організму хворого алергенами. Як алергену може виступати пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, різні харчові продукти, побутова хімія та ін. Виділяють повітряний, контактний і харчової шлях проникнення алергену в організм.

Для атопічного дерматиту характерно рецидивуючий перебіг з періодами загострення, які виникають при повторній взаємодії з алергеном (наприклад, при використанні певних продуктів в їжу або при контакті з твариною). На частоту загострень впливають також сезон року (загострення частіше виникають в осінньо-зимовий період), емоційні навантаження та інші фактори.

Головним симптомом захворювання є сухість і свербіж шкіри. Загострення супроводжуються поширеним набряком і почервонінням шкіри, появою червоних плям з розпливчастими кордонами, бляшок. В результаті розчісування на шкірі з’являються ерозії, що супроводжуються мокнуттям. У разі занесення в шкіру інфекції в місцях поразки з’являються гнійники. Улюбленою локалізацією атопічного дерматиту є згинальні поверхні суглобів, передні і бічні поверхні шиї, лоб, скроні, зап’ястя, задня поверхня кистей і стоп.

Діагноз атопічний дерматит ставить лікар-алерголог на підставі клінічної картини і розпитування хворого. У деяких випадках пацієнтові призначають аналіз на рівень імуноглобуліну Е (IgE) в сироватці крові. Підвищений вміст цього імуноглобуліну говорить про чутливості організму до алергічних реакцій. Профілактика атопічного дерматиту (АД) є найважливішою ланкою в загальному комплексі лікувально-профілактичних заходів при цьому захворюванні. Хронічний перебіг захворювання вимагає розробки нових методів профілактики, скорочення споживання медикаментів пацієнтами та підвищення якості їх життя. Сучасні принципи профілактики АД були сформульовані в 1986 р. Ю.В. Сергєєвим. Вони передбачають виділення первинної та вторинної профілактики .

Первинна профілактика

Заходи з профілактики атопічного дерматиту необхідно проводити ще до народження дитини в антенатальному періоді (антенатальна профілактика) та продовжити після народження дитини на першому році життя (постнатальна профілактика ).

Антенатальна профілактика

Істотно збільшують ризик формування алергічного захворювання високі антигенні навантаження (токсикози вагітних, масивна медикаментозна терапія вагітної, вплив на неї професійних алергенів, одностороннє вуглеводне харчування, зловживання облігатними харчовими алергенами та ін .). Виключення цих моментів є важливим фактором профілактики атопічного дерматиту. Вагітні жінки з обтяженою спадковістю по алергії і особливо при її наявності повинні максимально виключити контакти з будь-якими (харчовими, побутовими, професійними) алергенами.

Постнатальная профілактика

У ранньому постнатальному періоді необхідно обмежити новонароджених від зайвої медикаментозної терапії, раннього штучного вигодовування, які ведуть до стимуляції синтезу імуноглобуліну Е (IgE). Сувора дієта стосується не тільки дитини, але й матері , яка годує груддю. У немовляти з факторами ризику по атопічного дерматиту необхідні: правильний догляд за шкірою, нормалізація діяльності шлунково-кишкового тракту, організація раціонального харчування з роз'ясненням необхідності грудного вигодовування, раціонального введення прикорму, а також дотримання рекомендацій по гіпоалергенної режиму.

Первинна профілактика атопічного дерматиту передбачає обов'язкову наступність у роботі дерматолога, алерголога, гінеколога і педіатра.

Вторинна профілактика та реабілітація

Протирецидивна програма для атопічного дерматиту повинна бути побудована з урахуванням заходів, спрямованих на практичне здійснення всіх аспектів реабілітації: медикаментозного, фізичного, психічного, професійного і соціального. Програма профілактики складається з урахуванням комплексної оцінки стану хворого і спадкоємності з попереднім лікуванням.

Контроль оточення хворого

Контроль навколишнього середовища та корекція виявлених супутніх захворювань, а також провідних патогенетичних механізмів є одним з важливих заходів у протирецидивного лікування.

Зв'язок розвитку АД з впливом домашнього пилу, в якій утримуються клещі Dermatophagoides, диктує необхідність проведення елімінаційних заходів, що зменшують контакт з даними алергенами. Обов'язковоюумовою вважається використання закритих матраців і подушок в щільних пластикових конвертах на блискавки. Бажано, щоб блискавку прикривала смужка тканини. Рекомендується придбати спеціальну постільну білизну (наволочки, підковдри та ін), яка б захищала від впливу пилових і кліщових алергенів. Якщо хворий користується звичайним білизною, необхідне її регулярне (щотижневе) кип'ятіння, покриття подушки 2 наволочками; подушки повинні бути набиті синтетичним матеріалом. Постільну білизну необхідно міняти не рідше 2х разів на тиждень. У квартирі не повинно бути великої кількості м'яких меблів і килимів, неприпустимі килими у дитячій спальні, а також використання ковролінів з різким запахом синтетичного матеріалу.

