Бити струмом, поки не зникнуть прояви хвороби або поки не втече пацієнт. Звучить не надто обнадійливо та коректно, проте цілком вписується в парадигму більшості методів електротерапії.

Один із таких – ампліпульс. Цей спосіб лікування та реабілітації століття тому набув неабиякої популярності. Втім, не світової. Найбільшим його поціновувачем став радянський союз.

Працює «магічна машина» нехитро. Силу струму на приладі збільшують, доки пацієнт не відчує вібрацію, поштовхи чи легкий електричний удар. Як і заведено в цьому напрямі терапії, ампліпульс застосовується за різних станів, які супроводжуються яскраво вираженим больовим синдромом. Апарат нібито має протизапальну, розсмоктувальну, протинабрякову, судинорозширювальну та розсмоктувальну дії.

Вважається, що синусоїдальні модульні струми, згенеровані приладом, впливають на чутливі нервові закінчення. Завдяки цьому мʼязові волокна скорочуються. Як результат – настає розслаблення (або електросон). Саме так буцімто досягається знеболювальна та протизапальна дія ампліпульсу.

Втім, не кваптесь бігти в найближчий фізіотерапевтичний кабінет. Адже якісних доказів його дії в міжнародних медичних базах даних немає. За виключенням деяких сумнівних публікацій «фахівців» із росії. Але навіть вони не надто певні в ефективності диво-методу.

 Наголошуємо, реабілітація та лікування, в першу чергу, мають бути ДОКАЗОВИМИ. Методи з недоведеною ефективністю та широким спектром застосування – марна трата часу й інколи – грошей пацієнтів.

Уряд та МОЗ працюють над підвищенням якості реабілітаційної допомоги та над викоріненням методів із недоведеною ефективністю. Важливим і вагомим кроком у цьому напрямі стала постанова уряду, якою запроваджуються умови ліцензування медзакладів та центрів, які надають послуги з реабілітації.

 Довідка: доказова реабілітація – безоплатна для людей та повністю покривається НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій.