Найбільша еколого-техногенна катастрофа сучасності — аварія на Чорнобильській АЕС — уже впродовж 35 років впливає на здоров'я людей та довкілля не тільки на радіоактивно забруднених територіях, а й на території всієї України.

В Україні внаслідок аварії на ЧАЕС радіоактивного забруднення зі щільністю цезію-137 понад 1 Кі/км зазнала територія загальною площею 38 тис км (5% території), на якій проживало понад 3 млн. осіб (майже 6% населення).

Персональний облік, довготривалий автоматизований моніторинг стану здоров’я постраждалих здійснюється завдяки системі Державного реєстру України.

На сьогодні функціонує система медичного нагляду за постраждалими, що складається з щорічної диспансеризації, амбулаторного, за показаннями, стаціонарного лікування і реабілітаційних заходів у санаторно-курортних умовах та реабілітаційних центрах.

За впровадженим порядком щорічно максимально проводяться медичні огляди інвалідів та учасників ліквідації аварії до роковин Чорнобильської катастрофи, дітей — до початку літнього оздоровчого сезону.

За результатами щорічної диспансеризації постраждалих контингентів на обліку в Державному реєстрі України станом на 01.01.2021 року у Тернопільській області знаходиться 44031 особа.

Питання наповнення Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи постійно знаходиться на контролі Міністерства охорони здоров'я України. Відповідно до “Положення про організацію та функціонування Державного реєстру України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 No 571 на державну установу “Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру МОЗ України” покладено облік постраждалого населення, заснований на принципах постійного поновлення інформації про кожну людину. Метою створення зазначеного Реєстру було забезпечення довготривалого, автоматизованого, персонального обліку осіб, які зазнали радіаційного пливу в результаті аварії на ЧАЕС, їх дітей і наступних поколінь, доз їх опромінення, оцінки стану їх здоров'я та його динаміки.

Усе постраждале населення розділено на чотири групи первинного обліку:
1 група - особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 1841 особа.
2 група - особи, які евакуйовані з зони відчуження - 428 осіб.
3 група - особи, які проживають на територіях, що підлягають радіоекологічному нагляду -28815 осіб.
4 група - діти, які народились від осіб 1 - 3 груп первинного обліку - 3557 осіб.

За останні п'ять років чисельність потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у Тернопільській області зменшилось на 4763 особи, з них ліквідаторів — на 221 особу, евакуйованих — на 32 особи, проживаючих на територіях радіоекологічного контролю — на 2097 осіб. Чисельність осіб, які народились від батьків 1-3 групи первинного обліку зменшилось на 2413 осіб.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.01.1997 року No47 та від 16.10.1997 року No138, від 27.05.2003року No218 затверджено перелік лікувальних закладів області, що надають спеціалізовану медичну допомогу особам постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. Виділено 175 спеціалізованих ліжок.

В спеціалізованих стаціонарах області особи постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС отримали медичну допомогу у 2017р.-4056, у 2018р.-3366, у 2019р.-2409 осіб., у 2020р.-2240 осіб. Кількість осіб які пройшли лікування в спеціалізованих закладах щороку зменшується.

У 2017 році фінансування для забезпечення лікування осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС в спеціалізованих стаціонарних відділеннях області за медичною субвенцією становила 571,3 тис.,грн., у 2018р.- 549,7 тис.грн., у 2019 р.- 624,3 тис.,грн., у 2020р.-250 тис.грн.

Повнота охоплення профілактичними оглядами протягом останніх років залишається майже на одному рівні: у 2019 році — 99%, у 2020 році – 100%. З числа оглянутих повнота охоплення профілактичними оглядами серед дорослих склала відповідно 94,5% і 96,6%; дітей — 85%.

Серед оглянутих у 2020 році виявлено 25625(85,3%) хворих, з них дорослих — 96,6%.

Найбільше число хворих виявлено серед ліквідаторів — 100%, евакуйованих-98,3%, проживаючих на територіях  радіоекологічного контролю — 84,1%, дітей -73.5%.

У 2020 році проліковано 99,7%. В основному лікувались амбулаторно — 95,6 % хворих, у стаціонарі — 8,7%, у санаторно-курортних закладах – 0,06%.

Аналізуючи статистичні дані, що характеризують стан здоров'я серед дорослого потерпілого населення, можна відмітити поступове його погіршення.

Поширеність захворювання за період 2019-2020 років у цілому мала хвилеподібний характер та зросла на 2,7%.

Серед окремих класів хвороб за зазначений період серед дорослого потерпілого контингенту внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС спостерігається зростання поширеності новоутворень, хвороб крові та кровотворних органів, хвороб ендокринної системи, хвороб органів дихання , хвороб органів травлення.

У структурі поширеності хвороб на 1 місці — хвороби системи кровообігу (36,1%), на 2 місці — хвороби органів дихання (18,3%), на 3 місці — хвороби органів травлення (13%).

Незважаючи на зниження первинної інвалідності на Чорнобильській АЕС, спостерігається зростання інвалідності внаслідок новоутворень, у тому числі злоякісних.
У структурі первинної інвалідності серед дорослого потерпілого населення новоутворення складають - 35%, хвороби системи кровообігу — 26%.
Станом на 01.01.2021 року на обліку знаходиться 43 інваліди, які мають 1 категорію.

Смертність серед дорослого населення потерпілого внаслідок аварії щороку збільшується.

Серед дитячого населення потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, навпаки, спостерігається зниження поширеності хвороб і захворюваності.

У структурі поширеності хвороб на 1 місці — хвороби органів дихання, на 2 місці — хвороби крові , на 3 місці — хвороби ендокринної системи , на 4 місці — хвороби органів травлення і останнє місце займають новоутворення.

Необхідно продовжувати довгострокове скринінгове обстеження осіб, які на момент аварії були у дитячому та підлітковому віці та проживали на територіях забруднених радіоактивним йодом. Тим більше, що за науковим прогнозом післядія “чорнобильського” йоду триватиме ще приблизно 10 років. Міністерством охорони здоров'я України разом з Міністерством надзвичайних ситуацій та Національною Академією медичних наук розроблено та затверджено спільний наказ від 29.01.2010  No62/45/5 “Про вдосконалення ендокринологічної допомоги потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким передбачено обов'язкові огляди осіб, які на момент Чорнобильської катастрофи були у дитячому та підлітковому віці (1968-1986рр. народження),та осіб, які зазнали опосередкованого опромінення щитоподібної залози під час внутрішньоутробного розвитку. Наказом визначено головний науково-методичний, консультативний та лікувальний заклад країни щодо координації наукових пошуків з проблем патології ендокринної системи в осіб 1968-1986 років народження - ДУ “ Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України”.

Україна завжди належала до країн з пріоритетним розвитком використання ядерної енергії. Так з початку 30-х років минулого століття були розгорнуті ядерні дослідження, а з кінця 40-х років — промисловий видобуток та збагачення урану. Застосування ядерних технологій супроводжувались неконтрольованим збільшенням опромінення персоналу та населення при відставанні медичного захисту. Найдраматичнішим прикладом такого відношення стала Чорнобильська катастрофа.

Основними пріоритетами України у подальшому повинні стати:
1. Відновлення розробки та затвердження Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
2. Фінансування у повному обсязі державних бюджетних програм: “Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
3. Продовження щорічних оглядів осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у медичних закладах охорони здоров'я.
4. Продовження довгострокового скринінгового обстеження осіб, які на момент аварії були у дитячому та підлітковому віці та проживали на територіях,що зазнали забруднення радіоактивним йодом.
5. Забезпечення адресної висококваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги дітям та дорослого населення, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
6. Проведення цілеспрямованих профілактичних, лікувальних і реабілітаційних заходів для зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності серед дорослого і дитячого населення зазначеної категорії.

Система охорони здоров'я, її лікувально-профілактичні заклади, медичні працівники докладають зусиль для максимального забезпечення хворих постраджалих лікувально-профілактичною допомогою.
Проте слід зазначити, що коштів державного та місцевого бюджетів не вистачає для повного забезпечення потреб постраждалих ефективними лікувальними заходами, з року в  рік зменшуються видатки на пільгове забезпечення постраждалих лікарськими засобами.
Такі негаразди негативно позначаються на моральному становищі постраждалих, затримують терміни отримання медичної допомоги, збільшують кількість звернень громадян зазначених категорій до центральних органів виконавчої влади.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити такі висновки:

• кількість осіб постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС зменшується;
• захворюваність постійно зростає;
• зберігається тенденція до росту інвалідності, смертності;
• необхідно проводити постійний аналіз та моніторинг стану захворюваності , інвалідності та смертності осіб постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, з метою вдосконалення роботи медичних закладів для надання більш якісної медичної допамоги;
• продовжувати роботу по скеровуванню осіб постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС в реабілітаційні центри області;
• продовжувати роботу по наповненню Державного реєстру на районному та обласному рівнях.

Завідуюча обласним диспансерним
відділенням радіаційного захисту населення,
експертка управління охорони здоров'я 
облдержадміністрації за напрямком
Медичне забезпечення населення, що 
постраждало від аварії на ЧАЕС

Юровська Леся Богданівна