Безе, солодка пінка на варенні, ніжна пінка капучино, морська піна або ванна з піною – представляючи такий асоціативний ряд, людина відчуває приємне відчуття блаженства, відпочинку, розслаблення.

Проте не всяка піна приносить людині насолоду і розслаблення. Мова йде про пінистий вміст шлунково – кишкового тракту (ШКТ).

Скарги на здуття живота, підвищену частоту і об'єм газів, що випускаються,

відносять до найбільш поширених серед пацієнтів із захворюваннями ШКТ.

Неприємний запах і невчасність газів, що випускаються, іноді доставляють хворим більше турбот, ніж навіть болі в животі.

Епізодично надмірне скупчення газів відбувається і у здорових людей.

Практично немає людини, якій не знайоме відчуття емоційного дискомфорту в мить, коли звучне бурчання в животі або специфічні звуки, що супроводжують відходження газів, стають доступні слуху оточуючих.

Проблема надмірного газоутворення в ШКТ хвилювала людей ще в давні часи.

Недаремно до числа богів давньоримського пантеону входив Бог Флатуленції – Крепітус. Ще Гіппократ і Гален рекомендували використовувати порожнистий очерет “для очищення тіла від вітрів2.

Шляхи потрапляння і виведення газів з ШКТ.

Поступлення:

• заковтування повітря,
• утворення в просвіті кишківника.
• дифузія з крові.

Виведення газів з ШКТ:

• через кишківник назовні,
• через стравохід (відрижка повітрям),
• всмоктування через стінку кишківника.

В нормі 65-70 % кишкового газу – екзогенного походження, 30-35 % – ендогенного.

Аерофагія в невеликих кількостях має місце в нормі в процесі їжі і пиття:

• При кожному акті ковтання повітря потрапляє в шлунок, його кількість варіює у різних людей, але в середньому складає 2-3 мл.
• Швидка їжа з недостатнім пережовуванням їжі, заковтування великих шматків призводить до збільшення об'єму шлункового газового міхура.
• Більше заковтують повітря пацієнти, що мають звичку палити і розмовляти під час їди.
• Часті ковтальні рухи властиві хворим з хронічною патологією носоглотки, при гіперсалівації.
• Деякі люди несвідомо заковтують повітря і без зв'язку з їдою, особливо в стані тривоги.

Газоутворення в просвіті кишечнику здійснюється різними шляхами:

• внаслідок реакції між бікарбонатними іонами НСО₃-, (секретуються підшлунковою залозою, кишечником і печінкою), і іонами Н+, (виділяються з шлунковим соком, а також відщеплюються від жирних кислот їжі та утворюються при переварюванні жирів);
• в результаті ферментативної дії кишкових бактерій на органічні речовини, що не всмокталися в тонкій кишці;
• за допомогою дифузії газів з плазми.

Накопичуючись в кишечнику гази представляють собою піну з великою кількістю дрібних бульбашок, кожна з яких оточена шаром в’язкого слизу. Злипаючись, ці бульбашки утворюють були, що розтягують кишечник. Cлизиста піна, що тонким шаром вкриває поверхню слизової оболонки кишки:

• утруднює пристінкове травлення;
• знижує активність ферментів;
• порушує засвоєння поживних речовин.

Із-за того, що газові бульбашки оточені густим слизом, порушуються процеси абсорбції газів кишковою стінкою і посилюється їх тиск на стінку кишечнику.

Залежно від провідної причини порушення газоутворення виділяють такі види метеоризму:

• Аліментарний метеоризм – наслідок вживання продуктів, процес перетравлення яких супроводжується підвищеним виділенням газів в кишці (газовані напої, баранина, чорний хліб, родзинки, квас, пиво та ін.).
• Дигестивний метеоризм – наслідок порушення процесів травлення (ферментативної недостатності, розладів всмоктування, порушення ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот). В результаті процесів мальдигестії і мальабсорбції з'являється маса недорозщеплених продуктів, які піддаються дії мікрофлори з утворенням різних, в т.ч. газоподібних, продуктів.
• Дисбіотичний метеоризм – наслідок порушення складу мікрофлори в кишечнику. Надлишок мікрофлори в тонкій кишці призводить до розщеплення продуктів у її верхніх відділах з виділенням великої кількості газів. При цьому в нижніх відділах травної системи значно активізуються процеси гниття і бродіння також з виділенням підвищеної кількості газів і ароматичних сполук.
• Механічний метеоризм є наслідком механічних порушень евакуаторної функції ШКТ, що призводять до порушень пасажу, – спайок, стенозів, пухлин (часто носить локальний характер).
• Динамічний метеоризм – результат порушення рухової функції кишечнику. При цьому явно підвищеної кількості газу, зміненого газового складу може не бути, але його транзит по кишечнику сповільнений (парез кишечнику в післяопераційному періоді, інтоксикації, перитоніт, при СРК).
• Циркуляторний метеоризм – виникає при порушенні утворення і резорбції газів при загальних і місцевих розладах кровообігу (наприклад, при застої у венах кишечнику).
• Висотний метеоризм – розвивається при зменшенні атмосферного тиску, оскільки при піднятті на висоту гази розширюються і тиск їх збільшується.

Відомий Салернський кодекс здоров'я (XIV століття, 1480 р.), написаний Арнольдом з Віланови, прославленим лікарем Середньовіччя:

“Від скупчення вітрів виникають чотири недуги: кольки, спазми, водянка, а також запаморочення.”

Основні клінічні прояви надмірного накопичення газів в ШКТ:

• біль, здуття і бурчання в животі, відрижка;
• підвищений об'єм і неприємний запах випущених газів;
• закрепи або пронос.

Метеоризм часто супроводжують різні диспепсичні розлади:

• відчуття дискомфорту і/або болю в епігастральній області;
• раннє насичення, відчуття перенаповнювання, нудота;
• в окремих випадках, особливо у молодих людей, розвивається своєрідний психоневроз.

Вираженість симптоматики не завжди корелює з об'ємом "надмірних газів".

При надмірному накопиченні газів в кишечнику можуть спостерігатися досить обтяжливі відчуття з боку інших органів і систем (дигестивна астенія):

• відчуття печіння в області серця;
• серцебиття, перебої серцевого ритму;
• порушення сну, розлади настрою, загальна слабкість;
• іноді хворих турбує задишка, в окремих випадках – досить сильна (диспепсична астма).

Виділяють два основні варіанти прояву метеоризму:

Пацієнтів турбує відчуття перенаповнювання, розпирання, значне збільшення живота за рахунок здуття кишечнику, при цьому відхождення газів не відбувається із-за спастичної дискінезії товстої кишки.

Полегшення наступає, як правило, після дефекації і відхождення газів. Здуття і болі зазвичай наростають в другій половині дня, тобто в період найбільшої активності травних процесів.

Різновидом є локальний метеоризм, коли газ скупчується в тій або іншій ділянці кишечнику: синдром селезінкового вигину синдром печінкового кута і синдром сліпої кишки.

Другий варіант: постійне бурхливе відходження газів з кишечнику.

Випускання газів може відбуватися поволі, беззвучно або за типом "звучного прориву". Запах може бути різним.

При цьому варіанті абдомінально-больовий синдром зазвичай виражений слабко, переважають скарги на бурчання, переливання в животі, що чує не тільки сам пацієнт, але і оточуючі.

Надмірна кількість газів у вигляді піни в просвіті кишечника не тільки приносить неприємні відчуття хворим. Пінистий вміст створює чималі проблеми при проведенні різних діагностичних досліджень стану відділів ШКТ.

Рентгенологічне дослідження (іриго- або гастроскопія і іригографія), ультразвукове дослідження ШКТ, печінки, підшлункової залози, нирок, органів малого тазу стають неінформативними при наявності великого скупчення газів у просвіті кишок. Великі проблеми пінистий вміст спричиняє при проведенні ендоскопії.

Принципи лікування метеоризму:

• Усунення, по можливості, причини підвищеного газоутворення (корекція дієти, відновлення мікробіоценозу кишечнику, лікування захворювань верхніх відділів травного тракту та ін.).
• Видалення газів, що накопичилися з просвіту кишки.

Для лікування метеоризму призначаються:

• Вітрогінні засоби (плоди і масло фенхеля, плоди кмину, квітки ромашки).
• Сорбенти, що поглинають надлишкову кількість газів і виводять їх з організму.
• Піногасники.

Використання середньоактивних панкреатичних форм є цілком виправданим в багатьох клінічних ситуаціях, ефект від їх застосування переважує ризик розвитку побічних ефектів.

Препарат МЕЗИМ-ФОРТЕ®, що містить 4200 ОД амілази, 3500 ОД ліпази і 250 ОД протеаз, частіше призначається для корекції короткочасних і незначних дисфункцій підшлункової залози, найбільш поширених в повсякденній лікарській практиці.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
“Центр здоров’я” за матеріалами професора Палій І.Г.,
Вінницький національний медичний університет
ім. М.І. Пирогова, кафедра внутрішньої та сімейної медицини