Обов'язкове регулярне прибирання всієї квартири, особливо кімнати, де пацієнт проводить найбільше часу: чистка важкодоступних місць скупчення пилу. Квартира, де живе хворий АД, що страждає на алергію до домашнього пилу, повинна вбиратися в його відсутність, переважно за допомогою особливих пилососів. Істотно поліпшило ситуацію застосування в сучасних моделях пилососів "на виході" високоефективних карбонових і НЕРА фільтрів, що дозволяють відфільтровувати частинки до 0,3 мкм в діаметрі, а також використання побутових очисників повітря.

При гіперчутливості до цвілевих грибів після користування ванною рекомендується насухо витирати всі вологі поверхні. Проводити прибирання ванної кімнати з розчинами, що попереджають зростання цвілі не менше 1 разу на місяць. На кухні необхідно користуватися витяжкою над плитою (видалення пари). Сушити одяг необхідно тільки в провітрюваному приміщенні, поза житловою кімнатою.

При епідермальній алергії не користуватися одягом з вовни, хутра тварин, виключити відвідування хворим зоопарку, цирку, будинків, де перебувають тварини. У квартирі, де раніше знаходилася тварина і де проживає хворий, необхідна неодноразове ретельне прибирання приміщення.

При алергії до пилку рослин: у період цвітіння алергенних рослин слід герметизувати вікна, обмежити прогулянки у вітряну та сонячну погоду, особливо в зеленій зоні міста або в сільській місцевості; з обережністю використовувати рослинні косметичні засоби (мило, шампуні , креми і т.д.), не проводити лікування фітопрепаратами.

Елімінація неспецифічних факторів

У лікуванні хворих, які страждають на АД, необхідно передбачити елімінацію не тільки причиннозначимих алергенів, але і неспецифічних (неалергенних) чинників, які можуть провокувати загострення захворювання або підтримувати його хронічний перебіг. До них відносяться: стрес, екстремальні значення температури, вологості, інтенсивне фізичне навантаження (одна зі складових вплив поту), інфекційні захворювання.

Відомий факт загострення АД у дітей на тлі гострих респіраторних та / або кишкових інфекцій. У ці періоди для профілактики загострення АД необхідний більш суворий контроль за проведенням елімінаційних заходів.

Догляд за сухою і надмірно чутливою шкірою

Враховуючи, що сухість шкіри (ксеродермія) зустрічається у 1/3 хворих на АД, важливим чинником у комплексному профілактичному лікуванні є догляд за шкірою. У патогенезі АД імунні процеси в шкірі викликають її гіперреактивність не тільки, коли алергени запускають алергічний процес, а взагалі будь-які подразники шкіри найчастіше провокують псевдоалергія і реакції аутоімунного характеру. Суха шкіра є одним з факторів, що провокують АТ за рахунок частого і постійного ушкодження клітин епідермісу, що запускає ланцюг іммуномедіаторних реакцій, активацію лімфоцитів і розвиток типової картини запалення.

Тому своєчасний і постійний догляд за сухою шкірою атопічного хворого вважається одним із запорук успішного запобігання рецидивів АД.

Хворим рекомендується уникати частого миття, в домашніх умовах раніше рекомендували сольові ванни, а також так звані "ванни Клеопатри" -самостійного приготування (1 склянку молока емульгують з 1 столовою ложкою оливкової олії і вливають у ванну). В якості пом'якшуючих засобів довгі роки використовували нескладні креми з додаванням 10% сечовини або хлористого натрію. Однак подібні екстемпоральні склади, що використовувалися до появи нових засобів, мали ряд недоліків, в тому числі часто були недоступні для хворого, вимагали особливих приготувань і доставляли чимало інших незручностей, не кажучи вже про естетичні аспектах. Відсутність ефективних діючих компонентів, придатних для обробки сухої шкіри, поряд з дефіцитом якісної основи - носія для зовнішньої терапії довгі роки ускладнювало профілактику АТ в нашій країні.

Не можна використати гарячу воду при митті, тільки теплу. Після миття не слід витирати шкіру, а тільки промокнути. Використовуються косметичні засоби для зволоження і догляду за шкірними покривами. Вони мають бути нейтральними і не містити барвників, ароматів і консервантів.

Не менш важливе для профілактики і своєчасне лікування хронічних захворювань, прийом судиннозміцнюючих препаратів і заспокійливих перед важливими подіями. У харчуванні слід уникати алергенних продуктів навіть в періоди ремісії захворювання.

Якщо симптоми атопічного дерматиту у вас або вашої дитини з’явилися тільки на початковій стадії – це не привід займатися самолікуванням. Обов’язково слід звернутися до дерматолога.

Ускладнення цієї хвороби можуть привести до важких інфекційних захворювань. Треба чітко виконувати вказівки лікаря, дотримуючись його рекомендацій у повсякденному житті, тільки так можна уникнути постійних загострень.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я”